Саміт в Астані – перший для ОБСЄ у 21 столітті. Попереднє таке зібрання проводили в Стамбулі одинадцять років тому. У списку VIP-гостей державний секретар США Гілларі Клінтон, президент Франції Ніколя Саркозі, канцлер Німеччини Анґела Меркель. Серед учасників саміту і Президент України Віктор Янукович, який має виступати на пленарному засіданні після президента Росії Дмитра Медведєва.
У порядку денному афганський конфлікт, становище у Киргизстані і пошуки врегулювання заморожених суперечок на теренах колишнього СРСР – у Нагірному Карабасі та Придністров’ї. Керівники ОБСЄ запевняють, що саміт в Астані не буде лише протокольною подією. У підсумковій декларації мають визначити нові пріоритети організації, що об’єднує 56 держав. Щоправда, експерти сумніваються, що рішення будуть революційними, адже ОБСЄ діє за принципом консенсусу.
У кулуарах саміту говоритимуть про таємні депеші
Керівник держдепартаменту США вперше буде бачитися в Астані зі світовими лідерами після скандальних публікацій організації Wikileaks, яка цього тижня почала оприлюднювати таємні депеші американських дипломатів. В документах, зокрема, мовиться, що Гілларі Клінтон нібито давала розпорядження своїм підлеглим «шпигувати» за чільними дипломатами ООН – збирати дані про їхні кредитні картки, особисті паролі тощо.
У Вашингтоні засудили появу таких даних, назвавши їх «нападом» на світову спільноту».
А Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун в Астані в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував це так: «Я не думаю, що хто-небудь буде щасливий, коли хтось за ним наглядає. Але як Генеральний секретар ООН я знаю, що моя діяльність прозора і перебуває під постійним наглядом світової спільноти». При цьому Пан Ґі Мун додав, що всі учасники організації мають дотримуватися міжнародних угод, які передбачають імунітет і привілеї ООН.
Правозахисники бачать згортання демократії в Астані
Для багатого на поклади енергоносіїв Казахстану саміт ОБСЄ – це яскравий символ зростаючого міжнародного авторитету держави. Але за кордоном лунають заяви, що цей авторитет сильно підмочений. Правозахисники з Human Rights Watch у вівторок заявили, що погане становище з правами людини в Казахстані лише погіршилося, поки Астана цього року головувала в ОБСЄ. В країні кидають за ґрати журналістів, а одній із провідних опозиційних партій відмовили у реєстрації, зазначають правозахисники.
Офіційна Астана критику у згортанні демократичних реформ відкидає і наголошує, що Казахстан веде перед в економічних реформах, завдяки яким рівень життя у казахстанців вищий, ніж у сусідів.
Генсекретар ООН хвалить Казахстан за досягнення, але бачить і проблему
Зі свого боку, Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун сподівається, що Казахстан повністю виконає рекомендації Правозахисної ради ООН. Про це Пан Ґі Мун заявив в інтерв’ю Радіо Свобода у вівторок під час візиту до Астани. Водночас Генсекретар ООН похвалив Казахстан за досягнення.
«Протягом року, що минає, як голова ОБСЄ Казахстан продемонстрував лідерство та прихильність до миру і стабільності у Киргизстані та інших регіонах. Казахстан є одним із важливих партнерів ООН і здійснює вагомий соціальний та економічний розвиток. Я щиро сподіваюся, що Казахстан також здійснить поступ у дотримані прав людини», – сказав Пан Ґі Мун, зазначивши, що обговорив правозахисні питання з керівництвом Казахстану.
У Киргизстані вважають, що Назарбаєв міг зробити більше
На відміну від керівника ООН, деякі киргизькі правозахисники вважають, що Казахстан на чолі ОБСЄ зробив недостатньо для врегулювання конфлікту у їхній країні.
«Коли Курманбек Бакієв (колишній президент Киргизстану) заявив, що готовий сісти за стіл переговорів із урядом Рози Отунбаєвої, то голова ОБСЄ лише махнув рукою – «Вирішуйте самі». Потім якось вирішили питання після втручання президентів США і Росії. Не було б війни, не було б жертв – 87 загиблих молодих людей і тисячі поранених. Тобто, не був реалізований мандат щодо захисту прав громадян. ОБСЄ байдуже спостерігала за заворушеннями в нашій республіці», – сказала Радіо Свобода Толекан Ісмаїлова, голова киргизької правозахисної організації «Громадяни проти корупції».
У порядку денному афганський конфлікт, становище у Киргизстані і пошуки врегулювання заморожених суперечок на теренах колишнього СРСР – у Нагірному Карабасі та Придністров’ї. Керівники ОБСЄ запевняють, що саміт в Астані не буде лише протокольною подією. У підсумковій декларації мають визначити нові пріоритети організації, що об’єднує 56 держав. Щоправда, експерти сумніваються, що рішення будуть революційними, адже ОБСЄ діє за принципом консенсусу.
У кулуарах саміту говоритимуть про таємні депеші
Керівник держдепартаменту США вперше буде бачитися в Астані зі світовими лідерами після скандальних публікацій організації Wikileaks, яка цього тижня почала оприлюднювати таємні депеші американських дипломатів. В документах, зокрема, мовиться, що Гілларі Клінтон нібито давала розпорядження своїм підлеглим «шпигувати» за чільними дипломатами ООН – збирати дані про їхні кредитні картки, особисті паролі тощо.
У Вашингтоні засудили появу таких даних, назвавши їх «нападом» на світову спільноту».
А Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун в Астані в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував це так: «Я не думаю, що хто-небудь буде щасливий, коли хтось за ним наглядає. Але як Генеральний секретар ООН я знаю, що моя діяльність прозора і перебуває під постійним наглядом світової спільноти». При цьому Пан Ґі Мун додав, що всі учасники організації мають дотримуватися міжнародних угод, які передбачають імунітет і привілеї ООН.
Правозахисники бачать згортання демократії в Астані
Для багатого на поклади енергоносіїв Казахстану саміт ОБСЄ – це яскравий символ зростаючого міжнародного авторитету держави. Але за кордоном лунають заяви, що цей авторитет сильно підмочений. Правозахисники з Human Rights Watch у вівторок заявили, що погане становище з правами людини в Казахстані лише погіршилося, поки Астана цього року головувала в ОБСЄ. В країні кидають за ґрати журналістів, а одній із провідних опозиційних партій відмовили у реєстрації, зазначають правозахисники.
Офіційна Астана критику у згортанні демократичних реформ відкидає і наголошує, що Казахстан веде перед в економічних реформах, завдяки яким рівень життя у казахстанців вищий, ніж у сусідів.
Генсекретар ООН хвалить Казахстан за досягнення, але бачить і проблему
Зі свого боку, Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун сподівається, що Казахстан повністю виконає рекомендації Правозахисної ради ООН. Про це Пан Ґі Мун заявив в інтерв’ю Радіо Свобода у вівторок під час візиту до Астани. Водночас Генсекретар ООН похвалив Казахстан за досягнення.
«Протягом року, що минає, як голова ОБСЄ Казахстан продемонстрував лідерство та прихильність до миру і стабільності у Киргизстані та інших регіонах. Казахстан є одним із важливих партнерів ООН і здійснює вагомий соціальний та економічний розвиток. Я щиро сподіваюся, що Казахстан також здійснить поступ у дотримані прав людини», – сказав Пан Ґі Мун, зазначивши, що обговорив правозахисні питання з керівництвом Казахстану.
У Киргизстані вважають, що Назарбаєв міг зробити більше
На відміну від керівника ООН, деякі киргизькі правозахисники вважають, що Казахстан на чолі ОБСЄ зробив недостатньо для врегулювання конфлікту у їхній країні.
«Коли Курманбек Бакієв (колишній президент Киргизстану) заявив, що готовий сісти за стіл переговорів із урядом Рози Отунбаєвої, то голова ОБСЄ лише махнув рукою – «Вирішуйте самі». Потім якось вирішили питання після втручання президентів США і Росії. Не було б війни, не було б жертв – 87 загиблих молодих людей і тисячі поранених. Тобто, не був реалізований мандат щодо захисту прав громадян. ОБСЄ байдуже спостерігала за заворушеннями в нашій республіці», – сказала Радіо Свобода Толекан Ісмаїлова, голова киргизької правозахисної організації «Громадяни проти корупції».