Стан здоров’я українських школярів медики перевірятимуть у присутності батьків. Із такою ініціативою виступили чиновники Міністерства науки і освіти і Міністерства охорони здоров’я.
Зразковим містом з точки зору якості медичних оглядів, на думку міністра науки і освіти Дмитра Табачника, є Харків. Вже два роки поспіль учні міських загальноосвітніх шкіл перебувають під пильним наглядом медиків. А як повідомляє харківський кореспондент Радіо Свобода, харківські медичні посадовці вважають методику огляду школярів, яку застосовують, інноваційною.
Співпраця батьків і лікарів
Ще з 2008 року під пильне око лікарів потрапляють усі без винятку учні віком від шести до сімнадцяти років. Педіатри, невропатологи, кардіологи, офтальмологи, ортопеди, хірурги, отоларингологи та інші фахівці приїжджають цілою командою до дітей у школи чи гімназії.
Щоб виявити схильність до тієї чи іншої хвороби, медики анкетують не лише школярів, а й їхніх батьків. Як повідомив Радіо Свобода начальник міського управління охорони здоров’я Юрій Сороколат, батьки в цій анкеті розповідають про здоров’я дитини від самого її народження, спадкові хвороби, шкідливі звички тощо.
Такі поглиблені медогляди дозволяють з’ясувати реальний стан здоров’я кожного школяра. Після спілкування з лікарями, учневі радять, яких фахівців варто б було відвідати. За словами Юрія Сороколата, у 66% дітей виявлено різні відхилення від норми. 39% - перебуває на диспансерному обліку, 34% школярів практично здорові. «Такий підхід дозволяє найбільш адекватно розбити дітей на групи для занять фізкультурою - на основну, підготовчу й спеціальну групи», - розповів він.
Заступник голови харківської обласної адміністрації Ігор Шурма, який два роки тому був серед авторів такого методу поглибленого медогляду школярів, уже пообіцяв міський досвід поширити на всю область. З вересня за таким принципом оглядатимуть не лише учнів міста Харкова - медичні бригади почнуть виїжджати в містечка та села.
Медичний огляд у школах перед новим навчальним роком проводили і в минулі роки, зазначає В’ячеслав Бережний, головний педіатр МОЗ. Але тоді процедура була більш формальною, лікар і школяр спілкувалися сам на сам і важко було отримати достатню кількість інформації про здоров’я учня. «Раніше учень перед лікарем стоїть: той його послухав, подивився, запитав, як справи. Скарг нема? Нема. Частіше за все саме так було. А зараз батьки звертають увагу на певні моменти, допомагають лікареві. Адже сама дитина може багато чого не сказати, і в цьому була проблема». За словами головного педіатра МОЗ, анамнез (сукупність відомостей про хворого, одержаних лікарем від нього самого або від осіб, які його оточують) це не менше ніж 50% діагнозу. Тому спілкування з дитиною і її рідними дуже допоможе медичним працівникам виявити справжній стан здоров’я школяра.
У школі – жодного медпрацівника
Медичний огляд проходять, на жаль, не всі учні, а лише ті, хто закінчує 9, 11 чи 12 класів, стверджує киянка Тетяна, мати трьох школярів. І це на фоні заяв медичних чиновників, що медоглядами охоплені 100 відсотків українських школярів. Щоправда, за словами Тетяни, кілька років тому з поліклініки приїжджали лікарі і перевіряли у дітей щитовидну залозу. Але це було лише один раз і то формально. «Більшість таких оглядів проводилося для проформи, а більш досконального огляду не було. Лікар питав, чи здоровий, і все. А вже якщо якісь проблеми, то діти проходили зі своїми медичними картками і лікарі дивилися, які в них діагнози протягом останніх років». Крім того, Тетяна говорить, що, наприклад, дитячий лікар-окуліст у поліклініці може бути один на весь район. Тож її дітям часто доводилося проходити медогляд своїми силами: їздити в декілька різних поліклінік, вистоювати в довжелезних чергах і витрачати купу часу.
У школах так само катастрофічно бракує медичних працівників, стверджують учителі. За словами Тетяни Богданівни, секретаря однієї з київських шкіл, у них із минулого року немає ані лікаря, ані медсестри. І чи будуть цього року не відомо. «Наскільки я знаю, у нас у районі не вистачає ні медсестер, ні лікарів.Я сумніваюся, що цього року хтось із медпрацівників буде працювати у нас у школі. Адже нам поліклініка присилає їх, тож у нас просто нема такої штатної одиниці в школі. Але вона, звичайно, потрібна, особливо в початковій школі», – каже секретар.
За словами лікаря-валеолога Геннадія Апанасенка, сучасну українську школу за силою негативного впливу на здоров’я учнів можна порівняти лише з шахтою. Адже до закінчення навчання школярі буквально «обростають» хронічними хворобами. На його думку, медичними оглядами – у тому вигляді, як їх проводять зараз – справі не зарадиш. Потрібно визначати не рівень захворюваності, а рівень здоров’я учнів, каже Геннадій Апанасенко. «Ми оцінюємо не хвороби, а здоров’я. Це може зробити звичайна медсестра, розроблені спеціальні методики. Це не потребує складного устаткування, грошей. Ми одразу визначаємо, яку групу з фізкультури має відвідувати учень. Але ми не можемо змусити школяра займатися фізкультурою. Якщо б у кожній школі існувала спортивна база, починаючи від футбольного поля і закінчуючи басейном, тоді кожен учень охоче вибрав би, чим саме хотів займатися», - говорить спеціаліст.
За нинішньої системи, лише близько 10% дітей регулярно займаються спортом, а половина учнів роблять вправи лише на уроках фізкультури. І тільки 3 відсотки українських школярів медики визнають здоровими. Третина дітей мають відхилення в різних органах і системах організму, а майже 65% учнів мають хронічні захворювання. Найчастіше, у школярів виявляють хвороби зору, органів травлення, недуги ендокринної системи, а також порушення постави.
Зразковим містом з точки зору якості медичних оглядів, на думку міністра науки і освіти Дмитра Табачника, є Харків. Вже два роки поспіль учні міських загальноосвітніх шкіл перебувають під пильним наглядом медиків. А як повідомляє харківський кореспондент Радіо Свобода, харківські медичні посадовці вважають методику огляду школярів, яку застосовують, інноваційною.
Співпраця батьків і лікарів
Ще з 2008 року під пильне око лікарів потрапляють усі без винятку учні віком від шести до сімнадцяти років. Педіатри, невропатологи, кардіологи, офтальмологи, ортопеди, хірурги, отоларингологи та інші фахівці приїжджають цілою командою до дітей у школи чи гімназії.
Щоб виявити схильність до тієї чи іншої хвороби, медики анкетують не лише школярів, а й їхніх батьків. Як повідомив Радіо Свобода начальник міського управління охорони здоров’я Юрій Сороколат, батьки в цій анкеті розповідають про здоров’я дитини від самого її народження, спадкові хвороби, шкідливі звички тощо.
Такі поглиблені медогляди дозволяють з’ясувати реальний стан здоров’я кожного школяра. Після спілкування з лікарями, учневі радять, яких фахівців варто б було відвідати. За словами Юрія Сороколата, у 66% дітей виявлено різні відхилення від норми. 39% - перебуває на диспансерному обліку, 34% школярів практично здорові. «Такий підхід дозволяє найбільш адекватно розбити дітей на групи для занять фізкультурою - на основну, підготовчу й спеціальну групи», - розповів він.
Заступник голови харківської обласної адміністрації Ігор Шурма, який два роки тому був серед авторів такого методу поглибленого медогляду школярів, уже пообіцяв міський досвід поширити на всю область. З вересня за таким принципом оглядатимуть не лише учнів міста Харкова - медичні бригади почнуть виїжджати в містечка та села.
Медичний огляд у школах перед новим навчальним роком проводили і в минулі роки, зазначає В’ячеслав Бережний, головний педіатр МОЗ. Але тоді процедура була більш формальною, лікар і школяр спілкувалися сам на сам і важко було отримати достатню кількість інформації про здоров’я учня. «Раніше учень перед лікарем стоїть: той його послухав, подивився, запитав, як справи. Скарг нема? Нема. Частіше за все саме так було. А зараз батьки звертають увагу на певні моменти, допомагають лікареві. Адже сама дитина може багато чого не сказати, і в цьому була проблема». За словами головного педіатра МОЗ, анамнез (сукупність відомостей про хворого, одержаних лікарем від нього самого або від осіб, які його оточують) це не менше ніж 50% діагнозу. Тому спілкування з дитиною і її рідними дуже допоможе медичним працівникам виявити справжній стан здоров’я школяра.
У школі – жодного медпрацівника
Медичний огляд проходять, на жаль, не всі учні, а лише ті, хто закінчує 9, 11 чи 12 класів, стверджує киянка Тетяна, мати трьох школярів. І це на фоні заяв медичних чиновників, що медоглядами охоплені 100 відсотків українських школярів. Щоправда, за словами Тетяни, кілька років тому з поліклініки приїжджали лікарі і перевіряли у дітей щитовидну залозу. Але це було лише один раз і то формально. «Більшість таких оглядів проводилося для проформи, а більш досконального огляду не було. Лікар питав, чи здоровий, і все. А вже якщо якісь проблеми, то діти проходили зі своїми медичними картками і лікарі дивилися, які в них діагнози протягом останніх років». Крім того, Тетяна говорить, що, наприклад, дитячий лікар-окуліст у поліклініці може бути один на весь район. Тож її дітям часто доводилося проходити медогляд своїми силами: їздити в декілька різних поліклінік, вистоювати в довжелезних чергах і витрачати купу часу.
У школах так само катастрофічно бракує медичних працівників, стверджують учителі. За словами Тетяни Богданівни, секретаря однієї з київських шкіл, у них із минулого року немає ані лікаря, ані медсестри. І чи будуть цього року не відомо. «Наскільки я знаю, у нас у районі не вистачає ні медсестер, ні лікарів.Я сумніваюся, що цього року хтось із медпрацівників буде працювати у нас у школі. Адже нам поліклініка присилає їх, тож у нас просто нема такої штатної одиниці в школі. Але вона, звичайно, потрібна, особливо в початковій школі», – каже секретар.
За словами лікаря-валеолога Геннадія Апанасенка, сучасну українську школу за силою негативного впливу на здоров’я учнів можна порівняти лише з шахтою. Адже до закінчення навчання школярі буквально «обростають» хронічними хворобами. На його думку, медичними оглядами – у тому вигляді, як їх проводять зараз – справі не зарадиш. Потрібно визначати не рівень захворюваності, а рівень здоров’я учнів, каже Геннадій Апанасенко. «Ми оцінюємо не хвороби, а здоров’я. Це може зробити звичайна медсестра, розроблені спеціальні методики. Це не потребує складного устаткування, грошей. Ми одразу визначаємо, яку групу з фізкультури має відвідувати учень. Але ми не можемо змусити школяра займатися фізкультурою. Якщо б у кожній школі існувала спортивна база, починаючи від футбольного поля і закінчуючи басейном, тоді кожен учень охоче вибрав би, чим саме хотів займатися», - говорить спеціаліст.
За нинішньої системи, лише близько 10% дітей регулярно займаються спортом, а половина учнів роблять вправи лише на уроках фізкультури. І тільки 3 відсотки українських школярів медики визнають здоровими. Третина дітей мають відхилення в різних органах і системах організму, а майже 65% учнів мають хронічні захворювання. Найчастіше, у школярів виявляють хвороби зору, органів травлення, недуги ендокринної системи, а також порушення постави.
