У цьому інтерв’ю Валерій Семененко, зокрема, розповів, що працівники російського ФСБ залякували українських вчителів у Москві. Радіо Свобода знову запросило до розмови пана Семененка, щоб дізнатися, чому його коментар так розсердив урядовців.
Валерій Семененко: Це вони називають, що я організував радіопередачу, публічну діяльність (на момент інтерв’ю Міністерство юстиції Росії призупинило діяльність ФНКАУР – ред.). А я нічого не організовував. Я просто по телефону відповів на запитання, які мені поставили. Про те, що я «не можу цього робити» я абсолютно навіть не підозрював. Я ж нічого не організовував.
– Серед закидів Міністерства юстиції Росії також те, що ваша організація вчасно не подавала звіти і давала недостовірні дані про своїх членів. Що Ви скажете з цього приводу?
– Дійсно, є недостовірні дані, не з нашої вини. Але ми відразу ж виправилися. І ми виключили ті три автономії, які подали спершу. Вони на місцях самі не знали, що їх виключили з відомчого реєстру. Нам сказали, що зробити, і ми все виконали. Переробили печатку. Ми все абсолютно виконали.
– Що було першопричиною конфлікту? Чи є якісь політичні причини?
– Першопричина – це те, що наші українські організації мають самостійну позицію, мають свій погляд на багато речей і на проблеми російсько-українських відносин. Ми (у своїй діяльності) тільки торкалися питань освіти, культури, старалися в політику не лізти, але політика полізла до нас, і нас намагаються ліквідувати під приводом різних юридичних моментів, хоча ми все виправили. Прийдемо і кажемо: кажіть нам, що ще робити – ми виправимо.
– Раніше Ви розповідали Радіо Свобода про те, що минулого року, коли розгорався конфлікт, Вас супроводжували на зустрічі до Міністерства закордонних справ Росії представники українського посольства в Москві. Яка зараз позиція української влади в цьому конфлікті? Тим паче, що нині в Москві перебуває міністр закордонних справ України, колишній посол у Москві Костянтин Грищенко. Чи він у курсі цієї проблеми? Можливо, Ви знаєте його позицію?
– Я дуже сподіваюся. Ми повідомили і новообраного Президента України, і МЗС. Ми доклали і лист (російського громадянина Журавльова), на підставі якого Міністерство юстиції Росії почало діяти. Нас звинувачують у націоналізмі, сепаратизмі, від цього листа війнуло 37-м роком. В Україні про це знають, Костянтин Іванович (Грищенко) теж про це знає. Я думаю, що він у своїх бесідах із представниками російської влади скаже, що все-таки треба не такими листами, і не такими методами діяти з громадськими організаціями.
Валерій Семененко: Це вони називають, що я організував радіопередачу, публічну діяльність (на момент інтерв’ю Міністерство юстиції Росії призупинило діяльність ФНКАУР – ред.). А я нічого не організовував. Я просто по телефону відповів на запитання, які мені поставили. Про те, що я «не можу цього робити» я абсолютно навіть не підозрював. Я ж нічого не організовував.
– Серед закидів Міністерства юстиції Росії також те, що ваша організація вчасно не подавала звіти і давала недостовірні дані про своїх членів. Що Ви скажете з цього приводу?
– Дійсно, є недостовірні дані, не з нашої вини. Але ми відразу ж виправилися. І ми виключили ті три автономії, які подали спершу. Вони на місцях самі не знали, що їх виключили з відомчого реєстру. Нам сказали, що зробити, і ми все виконали. Переробили печатку. Ми все абсолютно виконали.
– Що було першопричиною конфлікту? Чи є якісь політичні причини?
– Першопричина – це те, що наші українські організації мають самостійну позицію, мають свій погляд на багато речей і на проблеми російсько-українських відносин. Ми (у своїй діяльності) тільки торкалися питань освіти, культури, старалися в політику не лізти, але політика полізла до нас, і нас намагаються ліквідувати під приводом різних юридичних моментів, хоча ми все виправили. Прийдемо і кажемо: кажіть нам, що ще робити – ми виправимо.
– Раніше Ви розповідали Радіо Свобода про те, що минулого року, коли розгорався конфлікт, Вас супроводжували на зустрічі до Міністерства закордонних справ Росії представники українського посольства в Москві. Яка зараз позиція української влади в цьому конфлікті? Тим паче, що нині в Москві перебуває міністр закордонних справ України, колишній посол у Москві Костянтин Грищенко. Чи він у курсі цієї проблеми? Можливо, Ви знаєте його позицію?
– Я дуже сподіваюся. Ми повідомили і новообраного Президента України, і МЗС. Ми доклали і лист (російського громадянина Журавльова), на підставі якого Міністерство юстиції Росії почало діяти. Нас звинувачують у націоналізмі, сепаратизмі, від цього листа війнуло 37-м роком. В Україні про це знають, Костянтин Іванович (Грищенко) теж про це знає. Я думаю, що він у своїх бесідах із представниками російської влади скаже, що все-таки треба не такими листами, і не такими методами діяти з громадськими організаціями.
