Після реформи європейських інституцій від керівних органів ЄС очікували більшої активності і рішучості. Але перший виступ у Європарламенті нового верховного представника ЄС із закордонних справ Катрін Аштон не приніс бажаної чіткості у розумінні того, як ЄС досягатиме своїх цілей у зовнішній політиці, наприклад, щодо Сполучених Штатів та Росії.
Катрін Аштон заявила, що головним пріоритетом ЄС буде полагодження справ у найближчому сусідстві. «По-перше, ми хочемо забезпечити більшу стабільність і безпеку завдяки підтримці політичних та економічних реформ, – зазначає вона. – По-друге, ми маємо зайнятися викликами світовій безпеці, для вирішення яких потрібні всеохопні стратегії, міцні міжнародні організації та верховенство права. І по-третє, потрібно збудувати мережу стратегічних стосунків із ключовими країнами та організаціями, тому що проблеми, які постали перед нами, не вирішуються в односторонньому порядку. В корені всього цього лежить одна проста правда: для того, щоб захистити наші інтереси і пропагувати наші цінності, ми повинні бути активними за кордоном».
На думку координатора закордонної політики ЄС, пріоритет, що надається сусіднім регіонам, є ціллю, важливою самою по собі, але в майбутньому її досягнення може стати ключовим моментом для того, щоб Євросоюз досягнув вищих цілей у світі.
У цьому зв’язку вона згадала Україну, яку вона відвідала нещодавно під час інавгурації Президента Віктора Януковича. Катрін Аштон наголосила, що поглиблення зв’язків із Україною буде значною частиною нової зовнішньої політики ЄС.
Брюссель хвалить себе за Грузію
Велику увагу вона присвятила Грузії та тому, яку роль відіграв Європейський Союз у вирішенні короткого, але кривавого конфлікту цієї країни з Росією. За словами Аштон, «ЄС продемонстрував, чого ми можемо досягнути, коли ми мобілізуємо всі наші ресурси». Вона згадала, що ЄС негайно відреагував на конфлікт, розташував 300 спостерігачів, став посередником на мирних переговорах у Женеві.
Пріоритетом, за словами Аштон, є стабілізація Грузії та навколишнього регіону. Катрін Аштон зауважила, що ЄС працює не лише над питаннями двосторонньої співпраці з Грузією, як-то питання вільної торгівлі чи скасування віз. Брюссель допомагає ще і відновленню зв’язків із сепаратистськими республіками.
Проте дебати в Європарламенті показали, що реформа європейських інституцій ще не до кінця розмежувала відповідальність між країнами-членами ЄС та центральними керівними органами. А це, на думку скептиків, може призвести до того, що зовнішня політика ЄС залишиться такою ж слабкою і непослідовною, якою вона була досі.
Катрін Аштон заявила, що головним пріоритетом ЄС буде полагодження справ у найближчому сусідстві. «По-перше, ми хочемо забезпечити більшу стабільність і безпеку завдяки підтримці політичних та економічних реформ, – зазначає вона. – По-друге, ми маємо зайнятися викликами світовій безпеці, для вирішення яких потрібні всеохопні стратегії, міцні міжнародні організації та верховенство права. І по-третє, потрібно збудувати мережу стратегічних стосунків із ключовими країнами та організаціями, тому що проблеми, які постали перед нами, не вирішуються в односторонньому порядку. В корені всього цього лежить одна проста правда: для того, щоб захистити наші інтереси і пропагувати наші цінності, ми повинні бути активними за кордоном».
На думку координатора закордонної політики ЄС, пріоритет, що надається сусіднім регіонам, є ціллю, важливою самою по собі, але в майбутньому її досягнення може стати ключовим моментом для того, щоб Євросоюз досягнув вищих цілей у світі.
У цьому зв’язку вона згадала Україну, яку вона відвідала нещодавно під час інавгурації Президента Віктора Януковича. Катрін Аштон наголосила, що поглиблення зв’язків із Україною буде значною частиною нової зовнішньої політики ЄС.
Брюссель хвалить себе за Грузію
Велику увагу вона присвятила Грузії та тому, яку роль відіграв Європейський Союз у вирішенні короткого, але кривавого конфлікту цієї країни з Росією. За словами Аштон, «ЄС продемонстрував, чого ми можемо досягнути, коли ми мобілізуємо всі наші ресурси». Вона згадала, що ЄС негайно відреагував на конфлікт, розташував 300 спостерігачів, став посередником на мирних переговорах у Женеві.
Пріоритетом, за словами Аштон, є стабілізація Грузії та навколишнього регіону. Катрін Аштон зауважила, що ЄС працює не лише над питаннями двосторонньої співпраці з Грузією, як-то питання вільної торгівлі чи скасування віз. Брюссель допомагає ще і відновленню зв’язків із сепаратистськими республіками.
Проте дебати в Європарламенті показали, що реформа європейських інституцій ще не до кінця розмежувала відповідальність між країнами-членами ЄС та центральними керівними органами. А це, на думку скептиків, може призвести до того, що зовнішня політика ЄС залишиться такою ж слабкою і непослідовною, якою вона була досі.
