Замість запланованих розмов про можливий, так би мовити, «централізований економічний уряд Євросоюзу» на передній план саміту раптово вийшли Греція та євро. Ще до початку саміту всі у Брюсселі запитували себе: чи станемо ми нарешті свідками європейської солідарності? Адже від цієї зустрічі насамперед чекали потужного сигналу щодо порятунку Греції, борги якої зросли до рекордного рівня, а це, у свою чергу, потягло «на дно» всю єврозону. Ситуація настільки складна, що деякі європейські столиці навіть пропонували виключити Грецію із цього фінансового об’єднання.
«Євросоюз мусив заявити про свою готовність зробити все можливе, аби уникнути поглиблення боргової кризи у Греції, – коментує для Радіо Свобода Поль де Гров, професор економіки Католицького університету міста Льовена. – Надати лише фінансову допомогу недостатньо і водночас дуже важливо. Позиція адміністрацій об’єднаної Європи щодо грецьких проблем донині залишалася доволі незрозумілою. Це і призвело до великої напруги на фінансових ринках і навіть до відчуття безвиході».
«Допоможемо, але грекам слід притримуватися правил» – Меркель
Проте після саміту Афіни заручилися, принаймні політичною підтримкою лідерів решти країн ЄС. Німеччина та Франція заявили, що готові надати фінансову позику, звичайно, в обмін на сувору бюджетну дисципліну та непопулярні реформи, на кшталт зменшення зарплат держслужбовцям та збільшення податків. А саме це вже викликало хвилю масових протестів тисяч пересічних громадян не лише Греції, а й деяких інших «проблемних» країн півдня Євросоюзу.
Рятувати грецький бюджет – нагальна справа, адже йдеться про можливу, так би мовити, ланцюгову реакцію, що може поширитися й на інші держави. Тому німецький канцлер Анґела Меркель, прибувши на саміт, одразу заявила, що Євросоюз не допустить колапсу Греції, хоча й зауважила, що Афінам доведеться «поважати правила» спільноти щодо обмеження бюджетного дефіциту.
Наразі за дозволених 3 відсотків дефіцит бюджету Греції перевищує 13 відсотків.
«Рішення саміту суто політичні, а про позики мова не йде» – Баррозу
Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей був ініціатором цього першого в його новій кар’єрі саміту. Бажаючи внести спокій на європейські ринки, розбалансовані «грецькою проблемою», він заявив, що Євросоюз «повинен підтримати зусилля грецького уряду в його зобов’язаннях зробити все необхідне, включно із додатковими заходами, щоб втілити амбіційну програму стабільності на 2010-й та наступні роки».
«Ми закликали уряд Греції ретельно та неухильно вжити ці заходи, щоб зменшити у 2010 році свій дефіцит до 4 відсотків», – каже Герман Ван Ромпей та додає, що наступного понеділка на засіданні Ради міністрів ЄС із економіки для Греції підготують рекомендації, а 15 країн єврозони, якщо буде необхідність, вживатимуть всі додаткові заходи для порятунку єдиної європейської валюти. Причому всі ці гарантії – суто політичні, бо на саміті не йшлося про жодні грошові позики.
Як підтвердив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, наразі жодних прохань щодо фінансових позик з боку грецького уряду не надходило. Тим часом Греція пообіцяла суворо дотримуватися дисципліни, а країни єврозони гарантували підтримку в разі серйозного погіршення ситуації.
«Євросоюз мусив заявити про свою готовність зробити все можливе, аби уникнути поглиблення боргової кризи у Греції, – коментує для Радіо Свобода Поль де Гров, професор економіки Католицького університету міста Льовена. – Надати лише фінансову допомогу недостатньо і водночас дуже важливо. Позиція адміністрацій об’єднаної Європи щодо грецьких проблем донині залишалася доволі незрозумілою. Це і призвело до великої напруги на фінансових ринках і навіть до відчуття безвиході».
«Допоможемо, але грекам слід притримуватися правил» – Меркель
Проте після саміту Афіни заручилися, принаймні політичною підтримкою лідерів решти країн ЄС. Німеччина та Франція заявили, що готові надати фінансову позику, звичайно, в обмін на сувору бюджетну дисципліну та непопулярні реформи, на кшталт зменшення зарплат держслужбовцям та збільшення податків. А саме це вже викликало хвилю масових протестів тисяч пересічних громадян не лише Греції, а й деяких інших «проблемних» країн півдня Євросоюзу.
Рятувати грецький бюджет – нагальна справа, адже йдеться про можливу, так би мовити, ланцюгову реакцію, що може поширитися й на інші держави. Тому німецький канцлер Анґела Меркель, прибувши на саміт, одразу заявила, що Євросоюз не допустить колапсу Греції, хоча й зауважила, що Афінам доведеться «поважати правила» спільноти щодо обмеження бюджетного дефіциту.
Наразі за дозволених 3 відсотків дефіцит бюджету Греції перевищує 13 відсотків.
«Рішення саміту суто політичні, а про позики мова не йде» – Баррозу
Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей був ініціатором цього першого в його новій кар’єрі саміту. Бажаючи внести спокій на європейські ринки, розбалансовані «грецькою проблемою», він заявив, що Євросоюз «повинен підтримати зусилля грецького уряду в його зобов’язаннях зробити все необхідне, включно із додатковими заходами, щоб втілити амбіційну програму стабільності на 2010-й та наступні роки».
«Ми закликали уряд Греції ретельно та неухильно вжити ці заходи, щоб зменшити у 2010 році свій дефіцит до 4 відсотків», – каже Герман Ван Ромпей та додає, що наступного понеділка на засіданні Ради міністрів ЄС із економіки для Греції підготують рекомендації, а 15 країн єврозони, якщо буде необхідність, вживатимуть всі додаткові заходи для порятунку єдиної європейської валюти. Причому всі ці гарантії – суто політичні, бо на саміті не йшлося про жодні грошові позики.
Як підтвердив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, наразі жодних прохань щодо фінансових позик з боку грецького уряду не надходило. Тим часом Греція пообіцяла суворо дотримуватися дисципліни, а країни єврозони гарантували підтримку в разі серйозного погіршення ситуації.
