Пол Річардсон
Нещодавно оприлюднене широке дослідження засвідчило, як мало інформації розкривають українські банки про своє фінансове становище та менеджмент. За показниками інформаційної прозорості українські банки є «трієчниками»: вони розкривають лише 48% тієї інформації, яка є обов'язковою для розкриття за міжнародними стандартами. Такого висновку дійшли автори дослідження, яке проводилося міжнародним рейтинговим агентством Standard & Poor’s та українською компанією «Агентство фінансових ініціатив» за фінансової підтримки Проекту USAID «Розвиток ринків капіталу».
Такого рівня прозорості є недостатньо для інвесторів, – як іноземних, так і українських, які, особливо під час кризи, звертають більше уваги на тих, кому вони довіряють свої кошти. Цього рівня недостатньо також і для населення країни. Зрештою, самі українці вже є інвесторами у фінансовий сектор своєї країни, оскільки кошти, вкладені ними на банківські депозити, дозволяють банкам здійснювати інвестиційні програми та видавати позики. Депозити населення є кровоносною системою діяльності банків, як це вже було доведено під час недавньої кризи у банківській системі.
Вчасне і точне розкриття інформації важко переоцінити. Це те підґрунтя, на якому тримаються стабільні банки і корпорації. Без належного розкриття інформації про свій бізнес, фінанси та менеджмент банки не стануть стрижневими фінансовими установами, яких потребує ринок (і люди). Чому?
По-перше, тому що стандарти розкриття інформації – це ті рентгенівські окуляри, через які майже безперешкодно видно усю картину всередині банку.
По-друге, належне розкриття інформації може слугувати своєрідною системою раннього попередження про те, що з фінансовою установою не все в порядку. Вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності змушують компанії публікувати дані, з яких спеціалістам ринку стають зрозумілими можливі загрози, що стоять перед тією чи іншою установою, такі як надмірні обсяги позикового капіталу або непрацюючих позик. Пересічний власник депозитного вкладу також зможе своєчасно розпізнати можливі проблеми банку. Розуміючи це, банкам, можливо, доведеться вносити корективи у свої плани і вдаватися до менш ризикованої стратегії.
Правила розкриття інформації про керівництво та структуру керівних органів змушують компанії повідомити усім охочим, хто саме керує роботою компанії: їх освіту, попередній досвід роботи, бізнес та особисту репутацію. На добре регульованих ринках дотримуються такого гасла: «Розкриття інформації є найдієвішою дезинфекцією, а сонячне світло є найкращим поліцейським».
Правила розкриття інформації є також фактором стримування і протидії угодам з пов’язаними особами та іншим зловживанням: шанси, що керівник подолає спокусу запустити руку у скарбницю банку і використати кошти вкладників для власних потреб, будуть вищими, якщо він знатиме, що фінанси банку є прозорими. Також вищими є шанси, що він утримається від прийняття на роботу до банку своїх родичів.
Та на сьогодні розкриття такої інформації українськими банками є недостатнім для цього. Разом з тим, слід зауважити, що багато учасників ринку та урядовці добре розуміють, наскільки життєво необхідним є підвищення рівня прозорості. Саме тому минулого року нарешті було ухвалено Закон «Про акціонерні товариства». Зокрема, серед інших корисних норм, цей Закон встановлює вищі стандарти розкриття інформації компаніями.
Іншим позитивним кроком є Електронна система комплексного розкриття інформації (система ЕСКРІН), яку наразі впроваджує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) за підтримки Проекту USAID «Розвиток ринків капіталу». Це є частиною допомоги, яку вже упродовж15 років надає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у справі розбудови фінансового сектору України. Як тільки завершиться процес упровадження цієї системи на початку наступного року, всі емітенти акцій та облігацій підприємств, які є у лістингу організатора торгівлі, будуть законодавчо зобов’язані розкривати інформацію згідно з правилами системи ЕСКРІН, що ще на один крок наблизить Україну до міжнародних стандартів і посилить упевненість інвесторів у надійності фондового ринку України.
Як тільки запрацює система ЕСКРІН, будь-який інвестор отримає доступ до бази даних ЕСКРІН через веб-сайт ДКЦПФР. Для цього йому буде досить ввести назву тієї чи іншої публічної компанії в своєму електронному запиті на сайті, натиснути на кнопку, і система негайно видасть йому безпрецедентно високий обсяг інформації про емітента. Таку інформацію можна буде отримати у режимі реального часу, що дозволить користувачам вчасно приймати інвестиційні рішення. Користування системою буде також безкоштовним, що дозволить якомога більшій кількості людей безперешкодно користуватися інформацією, розкритою емітентами через систему ЕСКРІН. Система ЕСКРІН міститиме, зокрема, інформацію про публічні компанії в описовій формі, зрозумілу для тих, хто не має вищої фінансової освіти, наприклад, людям, які мають рахунки у банках, які взяли іпотечну позику, роблять внески у пенсійні фонди, а тому мають право володіти такою інформацією. Зараз, коли впроваджуються у практику посилені вимоги до розкриття інформації емітентами, важливо забезпечити своєчасне і, знову ж таки, прозоре (!) дотримання цих вимог.
Україна робить важливі кроки для розвитку своєї економіки згідно з найкращою міжнародною практикою та в інтересах усіх громадян України. Так, криза і надалі негативно впливає на Україну та її громадян, але, з іншого боку, вона може стати дороговказом, що допоможе країні знайти шлях до більш життєздатної, чесної та прозорої економіки.
Пол Річардсон є виконуючим обов’язки директора Офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Нещодавно оприлюднене широке дослідження засвідчило, як мало інформації розкривають українські банки про своє фінансове становище та менеджмент. За показниками інформаційної прозорості українські банки є «трієчниками»: вони розкривають лише 48% тієї інформації, яка є обов'язковою для розкриття за міжнародними стандартами. Такого висновку дійшли автори дослідження, яке проводилося міжнародним рейтинговим агентством Standard & Poor’s та українською компанією «Агентство фінансових ініціатив» за фінансової підтримки Проекту USAID «Розвиток ринків капіталу».
Такого рівня прозорості є недостатньо для інвесторів, – як іноземних, так і українських, які, особливо під час кризи, звертають більше уваги на тих, кому вони довіряють свої кошти. Цього рівня недостатньо також і для населення країни. Зрештою, самі українці вже є інвесторами у фінансовий сектор своєї країни, оскільки кошти, вкладені ними на банківські депозити, дозволяють банкам здійснювати інвестиційні програми та видавати позики. Депозити населення є кровоносною системою діяльності банків, як це вже було доведено під час недавньої кризи у банківській системі.
Вчасне і точне розкриття інформації важко переоцінити. Це те підґрунтя, на якому тримаються стабільні банки і корпорації. Без належного розкриття інформації про свій бізнес, фінанси та менеджмент банки не стануть стрижневими фінансовими установами, яких потребує ринок (і люди). Чому?
По-перше, тому що стандарти розкриття інформації – це ті рентгенівські окуляри, через які майже безперешкодно видно усю картину всередині банку.
По-друге, належне розкриття інформації може слугувати своєрідною системою раннього попередження про те, що з фінансовою установою не все в порядку. Вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності змушують компанії публікувати дані, з яких спеціалістам ринку стають зрозумілими можливі загрози, що стоять перед тією чи іншою установою, такі як надмірні обсяги позикового капіталу або непрацюючих позик. Пересічний власник депозитного вкладу також зможе своєчасно розпізнати можливі проблеми банку. Розуміючи це, банкам, можливо, доведеться вносити корективи у свої плани і вдаватися до менш ризикованої стратегії.
Правила розкриття інформації про керівництво та структуру керівних органів змушують компанії повідомити усім охочим, хто саме керує роботою компанії: їх освіту, попередній досвід роботи, бізнес та особисту репутацію. На добре регульованих ринках дотримуються такого гасла: «Розкриття інформації є найдієвішою дезинфекцією, а сонячне світло є найкращим поліцейським».
Правила розкриття інформації є також фактором стримування і протидії угодам з пов’язаними особами та іншим зловживанням: шанси, що керівник подолає спокусу запустити руку у скарбницю банку і використати кошти вкладників для власних потреб, будуть вищими, якщо він знатиме, що фінанси банку є прозорими. Також вищими є шанси, що він утримається від прийняття на роботу до банку своїх родичів.
Та на сьогодні розкриття такої інформації українськими банками є недостатнім для цього. Разом з тим, слід зауважити, що багато учасників ринку та урядовці добре розуміють, наскільки життєво необхідним є підвищення рівня прозорості. Саме тому минулого року нарешті було ухвалено Закон «Про акціонерні товариства». Зокрема, серед інших корисних норм, цей Закон встановлює вищі стандарти розкриття інформації компаніями.
Іншим позитивним кроком є Електронна система комплексного розкриття інформації (система ЕСКРІН), яку наразі впроваджує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) за підтримки Проекту USAID «Розвиток ринків капіталу». Це є частиною допомоги, яку вже упродовж15 років надає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у справі розбудови фінансового сектору України. Як тільки завершиться процес упровадження цієї системи на початку наступного року, всі емітенти акцій та облігацій підприємств, які є у лістингу організатора торгівлі, будуть законодавчо зобов’язані розкривати інформацію згідно з правилами системи ЕСКРІН, що ще на один крок наблизить Україну до міжнародних стандартів і посилить упевненість інвесторів у надійності фондового ринку України.
Як тільки запрацює система ЕСКРІН, будь-який інвестор отримає доступ до бази даних ЕСКРІН через веб-сайт ДКЦПФР. Для цього йому буде досить ввести назву тієї чи іншої публічної компанії в своєму електронному запиті на сайті, натиснути на кнопку, і система негайно видасть йому безпрецедентно високий обсяг інформації про емітента. Таку інформацію можна буде отримати у режимі реального часу, що дозволить користувачам вчасно приймати інвестиційні рішення. Користування системою буде також безкоштовним, що дозволить якомога більшій кількості людей безперешкодно користуватися інформацією, розкритою емітентами через систему ЕСКРІН. Система ЕСКРІН міститиме, зокрема, інформацію про публічні компанії в описовій формі, зрозумілу для тих, хто не має вищої фінансової освіти, наприклад, людям, які мають рахунки у банках, які взяли іпотечну позику, роблять внески у пенсійні фонди, а тому мають право володіти такою інформацією. Зараз, коли впроваджуються у практику посилені вимоги до розкриття інформації емітентами, важливо забезпечити своєчасне і, знову ж таки, прозоре (!) дотримання цих вимог.
Україна робить важливі кроки для розвитку своєї економіки згідно з найкращою міжнародною практикою та в інтересах усіх громадян України. Так, криза і надалі негативно впливає на Україну та її громадян, але, з іншого боку, вона може стати дороговказом, що допоможе країні знайти шлях до більш життєздатної, чесної та прозорої економіки.
Пол Річардсон є виконуючим обов’язки директора Офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
