Старе приміщення, збудоване ще за часів Австро-Угорщини для лісництва, реконструйовано під екотуристичний візит-центр. Тут можна побачити макет Чорногірського хребта, 30 кілометрів якого розташовані на території Карпатського національного природного парку, декорації навколоводної і субальпійської систем, інтер’єр гуцульського житла. Незабаром додадуться експозиції на тему етнографії, картосхема Карпат. Є чимало рекламних матеріалів. І це не просто музей чи інформаційний центр, наголошує начальник відділу з еколого-освітньої роботи Карпатського національного природного парку Леся Гайдук.
«Це єдиний в Україні туристичний об’єкт, який презентує не тільки місцевість, а й нові концепції охорони довкілля у цікавому для відвідувачів форматі. Ми використовуємо інтерактивні методи екологічного виховання. Дітям розповідаємо, які прекрасні куточки є на території національного парку і наголошуємо при тому, якої шкоди можуть нанести відвідувачі заповідним територіям», – каже Гайдук.
Туризм через збереження довкілля
Першими відвідувачами візит-центру стали представники Європейської Комісії та посли Туреччини, Греції, Великої Британії, які влітку приїжджали в Яремче. Проект буде реалізований з липня 2007 року. Основна його спрямованість – розвиток екотуризму. Для України це поняття порівняно нове, поки що законодавчо не визначене. Йдеться не лише про подорож у відносно недоторкані господарською діяльністю людини куточки природи, а й про відповідальне відвідання природних територій, що зберігає довкілля і забезпечує соціально-економічний розвиток громад.
«Це концепція відпочинку, дружнього до природного середовища, вона враховує народні традиції, культуру, мистецтво тих громад, які проживають на тій території, що пропагує екотуризм», – каже голова Туристичної асоціації Прикарпаття Оксана Федорович.
Його ще називають «м’яким туризмом», тобто туризмом з м’яким дотиком до природи, де головий принцип – не нашкодити довкіллю. Для України цікавими можуть бути напрацювання інших держав, приміром, Швеції, Австралії, Румунії.
Один тур на дві країни – багато цікавого і унікального
Завдяки проекту створено туристичний веб-портал області, встановлені інформаційні кіоски в Івано-Франківську, Коломиї, Верховині та Бая-Маре (Румунія), відкрито українсько-румунський туристичний ресурсний центр в Івано-Франківську. 100 тисяч гривень з обласного екологічного фонду виділено на видання інформаційних матеріалів. Підготовлений відеофільм про історію, побут, етнографію, культуру Гуцульщини шістьма мовами. Видано кишеньковий путівник. Спільно з румунами розроблені чотири туристичні маршрути: ознайомлення з дерев’яною архітектурою Карпат, з культурними пам’ятками, з унікальною карпатською природою. Представник асоціації «ЕкоЛоджік» Васіле Поп каже, що кордон виступає як барометр відносин між Україною і Румунією.
«Дуже багато цікавих речей по обидва боки кордону, по обидва боки Тиси. Найцікавіший екотуризм як явище. Також цікаві традиції, фольклор, етнографія».
В Румунії, приміром, є унікальні дерев’яні брами, на Прикарпатті – старовинні гуцульські церкви. Голова Івано-Франківського обласного осередку Спілки сприяння сільському зеленому туризму Павло Горішевський каже, що ці чотири маршрути, розроблені представниками Івано-Франківщини, Закарпаття і Бая-Маре, – перші ластівки.
«Такі транскордонні тури розроблені вперше. Є багато надзвичайно красивих місць, які будуть цікаві для туристів не тільки з України, Росії, а й з інших країн», – каже Горішевський.
Наразі для українців такі тури дещо обмежені через візові труднощі. Але це стосується «самодіяльних» туристів, туроператори ж їх зможуть організовувати. Особливо, коли буде достатньо інформації і реклами.
«Це єдиний в Україні туристичний об’єкт, який презентує не тільки місцевість, а й нові концепції охорони довкілля у цікавому для відвідувачів форматі. Ми використовуємо інтерактивні методи екологічного виховання. Дітям розповідаємо, які прекрасні куточки є на території національного парку і наголошуємо при тому, якої шкоди можуть нанести відвідувачі заповідним територіям», – каже Гайдук.
Туризм через збереження довкілля
Першими відвідувачами візит-центру стали представники Європейської Комісії та посли Туреччини, Греції, Великої Британії, які влітку приїжджали в Яремче. Проект буде реалізований з липня 2007 року. Основна його спрямованість – розвиток екотуризму. Для України це поняття порівняно нове, поки що законодавчо не визначене. Йдеться не лише про подорож у відносно недоторкані господарською діяльністю людини куточки природи, а й про відповідальне відвідання природних територій, що зберігає довкілля і забезпечує соціально-економічний розвиток громад.
«Це концепція відпочинку, дружнього до природного середовища, вона враховує народні традиції, культуру, мистецтво тих громад, які проживають на тій території, що пропагує екотуризм», – каже голова Туристичної асоціації Прикарпаття Оксана Федорович.
Його ще називають «м’яким туризмом», тобто туризмом з м’яким дотиком до природи, де головий принцип – не нашкодити довкіллю. Для України цікавими можуть бути напрацювання інших держав, приміром, Швеції, Австралії, Румунії.
Один тур на дві країни – багато цікавого і унікального
Завдяки проекту створено туристичний веб-портал області, встановлені інформаційні кіоски в Івано-Франківську, Коломиї, Верховині та Бая-Маре (Румунія), відкрито українсько-румунський туристичний ресурсний центр в Івано-Франківську. 100 тисяч гривень з обласного екологічного фонду виділено на видання інформаційних матеріалів. Підготовлений відеофільм про історію, побут, етнографію, культуру Гуцульщини шістьма мовами. Видано кишеньковий путівник. Спільно з румунами розроблені чотири туристичні маршрути: ознайомлення з дерев’яною архітектурою Карпат, з культурними пам’ятками, з унікальною карпатською природою. Представник асоціації «ЕкоЛоджік» Васіле Поп каже, що кордон виступає як барометр відносин між Україною і Румунією.
«Дуже багато цікавих речей по обидва боки кордону, по обидва боки Тиси. Найцікавіший екотуризм як явище. Також цікаві традиції, фольклор, етнографія».
В Румунії, приміром, є унікальні дерев’яні брами, на Прикарпатті – старовинні гуцульські церкви. Голова Івано-Франківського обласного осередку Спілки сприяння сільському зеленому туризму Павло Горішевський каже, що ці чотири маршрути, розроблені представниками Івано-Франківщини, Закарпаття і Бая-Маре, – перші ластівки.
«Такі транскордонні тури розроблені вперше. Є багато надзвичайно красивих місць, які будуть цікаві для туристів не тільки з України, Росії, а й з інших країн», – каже Горішевський.
Наразі для українців такі тури дещо обмежені через візові труднощі. Але це стосується «самодіяльних» туристів, туроператори ж їх зможуть організовувати. Особливо, коли буде достатньо інформації і реклами.