Депутат Європарламенту від Польщі Павло Коваль дискутує на сторінках «Ґазети Виборчої» з проректором Українського католицького університету у Львові, професором, колишнім українським дисидентом, правозахисником, Мирославом Мариновичем на тему – чи є нині українці бажаними гостями у Польщі, точніше, про ускладнення, котрі значно зросли за останній час при отриманні українцями віз до Польщі, до ЄС у цілому. Європарламентарій Коваль визнає правоту твердження Мирослава Мариновича з приводу того, що «візовий режим між ЄС і Україною стає своєрідним нездоланним муром для українців». Йдеться не лише про багатогодинні черги на отримання цих віз перед західними консульствами в Україні, але й про масу бюрократичних перешкод, корупцію у цій справі. Депутат Європарламенту відзначає, що про цю проблему не лише добре знають у Брюсселі, але й на рівні Європарламенту, де «група депутатів і незалежних експертів готують спеціальний парламентський звіт про підстави і практику візової політики ЄС щодо України і документ буде готовий через кілька тижнів», як стверджує про це і Павло Коваль. Цей польський євродепутат вважає, що найкращим вирішенням цієї проблеми є «якнайскоріша ліквідація шенегенських віз для українців» і чимало прихильників України в ЄС, включно з поляками, інтенсивно працюють якраз у цьому напрямку.
Австрійська «Нойє цюрхер цайтунґ» інформує про труднощі на шляху до нарощування країнами НАТО своєї присутності в Афганістані. Газета зауважує, що до 30 тисяч американського військового поповнення у цій країні має бути додано щонайменше 7 тисяч вояків із європейських країн НАТО, а також із Грузії та України. Так, грузини до своїх 150 воюючих у Афганістані нині додають у найближчий час ще 700 солдатів та офіцерів, за що Грузія була особливо відзначена керівництвом НАТО. «Нойє цюрхер цайтунґ» також пише, що «Україна є у числі тих країн, які обіцяють значно збільшити свою присутність в Афганістані найближчим часом». Газета також відзначає, що, наприклад, така велика країна НАТО, як Німеччина, має в Кабулі лише 150 своїх поліцейських і Берлін нічого конкретного у цьому плані поки-що не обіцяє.
Вже згадана «Ґазета Виборча» інформує, що в «Україні підробляють будь-які документи, починаючи з дипломів про вищу освіту і завершуючи вигадуванням навіть таких, яких у природі не існує. Польська газета зауважує, що нинішня перевірка МВС України з цього приводу охоплює основні урядові служби, а також вищий і середній персонал в областях України. Видання наводить побоювання експертів з приводу того, що така акція може бути використана «у передвиборчих цілях», тим більше, що міністр внутрішніх справ є особою політичною. Сам же Юрій Луценко наголошує журналістам, що перевірки документів викликані валом підробок, лише за 9 місяців цього року міліція виявила до 15 тисяч підробок різних документів. Підробляють в Україні все – від водійських прав, проїзних на транспорті, до дипломів, паспортів громадян України, Росії та інших країн. Російський паспорт можна купити тут менше, як за 1 тисячу доларів. За інформацією депутата Верховної Ради Володимира Сівковича, з органів внутрішніх справ зникли тисячі оригіналів бланків українських паспортів і лише за кілька сот доларів продають їх різним підозрілим особам, коли виявити підробки вже стає фактично неможливим. «Ґазета Виборча інформує, що в Україні масово «підробляють» навіть те, чого офіційно в державі не існує, особливо, різні ВІП-посвідчення на кшталт полагодження проблем із міліцією, паркування авт, вирішення проблем із наркотиками. У Києві міліція затримує в середньому за день до 10 водіїв із різними фальшивими ВІП-посвідченнями. Популярність таких підробок в Україні пояснюється тим, як пише польська газета, що «в цій державі існує каста вибраних і поза правом держави, це й політики і найбагатші люди країни», які якраз і «їздять на найдорожчих лімузинах та джипах, і з такими підробленими легітимаціями».
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про довгий процес демаркації кордонів між Україною і Росією та стверджує устами різних експертів, що цей процес під різними приводами всіляко гальмує російська сторона. І триває він вже з 2003 року. Видання цитує Центр громадських зв’язків ФСБ Росії, котрий пояснює тривалий процес демаркації зі свого боку тим, що «на початку має бути політичне рішення». Один із українських експертів, Григорій Перепелиця, прямо заявляє, що ця проблема скоро й не буде вирішена, бо «російська сторона вважає територію України тимчасово втраченою територією». Так що від старту цього тижня у Москві нових політичних консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ Росії та України багато очікувати не доводиться, резюмує «Нєзавісімая газета».
Ще одне московське видання – «Комерсант» – інформує про «не втішний характер підсумків саміту Україна – ЄС у Києві минулої п’ятниці». Видання вважає, що Брюссель фактично обвинуватив Україну в газовій кризі початку 2009 року, розкритикував за не реформовану енергетичну галузь та відсутність інших важливих реформ. Газета зауважує, що підписання таких важливих угод, як про асоціацію України з ЄС і про зону вільної торгівлі перенесено на наступний рік, що означає – «перспектива членства України в ЄС стає все більш віддаленою».
(Прага – Київ)
Австрійська «Нойє цюрхер цайтунґ» інформує про труднощі на шляху до нарощування країнами НАТО своєї присутності в Афганістані. Газета зауважує, що до 30 тисяч американського військового поповнення у цій країні має бути додано щонайменше 7 тисяч вояків із європейських країн НАТО, а також із Грузії та України. Так, грузини до своїх 150 воюючих у Афганістані нині додають у найближчий час ще 700 солдатів та офіцерів, за що Грузія була особливо відзначена керівництвом НАТО. «Нойє цюрхер цайтунґ» також пише, що «Україна є у числі тих країн, які обіцяють значно збільшити свою присутність в Афганістані найближчим часом». Газета також відзначає, що, наприклад, така велика країна НАТО, як Німеччина, має в Кабулі лише 150 своїх поліцейських і Берлін нічого конкретного у цьому плані поки-що не обіцяє.
Вже згадана «Ґазета Виборча» інформує, що в «Україні підробляють будь-які документи, починаючи з дипломів про вищу освіту і завершуючи вигадуванням навіть таких, яких у природі не існує. Польська газета зауважує, що нинішня перевірка МВС України з цього приводу охоплює основні урядові служби, а також вищий і середній персонал в областях України. Видання наводить побоювання експертів з приводу того, що така акція може бути використана «у передвиборчих цілях», тим більше, що міністр внутрішніх справ є особою політичною. Сам же Юрій Луценко наголошує журналістам, що перевірки документів викликані валом підробок, лише за 9 місяців цього року міліція виявила до 15 тисяч підробок різних документів. Підробляють в Україні все – від водійських прав, проїзних на транспорті, до дипломів, паспортів громадян України, Росії та інших країн. Російський паспорт можна купити тут менше, як за 1 тисячу доларів. За інформацією депутата Верховної Ради Володимира Сівковича, з органів внутрішніх справ зникли тисячі оригіналів бланків українських паспортів і лише за кілька сот доларів продають їх різним підозрілим особам, коли виявити підробки вже стає фактично неможливим. «Ґазета Виборча інформує, що в Україні масово «підробляють» навіть те, чого офіційно в державі не існує, особливо, різні ВІП-посвідчення на кшталт полагодження проблем із міліцією, паркування авт, вирішення проблем із наркотиками. У Києві міліція затримує в середньому за день до 10 водіїв із різними фальшивими ВІП-посвідченнями. Популярність таких підробок в Україні пояснюється тим, як пише польська газета, що «в цій державі існує каста вибраних і поза правом держави, це й політики і найбагатші люди країни», які якраз і «їздять на найдорожчих лімузинах та джипах, і з такими підробленими легітимаціями».
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про довгий процес демаркації кордонів між Україною і Росією та стверджує устами різних експертів, що цей процес під різними приводами всіляко гальмує російська сторона. І триває він вже з 2003 року. Видання цитує Центр громадських зв’язків ФСБ Росії, котрий пояснює тривалий процес демаркації зі свого боку тим, що «на початку має бути політичне рішення». Один із українських експертів, Григорій Перепелиця, прямо заявляє, що ця проблема скоро й не буде вирішена, бо «російська сторона вважає територію України тимчасово втраченою територією». Так що від старту цього тижня у Москві нових політичних консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ Росії та України багато очікувати не доводиться, резюмує «Нєзавісімая газета».
Ще одне московське видання – «Комерсант» – інформує про «не втішний характер підсумків саміту Україна – ЄС у Києві минулої п’ятниці». Видання вважає, що Брюссель фактично обвинуватив Україну в газовій кризі початку 2009 року, розкритикував за не реформовану енергетичну галузь та відсутність інших важливих реформ. Газета зауважує, що підписання таких важливих угод, як про асоціацію України з ЄС і про зону вільної торгівлі перенесено на наступний рік, що означає – «перспектива членства України в ЄС стає все більш віддаленою».
(Прага – Київ)
