Леонід Кравчук, Президент України в 1991-1993 рр., довірена особа кандидата в президенти Юлії Тимошенко, у листопаді 1989-го – завідувач відділу ЦК КПУ з питань ідеології:
– Я офіційно дізнався про падіння Берлінської стіни з нашого агентства РАТАУ. Нам повідомили, принаймні, для мого відділу – я тоді був завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ, – що Берлінська стіна впала. Далі я отримав інформацію, як це відбувалося, що для мене не було надзвичайним. Бо я тоді мав повну інформацію, як східна Німеччина і Західна хотіли об’єднатися, як німці перелазили через цю стіну, які там проблеми були. Тобто, я був інформований не так, як інші радянські люди, бо я був в ідеології.
Цілком природно, що на перших порах я не дуже придав цьому велике значення. Ну, об’єдналися дві Німеччини – що ж, природній процес. А потім, коли почала надходити інформація, відгуки різні – через Радіо Свобода, через Радіо Ватикан... До нас приходила різна інформація через різні служби – ми не прямо слухали їх. Коли почав аналізувати все, то зрозумів, що це не просто падіння стіни, а це ще один крок до впливу західного світу на східну частину Європи і зокрема на Радянський Союз, а ще точніше – на Україну.
Для нас стало зрозуміло, що дорога від Заходу до Сходу стає більш широкою і відкритою. І, таким чином, це не просто падіння Берлінської стіни, а падіння ще більшої стіни між Заходом і Сходом.
Петро Симоненко, голова КПУ, в листопаді 1989-го – другий секретар Донецького обкому КПУ:
- Тоді я був переконаний у тому, що ця так звана руйнація призведе лише до посилення проблем, з якими стикається народ.
Одна справа – це перші враження, а інша – наслідки. Начебто говорили про те, що об’єднають світ і через руйнацію кордонів, підсилених такими мурами, наблизять народи одне до одного, посилиться європейська система безпеки і багато чого іншого. Люди стануть краще жити. Але сталося навпаки! Бо посилилися впливи і тенденції корумпованості, мафіозності чи наркобізнесу, чи це торгівля дітьми і людьми – «живим товаром»… Руйнація муру тільки подвійні стандарти посилила, в першу чергу для України.
(Київ – Прага)
– Я офіційно дізнався про падіння Берлінської стіни з нашого агентства РАТАУ. Нам повідомили, принаймні, для мого відділу – я тоді був завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ, – що Берлінська стіна впала. Далі я отримав інформацію, як це відбувалося, що для мене не було надзвичайним. Бо я тоді мав повну інформацію, як східна Німеччина і Західна хотіли об’єднатися, як німці перелазили через цю стіну, які там проблеми були. Тобто, я був інформований не так, як інші радянські люди, бо я був в ідеології.
Цілком природно, що на перших порах я не дуже придав цьому велике значення. Ну, об’єдналися дві Німеччини – що ж, природній процес. А потім, коли почала надходити інформація, відгуки різні – через Радіо Свобода, через Радіо Ватикан... До нас приходила різна інформація через різні служби – ми не прямо слухали їх. Коли почав аналізувати все, то зрозумів, що це не просто падіння стіни, а це ще один крок до впливу західного світу на східну частину Європи і зокрема на Радянський Союз, а ще точніше – на Україну.
Для нас стало зрозуміло, що дорога від Заходу до Сходу стає більш широкою і відкритою. І, таким чином, це не просто падіння Берлінської стіни, а падіння ще більшої стіни між Заходом і Сходом.
Петро Симоненко, голова КПУ, в листопаді 1989-го – другий секретар Донецького обкому КПУ:
- Тоді я був переконаний у тому, що ця так звана руйнація призведе лише до посилення проблем, з якими стикається народ.
Одна справа – це перші враження, а інша – наслідки. Начебто говорили про те, що об’єднають світ і через руйнацію кордонів, підсилених такими мурами, наблизять народи одне до одного, посилиться європейська система безпеки і багато чого іншого. Люди стануть краще жити. Але сталося навпаки! Бо посилилися впливи і тенденції корумпованості, мафіозності чи наркобізнесу, чи це торгівля дітьми і людьми – «живим товаром»… Руйнація муру тільки подвійні стандарти посилила, в першу чергу для України.
(Київ – Прага)