Документи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи свідчать, що протягом 1933 року до Харківського моргу надійшло майже 9 тисяч тіл померлих людей, причиною смерті більшості був голод.
У Дніпропетровській області встановлено розпорядчі документи про заборону торгівлі хлібом та будь-якої продукції, узагальнені списки колгоспів, сільрад, голів районів, занесених на «чорну дошку».
Це – лише деякі документи, зібрані СБУ під час розслідування кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні у 30х рр.
Росія з документами не поспішає
Кримінальна справа, порушена 22 травня цього року, наближається до формулювання обвинувального висновку. До справи вже долучено понад півтори тисячі документів, опитано більше ніж півтисячі свідків.
«Справа зараз на тому етапі, коли зібрано свідчення. Окрім розсекречених архівів, є і доказова база, яка досі збирається по всій території України. Зараз із фахівцями ми доходимо до формулювання обвинувального висновку – це найголовніший етап, який зараз має зробити СБУ», – каже голова СБУ Валентин Наливайченко.
Напередодні Служба безпеки надіслала клопотання до ФСБ Росії, а також правоохоронних органів Республік Білорусь та Молдова про надання доступу до архівних документів періоду Голодомору в Україні. На запитання Радіо Свобода, чи погодилася Росія представити відповідні документи, Валентин Наливайченко відповів, що ситуація з часу подання клопотання не змінилася. Натомість СБУ отримала важливі документи з інших країн.
«Ми маємо серйозні і ключові матеріали з Італії, з Білорусі, Казахстану. Це ті країни, які вже надали нам неоціненну допомогу в рамках цієї кримінальної справи», – наголошує голова СБУ.
Розслідуванню заважає українське законодавство?
Після обвинувального висновку СБУ очікує оголошення рішення суду, де, на основі досудового слідства, зокрема мають бути названі організатори злочину та точна кількість жертв.
Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров не розділяє цих сподівань. На його думку, дієвому розслідуванню заважає саме українське законодавство.
«Я не можу уявити собі, як із нормами нашого кримінального кодексу може бути проведений цей процес в українському суді. Якби ми говорили про створення спеціального трибуналу, для якого буде написано спеціальний статут, тоді я розумію, ці речі можна вирішити», – зазначає Євген Захаров.
З 1948 року геноцид вважається міжнародним злочином – як «дії, які мають наміром знищити, повністю чи частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу». Серед найвідоміших прикладів – геноцид вірмен у Туреччині після Першої світової війни, Голокост, геноцид у Сребрениці (Боснія та Герцеговина) та Руанді.
(Київ – Прага)
У Дніпропетровській області встановлено розпорядчі документи про заборону торгівлі хлібом та будь-якої продукції, узагальнені списки колгоспів, сільрад, голів районів, занесених на «чорну дошку».
Це – лише деякі документи, зібрані СБУ під час розслідування кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні у 30х рр.
Росія з документами не поспішає
Кримінальна справа, порушена 22 травня цього року, наближається до формулювання обвинувального висновку. До справи вже долучено понад півтори тисячі документів, опитано більше ніж півтисячі свідків.
«Справа зараз на тому етапі, коли зібрано свідчення. Окрім розсекречених архівів, є і доказова база, яка досі збирається по всій території України. Зараз із фахівцями ми доходимо до формулювання обвинувального висновку – це найголовніший етап, який зараз має зробити СБУ», – каже голова СБУ Валентин Наливайченко.
Напередодні Служба безпеки надіслала клопотання до ФСБ Росії, а також правоохоронних органів Республік Білорусь та Молдова про надання доступу до архівних документів періоду Голодомору в Україні. На запитання Радіо Свобода, чи погодилася Росія представити відповідні документи, Валентин Наливайченко відповів, що ситуація з часу подання клопотання не змінилася. Натомість СБУ отримала важливі документи з інших країн.
«Ми маємо серйозні і ключові матеріали з Італії, з Білорусі, Казахстану. Це ті країни, які вже надали нам неоціненну допомогу в рамках цієї кримінальної справи», – наголошує голова СБУ.
Розслідуванню заважає українське законодавство?
Після обвинувального висновку СБУ очікує оголошення рішення суду, де, на основі досудового слідства, зокрема мають бути названі організатори злочину та точна кількість жертв.
Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров не розділяє цих сподівань. На його думку, дієвому розслідуванню заважає саме українське законодавство.
«Я не можу уявити собі, як із нормами нашого кримінального кодексу може бути проведений цей процес в українському суді. Якби ми говорили про створення спеціального трибуналу, для якого буде написано спеціальний статут, тоді я розумію, ці речі можна вирішити», – зазначає Євген Захаров.
З 1948 року геноцид вважається міжнародним злочином – як «дії, які мають наміром знищити, повністю чи частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу». Серед найвідоміших прикладів – геноцид вірмен у Туреччині після Першої світової війни, Голокост, геноцид у Сребрениці (Боснія та Герцеговина) та Руанді.
(Київ – Прага)
