На зеленій рівнині, поруч відомої гори Святої Вікторії, у містечку Пейньє протягом 10 днів у зеленому театрі звучали оперні мелодії у виконанні європейських та українських митців.
А рік тому у цій південній місцевості Франції українець за походженням диригент Григорій Пентелейчук (ініціатор оперного фестивалю) віднайшов малюнок тризуба і напис на камені українською мовою, що тут у 1940 році були українці. Це місце мерія Пейньє обгородила і встановила інформаційну табличку, що Франція горда, що українські і французькі патріоти разом воювали проти нацизму. Відтак, одразу виникла ідея, що оперний фестиваль у Пейньє має бути французько-український.
Французи аплодували львів’янам стоячи
Щороку наприкінці червня на фестиваль у Прованс з’їжджаються поціновувачі оперного мистецтва з усієї Франції, зокрема, і місцеве населення.
Львівський оперний театр представив на розсуд глядачів оперу Карла Орфа «Карміна Бурана», в якій звучать вічні питання людства про життя, смерть, долю, і «Травіату» Верді, написаній на основі роману Дюма «Дама з камеліями». Це лірико-психологічна інтимна опера.
«Нас попередили, мовляв, щоб ми не чекали на овації, бо вони можуть бути лише в кінці. Але було по-іншому, після кожного вдалого виступу у виставі, нам аплодували, а в кінці плескали стоячи. Ми хотіли передати усю повноту багатства українського мистецтва», – розповіла завідувач літературної частини Львівського оперного театру Надія Труш.
Галичани прагнуть високого мистецтва
Якщо у Парижі бодай трішки знають про Україну, зауважила Надія Труш, то на півдні цієї країни інформації та обізнаності обмаль. Оперним мистецтвом музиканти популяризують свою державу. Усі контакти зі світовими оперними театрами митці нав’язали самі, каже головний диригент Львівського національного оперного театру Михайло Дутчак і уже колектив запрошений на французький фестиваль наступного року, ведуться переговори про виступ у Гранд театрі Провансу.
«Наші солісти виступили дуже вдало, – зазначає Михайло Дутчак. – Голос молодої оперної співачки Юлії Лисенко вразив французів. Про це говорила відома мистецтвознавець Франції. Нас уже запросили на фестивалі на найближчі роки. Дуже хотілося б, щоб в Західній Україні зародився оперний фестиваль, десь на території старовинного замку. Люди прагнуть високого мистецтва. Ніхто з українських меценатів не зацікавлений доносити до людей мистецтво. Ми маємо доносити оперу до села і містечок, вчити людей і знайомити з цим незнаним для них мистецтвом. Галичани бояться опери, бо вважають, що не знають її. Але гарна музика і спів не потребує знань, потрібно слухати душею».
Львівська опера першою з шести українських оперних театрів уже рік як входить у міжнародну організацію Opera Europa, яка об’єднує 112 театрів із 34 країн світу. Адже культура є найкращою дипломатією для країни, наголошують львівські оперні митці, а ще – це духовні ліки кожного народу.
(Львів – Київ – Прага)
А рік тому у цій південній місцевості Франції українець за походженням диригент Григорій Пентелейчук (ініціатор оперного фестивалю) віднайшов малюнок тризуба і напис на камені українською мовою, що тут у 1940 році були українці. Це місце мерія Пейньє обгородила і встановила інформаційну табличку, що Франція горда, що українські і французькі патріоти разом воювали проти нацизму. Відтак, одразу виникла ідея, що оперний фестиваль у Пейньє має бути французько-український.
Французи аплодували львів’янам стоячи
Щороку наприкінці червня на фестиваль у Прованс з’їжджаються поціновувачі оперного мистецтва з усієї Франції, зокрема, і місцеве населення.
Львівський оперний театр представив на розсуд глядачів оперу Карла Орфа «Карміна Бурана», в якій звучать вічні питання людства про життя, смерть, долю, і «Травіату» Верді, написаній на основі роману Дюма «Дама з камеліями». Це лірико-психологічна інтимна опера.
«Нас попередили, мовляв, щоб ми не чекали на овації, бо вони можуть бути лише в кінці. Але було по-іншому, після кожного вдалого виступу у виставі, нам аплодували, а в кінці плескали стоячи. Ми хотіли передати усю повноту багатства українського мистецтва», – розповіла завідувач літературної частини Львівського оперного театру Надія Труш.
Галичани прагнуть високого мистецтва
Якщо у Парижі бодай трішки знають про Україну, зауважила Надія Труш, то на півдні цієї країни інформації та обізнаності обмаль. Оперним мистецтвом музиканти популяризують свою державу. Усі контакти зі світовими оперними театрами митці нав’язали самі, каже головний диригент Львівського національного оперного театру Михайло Дутчак і уже колектив запрошений на французький фестиваль наступного року, ведуться переговори про виступ у Гранд театрі Провансу.
«Наші солісти виступили дуже вдало, – зазначає Михайло Дутчак. – Голос молодої оперної співачки Юлії Лисенко вразив французів. Про це говорила відома мистецтвознавець Франції. Нас уже запросили на фестивалі на найближчі роки. Дуже хотілося б, щоб в Західній Україні зародився оперний фестиваль, десь на території старовинного замку. Люди прагнуть високого мистецтва. Ніхто з українських меценатів не зацікавлений доносити до людей мистецтво. Ми маємо доносити оперу до села і містечок, вчити людей і знайомити з цим незнаним для них мистецтвом. Галичани бояться опери, бо вважають, що не знають її. Але гарна музика і спів не потребує знань, потрібно слухати душею».
Львівська опера першою з шести українських оперних театрів уже рік як входить у міжнародну організацію Opera Europa, яка об’єднує 112 театрів із 34 країн світу. Адже культура є найкращою дипломатією для країни, наголошують львівські оперні митці, а ще – це духовні ліки кожного народу.
(Львів – Київ – Прага)