Доступність посилання

ТОП новини

Чи піде Ющенко на розпуск Верховної Ради? (Європейська преса)


Прага – Європейська преса звертає найбільшу увагу на політичні і газові негаразди в Україні, а також аналізує зміни у зовнішньополітичному курсі Києва. Зокрема, оглядачі звертають увагу на вірогідність розпуску Президентом Верховної Ради, до чого може бути зроблений крок під час з’їзду пропрезидентської сила «Наша Україна», який запланований на 27 червня. Також чимало пишуть про чергові втрати України на прозахідному напрямку та зниження темпів переговорів Києва з ЄС. Деякі західні оглядачі наголошують на тому, що «газовий ринок України – це темний ліс».

Зокрема, московська «Нєзавісімая Ґазета» розмірковує над вірогідністю розпуску Президентом Ющенком нинішньої Верховної Ради та оголошення ним позачергових парламентських виборів до кінця цього року, тобто, ще до президентських виборів, які Верховна Рада призначила на 17 січня 2010-го. Газета вказує, що Ющенка може підштовхнути на це «різке зростання його рейтингу з 3 до 7–8 відсотків, що сталося унаслідок провалу спроб зі створення коаліції Партії регіонів і БЮТ». Головною причиною, за якою Президент може піти на такий крок, «Нєзавісімая Ґазета» називає значне скорочення кількості діючих міністрів в уряді Тимошенко і можливий вихід із влади ще декількох керівників міністерств від «Нашої України». Про це, як пише російське видання, йтиметься на з’їзді партії в суботу. Хоча, як цитує «Нєзавісімая Ґазета» фахівців, «політики та експерти погоджуються у тому, що у Прем’єр-міністра досить міцні позиції, щоб протистояти Президентові». Переважна більшість політиків каже, що «всі парламентські сили не зацікавлені» в дострокових виборах, а це, мабуть, головне, резюмує «Нєзавісімая Ґазета».

Польське видання «Дзеннік» вважає, що Україна віддаляється від Євросоюзу та від Заходу. На таку думку газету наштовхує скасування українським парламентом у Києві маневрів за програмами НАТО на українських теренах під назвою «Сі Бриз», які проводилися тут із 1997 року. Польська газета також цитує відомих експертів, які наголошують, що «самі американці… сьогодні більше зацікавлені в поліпшенні… відносин із Росією». Однак, як пише «Дзеннік», є все ж сила, яка й надалі «тягнутиме» Україну до Європи – це шведи, які 1 липня приймають головування в ЄС. У намірах ЄС підписати до кінця року Договір про асоціацію з Києвом велика роль належить «главі шведської дипломатії Карлові Більдту, якому вдалося переконати скептично налаштованих до розширення ЄС у східному напрямку Францію, Італію та Німеччину». Польське видання все ж доходить висновку, що головна проблема полягає в самих українцях, чи «не змарнують вони шансу, який перед ними відкривається». Адже провідні українські політики, як пише «Дзеннік», «не припиняють суперечок» та не переймаються не лише прозахідними реформами, але й навіть «виведенням країни з фінансової скрути». Німецькі і польські дипломати, як інформує польська газета, покинули нещодавно Київ зі ще більшими сумнівами «про наміри українців».

Європейське видання «Бізнес Нью Юроп» стверджує, що «газовий ринок – і надалі рівняння з багатьма невідомими». Автор публікації Ґрем Стек переконаний, що «епізод із компаніями Дмитра Фірташа показує, як усунення «РосУкрЕнерго», ймовірно, посилило державний контроль над газовим сектором України, але не створило бажаної прозорості». У статті Стека наводяться численні факти, на думку аналітиків, маніпулювання урядом Тимошенко внутрішнім постачанням газу у вузьких політичних цілях. Йдеться про те, як влада штучно створює «тепличні» умови на газовому ринку для «своїх» бізнесменів на кшталт Коломойського, Тарути, Гайдука, як діє новий, не менш потужний від «РосУкрЕнерго», газовий посередник – російська компанія «Газпром збут», та інше. «Бізнес Нью Юроп» називає ситуацію на українському газовому ринку не лише «хаосом», але й «темним лісом».

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG