Офіційний статус безробітного за перші три місяці року на Харківщині отримали більше шістдесяти з половиною тисяч людей. Це на двадцять тисяч більше, ніж за увесь минулий рік. За інформацією обласного Центру зайнятості, сьогодні на одне робоче місце претендують 17 осіб. Серед вакансій загалом лікарі, кондуктори, кухарі, електромонтери, водії та токарі. Щоб якось підтримати людей, місцева влада вирішила організувати для безробітних оплачувані громадські роботи. За прибирання вулиць та ремонт під'їздів платитимуть офіційну мінімальну зарплату: 625 гривень, або 3,5 гривні за годину. Гроші на це міськрада планує виділити на найближчій сесії.
Півтори тисячі гривень – максимальна зарплата?
Ті ж, для кого громадські роботи не вихід, намагаються працевлаштуватися самотужки. Шукають роботу, перш за все, через Інтернет та газетні оголошення. Але знайти щось путнє вкрай важко. За обіцянками високої зарплати криється мережевий маркетинг або кілька місяців неоплачуваного випробувального строку і жодної гарантії на подальше працевлаштування. З такими проблемами зіткнулась і Ганна Прокопенко. Видавництво, де працювала дівчина, скоротило персонал, і тепер Ганна сподівається знайти нову роботу.
«Зарплати дуже зменшились: 1200-1400 гривень. Якщо ти бачиш півтори тисячі, то це вже «стеля ». Десь коректор потрібен, десь учитель, десь офіс-менеджер. Ті вакансії, навпроти яких написано три з половиною тисячі, звісно там нічого путнього. Свого роду мережевий маркетинг, коли ти більше вкладаєш, ніж отримуєш. І це насправді не професія», – каже Ганна Прокопенко.
Криза виявляє найтемніші сторони людської психіки, в тому числі начальників
Як і Ганна, шукає роботу пані Наталя. Після кількох співбесід її затвердили на посаді в офісі одного з мобільних операторів. Втім, після першого ж робочого дня дівчина вирішила більше туди не повертатись.
«Я прийшла в понеділок на восьму ранку. А інша дівчина спізнилася. Виявилося, що в неї це вже третє попередження. І начальник змусив її показувати груди. Каже, ти знаєш, що спізнюватись не можна, ми тебе попереджали. Вона спокійно зняла, роздяглася…Я була шокована», – розповідає Наталя.
Натомість не дивує це психологів. Вони кажуть: під час кризи зазвичай послаблюються соціальні, культурні та релігійні регулятори життя і на поверхню випливають найтемніші сторони людської психіки. За словами психолога Максима Жидко, якщо у людини всередині є якийсь дефект, то ситуація кризи – це той момент, коли вона може проявити свій дефект і до того ж легко знайти цьому виправдання.
«Ймовірно, за цим стоїть спроба самоствердження та неповноцінності того начальника. Якщо ж брати сторону, пов'язану з тим, чому люди на це йдуть, то люди сьогодні доволі легко погоджуються на будь-які речі, якщо вони гарантують матеріальну винагороду», – каже Максим Жидко.
Втім, психологи кажуть: криза не привід, щоб поступатися найціннішим у житті - і радять визначити для себе те, що ніколи не обміняєте на гроші. А нахабним начальникам варто дати відсіч на очах у всього колективу. Але спокійно і аргументовано. Як каже Максим Жидко, це зазвичай має витверезну дію.
(Харків–Київ–Прага)
Півтори тисячі гривень – максимальна зарплата?
Ті ж, для кого громадські роботи не вихід, намагаються працевлаштуватися самотужки. Шукають роботу, перш за все, через Інтернет та газетні оголошення. Але знайти щось путнє вкрай важко. За обіцянками високої зарплати криється мережевий маркетинг або кілька місяців неоплачуваного випробувального строку і жодної гарантії на подальше працевлаштування. З такими проблемами зіткнулась і Ганна Прокопенко. Видавництво, де працювала дівчина, скоротило персонал, і тепер Ганна сподівається знайти нову роботу.
«Зарплати дуже зменшились: 1200-1400 гривень. Якщо ти бачиш півтори тисячі, то це вже «стеля ». Десь коректор потрібен, десь учитель, десь офіс-менеджер. Ті вакансії, навпроти яких написано три з половиною тисячі, звісно там нічого путнього. Свого роду мережевий маркетинг, коли ти більше вкладаєш, ніж отримуєш. І це насправді не професія», – каже Ганна Прокопенко.
Криза виявляє найтемніші сторони людської психіки, в тому числі начальників
Як і Ганна, шукає роботу пані Наталя. Після кількох співбесід її затвердили на посаді в офісі одного з мобільних операторів. Втім, після першого ж робочого дня дівчина вирішила більше туди не повертатись.
«Я прийшла в понеділок на восьму ранку. А інша дівчина спізнилася. Виявилося, що в неї це вже третє попередження. І начальник змусив її показувати груди. Каже, ти знаєш, що спізнюватись не можна, ми тебе попереджали. Вона спокійно зняла, роздяглася…Я була шокована», – розповідає Наталя.
Натомість не дивує це психологів. Вони кажуть: під час кризи зазвичай послаблюються соціальні, культурні та релігійні регулятори життя і на поверхню випливають найтемніші сторони людської психіки. За словами психолога Максима Жидко, якщо у людини всередині є якийсь дефект, то ситуація кризи – це той момент, коли вона може проявити свій дефект і до того ж легко знайти цьому виправдання.
«Ймовірно, за цим стоїть спроба самоствердження та неповноцінності того начальника. Якщо ж брати сторону, пов'язану з тим, чому люди на це йдуть, то люди сьогодні доволі легко погоджуються на будь-які речі, якщо вони гарантують матеріальну винагороду», – каже Максим Жидко.
Втім, психологи кажуть: криза не привід, щоб поступатися найціннішим у житті - і радять визначити для себе те, що ніколи не обміняєте на гроші. А нахабним начальникам варто дати відсіч на очах у всього колективу. Але спокійно і аргументовано. Як каже Максим Жидко, це зазвичай має витверезну дію.
(Харків–Київ–Прага)
