Скандальна гротескна скульптура чеського головування, яка відображає художнє бачення Євросоюзу фігурами турецьких туалетів та написами «Страйк» і «Продається», нещодавно встановлена у Раді Євросоюзу. Нині, глянувши на прогнози економістів, виявляється, що чеська карикатура не така вже й далека від дійсності. Справді, Європа опиняється у жалюгідному становищі.
Аналітики відзначають: надходження до бюджетів країн ЄС різко падають. Тим часом, екстрені зусилля урядів для порятунку «потопаючих» галузей економіки призводять до небачених донині багатомільярдних фінансових витрат.
Лихоманить навіть процвітаючі економіки Франції та Англії. А прогнози Німеччини на цей рік виявилися набагато гіршими, ніж ті, що давали експерти у жовтні минулого року. Тоді «звуження» обсягів економіки передбачалося на рівні 0,2 відсотка. Натомість, за останніми даними, ця цифра стрибнула, а точніше, опустилася до найгірших за весь післявоєнний період 2,25 відсотка.
Рятівні плани не рятують
«План порятунку номер 1», «план оживлення економіки номер 2», номер 3...4. Лідери європейських країн гарячково винаходять нові плани та намагаються зупинити стрімке падіння їхніх економік. Але чи не призведе це до того, що наростаючі щоденні фінансові ін’єкції, зрештою, створять фундамент для непоправних економічних труднощів у майбутньому?
Саме від цього застерігає професор економіки Брюссельського вільного університету Андре Сапір. Він вважає, що економіку, без сумніву, треба оживляти, але це слід робити, плануючи дії на тривалий період. Ні в якому разі не можна приносити у жертву майбутнє задля тимчасового покращення сьогодні».
Рекорди поганих показників
Економічні експерти Комісії Європейського Союзу, тим часом, оприлюднюють невтішні цифри для всієї єврозони. Гряде 2-відсотковий спад економіки у цьому році, що у межах Євросоюзу - великі збитки. А безробіття у наступному році збільшиться до понад 10 відсотків. Вперше у Брюсселі заговорили про ознаки загрозливого спаду фінансової сфери Греції та Іспанії. Ірландія та Португалія, які є під особливим наглядом європейських моніторингових груп, продовжують бити економічні рекорди поганих показників.
Аналізуючи стан справ у єврозоні, голова Європейського центробанку Жан-Клод Тріше каже, що спад обсягів споживання і в Європі, і за її межами, ще триватиме довго. «Разом з тим, – заявив він, виступаючи перед Європарламентом, – буде зменшуватися інфляція, що підтримає у майбутньому реальні доходи європейців. Проте слід враховувати, що цей прогноз робиться в умовах надзвичайної нестабільності економічної ситуації».
Податки знизять, а євро послаблять?
А що думають про розвиток цієї ситуації експерти інших великих банків європейської спільноти?
Карстен Бжескі, провідний економіст банківсько-фінансової групи ING ще у грудні минулого року заявив агентству «Ройтерз»: «якщо вам показники вже видаються поганими, то зачекайте ще три місяці».
Нині він прогнозує, що Євросоюз, намагаючись подолати кризовий бар’єр, найімовірніше, вдасться до подальшого поглибленого податкового стимулювання. Саме це, на думку експерта, повинно розблокувати споживання, бо суттєво збільшить доходи громадян. Тим часом, слід чекати також послаблення євро, що можливо, робитиметься штучно, для того, щоб заохотити експортерів, каже економіст Карстен Бжескі.
(Брюссель – Прага – Київ)
Аналітики відзначають: надходження до бюджетів країн ЄС різко падають. Тим часом, екстрені зусилля урядів для порятунку «потопаючих» галузей економіки призводять до небачених донині багатомільярдних фінансових витрат.
Лихоманить навіть процвітаючі економіки Франції та Англії. А прогнози Німеччини на цей рік виявилися набагато гіршими, ніж ті, що давали експерти у жовтні минулого року. Тоді «звуження» обсягів економіки передбачалося на рівні 0,2 відсотка. Натомість, за останніми даними, ця цифра стрибнула, а точніше, опустилася до найгірших за весь післявоєнний період 2,25 відсотка.
Рятівні плани не рятують
«План порятунку номер 1», «план оживлення економіки номер 2», номер 3...4. Лідери європейських країн гарячково винаходять нові плани та намагаються зупинити стрімке падіння їхніх економік. Але чи не призведе це до того, що наростаючі щоденні фінансові ін’єкції, зрештою, створять фундамент для непоправних економічних труднощів у майбутньому?
Саме від цього застерігає професор економіки Брюссельського вільного університету Андре Сапір. Він вважає, що економіку, без сумніву, треба оживляти, але це слід робити, плануючи дії на тривалий період. Ні в якому разі не можна приносити у жертву майбутнє задля тимчасового покращення сьогодні».
Рекорди поганих показників
Економічні експерти Комісії Європейського Союзу, тим часом, оприлюднюють невтішні цифри для всієї єврозони. Гряде 2-відсотковий спад економіки у цьому році, що у межах Євросоюзу - великі збитки. А безробіття у наступному році збільшиться до понад 10 відсотків. Вперше у Брюсселі заговорили про ознаки загрозливого спаду фінансової сфери Греції та Іспанії. Ірландія та Португалія, які є під особливим наглядом європейських моніторингових груп, продовжують бити економічні рекорди поганих показників.
Аналізуючи стан справ у єврозоні, голова Європейського центробанку Жан-Клод Тріше каже, що спад обсягів споживання і в Європі, і за її межами, ще триватиме довго. «Разом з тим, – заявив він, виступаючи перед Європарламентом, – буде зменшуватися інфляція, що підтримає у майбутньому реальні доходи європейців. Проте слід враховувати, що цей прогноз робиться в умовах надзвичайної нестабільності економічної ситуації».
Податки знизять, а євро послаблять?
А що думають про розвиток цієї ситуації експерти інших великих банків європейської спільноти?
Карстен Бжескі, провідний економіст банківсько-фінансової групи ING ще у грудні минулого року заявив агентству «Ройтерз»: «якщо вам показники вже видаються поганими, то зачекайте ще три місяці».
Нині він прогнозує, що Євросоюз, намагаючись подолати кризовий бар’єр, найімовірніше, вдасться до подальшого поглибленого податкового стимулювання. Саме це, на думку експерта, повинно розблокувати споживання, бо суттєво збільшить доходи громадян. Тим часом, слід чекати також послаблення євро, що можливо, робитиметься штучно, для того, щоб заохотити експортерів, каже економіст Карстен Бжескі.
(Брюссель – Прага – Київ)
