Прем’єр-міністр Росії Володимир Путін погодився на умови розташування спостерігачів Європейського Союзу, які матимуть стежити за транспортуванням російського газу через Україну далі до Європи. Про прорив оголосив під кінець дня в четвер прем’єр-міністр Чехії, яка головує в ЄС, Мірек Тополанек. Домовленості про те, яким чином будуть працювати спостерігачі, він досяг у телефонних розмовах із Путіним, а також із канцлером Німеччини Анґелою Меркель.
Це має привести до поновлення постачань газу з Росії до країн ЄС, мовиться в заяві Чехії на чолі Євросоюзу. Адже саме розташування спостережної місії Росія висувала як умову цього поновлення.
У повідомленні не згадано жодних подробиць – ні засад роботи спостерігачів, ні часу їхнього розташування, ні терміну, коли може бути поновлено подачу газу.
Щойно за кілька годин до цього через питання про роботу спостережної місії Росії зірвала була підписання домовленості, але звинуватила в цьому Україну.
«Україна відмовилася підписати протокол про створення багатосторонньої системи моніторингу, заявив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв», «Україна зірвала підписання меморандуму щодо групи незалежного моніторингу транзиту російського газу до Європи, повідомив голова правління «Газпрому» Олексій Міллер… Уся відповідальність лежить на українській стороні, заявив він» – ці заяви були відразу поширені в четвер увечері російськими інформагентствами й передруковані російськомовними.
А тим часом Євросоюз бачив, що ситуація була цілком протилежна. Україна прийняла умови, що визначають компетенцію спостерігачів Європейського Союзу стосовно транзиту газу через Україну, в повному обсязі, поінформував голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. За повідомленнями, 10–12 цих спостерігачів мають прибути до України вже в п’ятницю.
Зовсім інша справа була спершу з російською стороною, на території якої й розташовані газовимірювальні станції, де перекрито подачу газу в бік України. Адже саме російський «Газпром» відхилив був спочатку пропозицію, щоб за потоком російського газу через Україну стежили незалежні спостерігачі, повідомив міністр промисловості Чехії, яка нині головує в ЄС, Мартін Ржіман.
«Ми розчаровані позицією Росії, бо вважаємо, що російська сторона не мала жодних підстав відмовитися від цієї пропозиції і не дозволити поновити постачання газу до України і європейських країн», – сказав він тоді.
Росія: вимога за вимогою
А комісар ЄС із питань енергетики Андріс Пієбалґс сказав, що принаймні однією з причин первісної відмови Москви підписати домовленість було те, що Росія хотіла мати в складі спостережної місії ЄС в Україні і своїх спостерігачів. Україна ж не згодна з пропозицією такого переформатування місії. І в ЄС кажуть, що Київ має рацію, бо це вже цілком окрема двостороння російсько-українська справа, яка не стосується спостереження від імені Євросоюзу.
На яких умовах Росія все ж погодилася прийняти спостерігачів, наразі не повідомляли.
Та й це ще не все. Іще поки тривали переговори газовиків про російську вимогу в Брюсселі, у Москві президент Росії Дмитро Медведєв висунув нову умову. Говорячи телефоном із колегою з Болгарії, яка чи не найбільше потерпіла від припинення подачі російського газу, російський керівник наголосив: Росія готова виконати свої зобов’язання й поновити транзит газу до Європи після того, коли укладе відповідний договір із Україною.
Це була єдина в четвер реакція нинішнього російського президента. Та, як виглядає, переважила дещо інша позиція колишнього президента, а тепер прем’єр-міністра Володимира Путіна. Він виголосив цього дня цілу низку заяв на газову тематику.
Путін у газових справах найбагатослівніший
Поки спостерігачів ЄС, які були б здатні перевірити такі слова, немає, Путін знову повторив звинувачення на адресу України, яке Київ уже втомився відкидати. «Не ми припинили постачати газ до Європи. Не ми це зробили. Ми постачали його до газотранспортної системи України навіть тоді, протягом усього 7 числа, коли транзит був повністю закритий», – стверджував він.
Ці події «не повинні привести до погіршення відносин (ЄС) із Росією, бо Росія в цьому не винна», – вів далі Путін.
Продовжуючи звинувачення, він показав журналістам кілька паперів і заявив, що це «докази» того, що Україна, мовляв, незаконно відбирала російський газ.
Російський керівник заявив, що за умовами транзитного контракту Україна повинна забезпечувати так званий технічний газ із власних ресурсів. Саме відбирання 21 мільйона кубометрів газу щодня, спалення якого дає енергію для газонасосних агрегатів та іншого устаткування газотранспортної системи, Росія останніми днями називала «крадіжками».
Українська сторона ж ставить під сумнів саму чинність цього року старого транзитного контракту. Власне, про це ж по суті говорив у четвер і президент Росії, коли заявляв про вже згадану вимогу укласти новий договір про транзит газу з Україною, перш ніж поновлювати цей транзит.
І, нарешті, Путін вкотре висловив думку, що Україна повинна платити за газ ринкову ціну, – але при цьому вперше заявив, що в такому разі і Росія буде готова платити ринкову плату за транзит газу. Такий варіант теж означав би необхідність укладати нову домовленість із Україною про транзит. Досі всі російські урядовці незмінно наполягали, що ставка транзиту мусить залишатися незмінною і при зростанні ціни на газ.
За словами Путіна, нині ця «ринкова ціна» транзиту в Європі – 3,4 долара за тисячу кубометрів на сто кілометрів. «Ринкову» ж ціну на газ – а Росія перепродує Україні скуплений газ із країн Середньої Азії – він пояснив так: «Середня ціна середньоазійського газу цього року для самої Росії – 340 доларів за тисячу кубометрів. Якщо полічити вартість доставки до кордону України, – це буде 375 доларів за тисячу кубів».
Звідки російські керівники раніше брали ціну в 418 чи й 450 доларів, яку пропонували Україні, він не пояснював.
(Прага – Київ)
Це має привести до поновлення постачань газу з Росії до країн ЄС, мовиться в заяві Чехії на чолі Євросоюзу. Адже саме розташування спостережної місії Росія висувала як умову цього поновлення.
У повідомленні не згадано жодних подробиць – ні засад роботи спостерігачів, ні часу їхнього розташування, ні терміну, коли може бути поновлено подачу газу.
Щойно за кілька годин до цього через питання про роботу спостережної місії Росії зірвала була підписання домовленості, але звинуватила в цьому Україну.
«Україна відмовилася підписати протокол про створення багатосторонньої системи моніторингу, заявив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв», «Україна зірвала підписання меморандуму щодо групи незалежного моніторингу транзиту російського газу до Європи, повідомив голова правління «Газпрому» Олексій Міллер… Уся відповідальність лежить на українській стороні, заявив він» – ці заяви були відразу поширені в четвер увечері російськими інформагентствами й передруковані російськомовними.
А тим часом Євросоюз бачив, що ситуація була цілком протилежна. Україна прийняла умови, що визначають компетенцію спостерігачів Європейського Союзу стосовно транзиту газу через Україну, в повному обсязі, поінформував голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. За повідомленнями, 10–12 цих спостерігачів мають прибути до України вже в п’ятницю.
Зовсім інша справа була спершу з російською стороною, на території якої й розташовані газовимірювальні станції, де перекрито подачу газу в бік України. Адже саме російський «Газпром» відхилив був спочатку пропозицію, щоб за потоком російського газу через Україну стежили незалежні спостерігачі, повідомив міністр промисловості Чехії, яка нині головує в ЄС, Мартін Ржіман.
«Ми розчаровані позицією Росії, бо вважаємо, що російська сторона не мала жодних підстав відмовитися від цієї пропозиції і не дозволити поновити постачання газу до України і європейських країн», – сказав він тоді.
Росія: вимога за вимогою
А комісар ЄС із питань енергетики Андріс Пієбалґс сказав, що принаймні однією з причин первісної відмови Москви підписати домовленість було те, що Росія хотіла мати в складі спостережної місії ЄС в Україні і своїх спостерігачів. Україна ж не згодна з пропозицією такого переформатування місії. І в ЄС кажуть, що Київ має рацію, бо це вже цілком окрема двостороння російсько-українська справа, яка не стосується спостереження від імені Євросоюзу.
На яких умовах Росія все ж погодилася прийняти спостерігачів, наразі не повідомляли.
Та й це ще не все. Іще поки тривали переговори газовиків про російську вимогу в Брюсселі, у Москві президент Росії Дмитро Медведєв висунув нову умову. Говорячи телефоном із колегою з Болгарії, яка чи не найбільше потерпіла від припинення подачі російського газу, російський керівник наголосив: Росія готова виконати свої зобов’язання й поновити транзит газу до Європи після того, коли укладе відповідний договір із Україною.
Це була єдина в четвер реакція нинішнього російського президента. Та, як виглядає, переважила дещо інша позиція колишнього президента, а тепер прем’єр-міністра Володимира Путіна. Він виголосив цього дня цілу низку заяв на газову тематику.
Путін у газових справах найбагатослівніший
Поки спостерігачів ЄС, які були б здатні перевірити такі слова, немає, Путін знову повторив звинувачення на адресу України, яке Київ уже втомився відкидати. «Не ми припинили постачати газ до Європи. Не ми це зробили. Ми постачали його до газотранспортної системи України навіть тоді, протягом усього 7 числа, коли транзит був повністю закритий», – стверджував він.
Ці події «не повинні привести до погіршення відносин (ЄС) із Росією, бо Росія в цьому не винна», – вів далі Путін.
Продовжуючи звинувачення, він показав журналістам кілька паперів і заявив, що це «докази» того, що Україна, мовляв, незаконно відбирала російський газ.
Російський керівник заявив, що за умовами транзитного контракту Україна повинна забезпечувати так званий технічний газ із власних ресурсів. Саме відбирання 21 мільйона кубометрів газу щодня, спалення якого дає енергію для газонасосних агрегатів та іншого устаткування газотранспортної системи, Росія останніми днями називала «крадіжками».
Українська сторона ж ставить під сумнів саму чинність цього року старого транзитного контракту. Власне, про це ж по суті говорив у четвер і президент Росії, коли заявляв про вже згадану вимогу укласти новий договір про транзит газу з Україною, перш ніж поновлювати цей транзит.
І, нарешті, Путін вкотре висловив думку, що Україна повинна платити за газ ринкову ціну, – але при цьому вперше заявив, що в такому разі і Росія буде готова платити ринкову плату за транзит газу. Такий варіант теж означав би необхідність укладати нову домовленість із Україною про транзит. Досі всі російські урядовці незмінно наполягали, що ставка транзиту мусить залишатися незмінною і при зростанні ціни на газ.
За словами Путіна, нині ця «ринкова ціна» транзиту в Європі – 3,4 долара за тисячу кубометрів на сто кілометрів. «Ринкову» ж ціну на газ – а Росія перепродує Україні скуплений газ із країн Середньої Азії – він пояснив так: «Середня ціна середньоазійського газу цього року для самої Росії – 340 доларів за тисячу кубометрів. Якщо полічити вартість доставки до кордону України, – це буде 375 доларів за тисячу кубів».
Звідки російські керівники раніше брали ціну в 418 чи й 450 доларів, яку пропонували Україні, він не пояснював.
(Прага – Київ)
