Спостерігачі не виключають, що новий президент Росії, який раніше очолював «Газпром», досягнув у перебігу цього турне країнами Каспійського регіону якихось нових домовленостей щодо майбутнього посилення експортної ролі Росії щодо каспійських енергоресурсів. Азербайджан, Туркменистан і Казахстан є ключовими гравцями у стратегії енергетичного експорту здійснюваного російськими компаніями.
Москва намагається уникнути експортних ризиків?
Італійський енергетичний експерт із Мілана Фредеріко Бордонаро пояснює намагання Росії посилити свій контроль над Каспійським енергетичним регіоном.
«Головною причиною прагнень росіян посилити свій вплив у цьому регіоні є сумніви світових клієнтів у здатності «Газпрому» забезпечити власними ресурсами транспортування і постачання газу споживачам. Очевидним є те, що твердий контроль над енергетичними ресурсами Азербайджану, Туркменистану дозволить Москві уникнути ризиків недостатності експортних можливостей російських джерел енергії, і Росія буде в змозі гарантувати постачання своїм клієнтам», – зазначає італійський експерт.
Росія враховує збільшення присутності на Каспії і в Середній Азії інших сильних енергетичних гравців, які можуть транспортувати газ і нафту з регіону у світ і без російської участі. Йдеться про започаткований у 1993 році проект нафтогону Баку – Тбілісі – Джейхан. Також Китай активно будує нафтогони і газогони з Казахстану і Туркменистану, а Європейський Союз намагається тут досягнути угод щодо експорту газу до Європи.
Однак не все у росіян відбувається так гладко, як це намагаються представляти речники Кремля і «Газпрому». Наприклад, Азербайджан ще не дав остаточної відповіді на пропозиції росіян щодо закупок всього природного газу для експорту його через російські транспортні магістралі до Європи. Хоча глава «Газпрому» Олексій Міллер уже афішував під час візиту Медведєва до Баку нібито «початок переговорів» на цю тему.
«Газпром» прагне завдати остаточного удару по «Набукко»
Схема газопроводу «Набукко»Вже згаданий енергетичний експерт із Мілана Фредеріко Бордонаро вважає, що посилення енергетичного контролю Росії на Каспії зашкодить іншим енергетичним проектам у регіоні.
«Якщо «Газпром» звернув більшу увагу на газ Азербайджану і закупить більше газу тут і разом із туркменським газом продаватиме все там, де є попит, то це завдасть удару по західній стратегії на Каспії і європейському газовому проекту «Набукко», – вважає Фредеріко Бордонаро.
Дмитро Медведєв активно обговорював із керівництвом Туркменистану нові транспортні можливості для експорту туркменського газу через російські порти Каспію та новий газогін із Туркменистану до Росії через північно-східний берег Каспію.
Російські засоби інформації оголосили під час візиту Медведєва до Ашгабада, що «Туркменистан не збирається брати участь у «Набукко», хоча помічник президента Росії Сергій Приходько під час переговорів сказав лише одну фразу: «ми не чули ні разу від наших туркменських колег слова «Набукко».
Україну і Європу взимку може знову застукати «газова криза»
Відомий енергетичний експерт із Оксфордського Інституту енергетичних досліджень Джонатан Штерн попереджає сьогодні, що закупки Росією нафти і газу в Середній Азії за «світовими цінами» несуть за собою нові ризики, насамперед, для України, яка не в силах купувати газ за новою ціною у 400 доларів за тисячу кубічних метрів.
Згаданий експерт не виключає повторення цієї зими газової кризи, яка мала місце між Росією та Україною на початку 2006 року. Відомо також, що глава «Газпрому» Олексій Міллер «малював» днями й нову ціну в тисячу доларів за тисячу кубів газу для європейських споживачів.
Москва намагається уникнути експортних ризиків?
Італійський енергетичний експерт із Мілана Фредеріко Бордонаро пояснює намагання Росії посилити свій контроль над Каспійським енергетичним регіоном.
«Головною причиною прагнень росіян посилити свій вплив у цьому регіоні є сумніви світових клієнтів у здатності «Газпрому» забезпечити власними ресурсами транспортування і постачання газу споживачам. Очевидним є те, що твердий контроль над енергетичними ресурсами Азербайджану, Туркменистану дозволить Москві уникнути ризиків недостатності експортних можливостей російських джерел енергії, і Росія буде в змозі гарантувати постачання своїм клієнтам», – зазначає італійський експерт.
Росія враховує збільшення присутності на Каспії і в Середній Азії інших сильних енергетичних гравців, які можуть транспортувати газ і нафту з регіону у світ і без російської участі. Йдеться про започаткований у 1993 році проект нафтогону Баку – Тбілісі – Джейхан. Також Китай активно будує нафтогони і газогони з Казахстану і Туркменистану, а Європейський Союз намагається тут досягнути угод щодо експорту газу до Європи.
Однак не все у росіян відбувається так гладко, як це намагаються представляти речники Кремля і «Газпрому». Наприклад, Азербайджан ще не дав остаточної відповіді на пропозиції росіян щодо закупок всього природного газу для експорту його через російські транспортні магістралі до Європи. Хоча глава «Газпрому» Олексій Міллер уже афішував під час візиту Медведєва до Баку нібито «початок переговорів» на цю тему.
«Газпром» прагне завдати остаточного удару по «Набукко»
«Якщо «Газпром» звернув більшу увагу на газ Азербайджану і закупить більше газу тут і разом із туркменським газом продаватиме все там, де є попит, то це завдасть удару по західній стратегії на Каспії і європейському газовому проекту «Набукко», – вважає Фредеріко Бордонаро.
Дмитро Медведєв активно обговорював із керівництвом Туркменистану нові транспортні можливості для експорту туркменського газу через російські порти Каспію та новий газогін із Туркменистану до Росії через північно-східний берег Каспію.
Російські засоби інформації оголосили під час візиту Медведєва до Ашгабада, що «Туркменистан не збирається брати участь у «Набукко», хоча помічник президента Росії Сергій Приходько під час переговорів сказав лише одну фразу: «ми не чули ні разу від наших туркменських колег слова «Набукко».
Україну і Європу взимку може знову застукати «газова криза»
Відомий енергетичний експерт із Оксфордського Інституту енергетичних досліджень Джонатан Штерн попереджає сьогодні, що закупки Росією нафти і газу в Середній Азії за «світовими цінами» несуть за собою нові ризики, насамперед, для України, яка не в силах купувати газ за новою ціною у 400 доларів за тисячу кубічних метрів.
Згаданий експерт не виключає повторення цієї зими газової кризи, яка мала місце між Росією та Україною на початку 2006 року. Відомо також, що глава «Газпрому» Олексій Міллер «малював» днями й нову ціну в тисячу доларів за тисячу кубів газу для європейських споживачів.
