– Але ж саме на Півдні Кавказу та у басейні Каспійського моря Євросоюз вбачає одну з можливостей диверсифікації постачання енергоносіїв…
– Коли говорити про диверсифікацію, то найсуттєвішим на сьогодні є проект нафтопроводу «Набукко». Як відомо, це спільний із Євросоюзом проект для створення альтернативних шляхів постачання нафти в обхід Росії. Головну роль у ньому відіграватиме Азербайджан, бо, як очікується, саме з цієї країни до ЄС постачатиметься, згідно з контрактом, 8 мільйонів тон нафти щорічно при загальній потужності трубопроводу «Набукко» в 30 мільйонів тон. Тож роль Азербайджану ув цьому проекті дуже велика та важлива для Європейського Союзу.
– А чи є інші можливості у цього регіону для створення альтернативи Росії?
– Перше, що спадає на думку у цьому контексті, це проект, про який ми щойно згадали. Друге – це Транскаспійський трубопровід, що повинен бути прокладений за участі країн узбережжя Каспійського моря. Та спершу вони повинні дійти згоди щодо поділу водного простору. Без цього розпочати будівництво Транскаспійського трубопроводу неможливо. У свою чергу, без реалізації цього проекту іншим країнам, таким, як Узбекистан, Туркменистан і Казахстан, буде вкрай важко дистанціюватися від Росії. Адже на сьогодні вони перебувають у повній залежності від російської газотранспортної мережі. Це означає, що прямого постачання газу до ЄС вони здійснювати не можуть. Тому тільки за умови об’єднання Транскаспійського трубопроводу з «Набукко» стане можливим полегшення напруженості.
(Брюссель – Прага – Київ)
