– Це вже не перше звернення ПАРЄ довести до кінця справу вбивства Вашого чоловіка. Чи Ви вірите, що цього разу заклик подіє на Україну?
– Ці заклики лунають вже восьмий рік і принаймні якогось результату ми досягли. Цей останній звіт має дуже промовисту назву – Про розслідування злочинів скоєних високопосадовцями під час президентства Кучми в Україні. Не йдеться лише про справу Гонгадзе, йдеться і про інші злочини. Справу Гонгадзе розглядають в цьому контексті як символ. Звіт чітко фіксує відсутність прогресу у розслідуванні справи вбивства Георгія щодо замовників та організаторів злочину. Юридичний комітет Ради Європи заявляє, що українська влада повинна розпочати кримінальне розслідування проти тих, хто покривав цей злочин, а це означає проти Потебенька, Васильєва та інших генеральних прокурорів та колишніх чинів у міністерстві внутрішніх справ. Також у резолюції на основі цього звіту зафіксована вимога провести розслідування обставин звільнення Пукача з під варти.
– Власне, про генерала Пукача. Європейські парламентарі хочуть, щоб Україна дала відповідь на запитання: за яких обставин безпосередній начальник трьох обвинувачуваних міліціонерів зміг втекти від слідства в Ізраїль. Чи є у Вас, можливо нова інформація про долю Пукача, чи його активно шукають українські правоохоронці?
– Ми не знаємо, де знаходиться Пукач, чи він в Ізраїлі. Недавно Генеральний прокурор Медведько розповів журналістам, що, виявляється, генерал Пукач провів декілька місяців в Україні. Я хотіла б запитати: чому його не затримали? Якщо такі заяви є попередженням Пукачу бути обережним, то Генеральний прокурор просто покриває злочин. За останні два роки вони нічого не знайшли, лише дали звання заслуженого юриста судді Приндюк, яка випустила Пукача з під варти. Зараз Рада Європи закликає розслідувати причини цього звільнення з під варти і це, я думаю, треба терміново зробити.
– Ще один камінь спотикання у цій справі – це автентичність записів колишнього охоронця Кучми, майора Мельниченка. Чому досі не проведено міжнародної експертизи?
– Я думаю, що це питання треба задавати Генеральній прокуратурі України і безпосередньо майору Мельниченку. Генеральна прокуратура стверджує, що має конструктивну співпрацю з Мельниченком, але, на жаль, результату ми поки що не бачимо. Тут треба узагальнити. Чотири роки українська влада займається окозамилюванням. Хочу нагадати, що репортер у справі Гонгадзе є також головою моніторингового комітету по Україні і колишнім міністром юстиції Німеччини. Я знаю, що вона займає жорстку позицію і обіцяє продовжувати це робити поки не буде прогресу. Якщо ж вимоги потерпілих, міжнародних правозахисних організацій і Ради Європи будуть і далі ігноруватись, то я переконана – будуть серйозні наслідки. Я не думаю, що Україна може розраховувати на зняття моніторингу Ради Європи, що у свою чергу стає перепоною для європейської інтеграції. І це буде виною теперішньої влади, як Президента, який не проявляє політичної волі, так і уряду, який нічого не робить, щоб сприяти розслідуванню цього злочину.
(Прага)
– Ці заклики лунають вже восьмий рік і принаймні якогось результату ми досягли. Цей останній звіт має дуже промовисту назву – Про розслідування злочинів скоєних високопосадовцями під час президентства Кучми в Україні. Не йдеться лише про справу Гонгадзе, йдеться і про інші злочини. Справу Гонгадзе розглядають в цьому контексті як символ. Звіт чітко фіксує відсутність прогресу у розслідуванні справи вбивства Георгія щодо замовників та організаторів злочину. Юридичний комітет Ради Європи заявляє, що українська влада повинна розпочати кримінальне розслідування проти тих, хто покривав цей злочин, а це означає проти Потебенька, Васильєва та інших генеральних прокурорів та колишніх чинів у міністерстві внутрішніх справ. Також у резолюції на основі цього звіту зафіксована вимога провести розслідування обставин звільнення Пукача з під варти.
– Власне, про генерала Пукача. Європейські парламентарі хочуть, щоб Україна дала відповідь на запитання: за яких обставин безпосередній начальник трьох обвинувачуваних міліціонерів зміг втекти від слідства в Ізраїль. Чи є у Вас, можливо нова інформація про долю Пукача, чи його активно шукають українські правоохоронці?
– Ми не знаємо, де знаходиться Пукач, чи він в Ізраїлі. Недавно Генеральний прокурор Медведько розповів журналістам, що, виявляється, генерал Пукач провів декілька місяців в Україні. Я хотіла б запитати: чому його не затримали? Якщо такі заяви є попередженням Пукачу бути обережним, то Генеральний прокурор просто покриває злочин. За останні два роки вони нічого не знайшли, лише дали звання заслуженого юриста судді Приндюк, яка випустила Пукача з під варти. Зараз Рада Європи закликає розслідувати причини цього звільнення з під варти і це, я думаю, треба терміново зробити.
– Ще один камінь спотикання у цій справі – це автентичність записів колишнього охоронця Кучми, майора Мельниченка. Чому досі не проведено міжнародної експертизи?
– Я думаю, що це питання треба задавати Генеральній прокуратурі України і безпосередньо майору Мельниченку. Генеральна прокуратура стверджує, що має конструктивну співпрацю з Мельниченком, але, на жаль, результату ми поки що не бачимо. Тут треба узагальнити. Чотири роки українська влада займається окозамилюванням. Хочу нагадати, що репортер у справі Гонгадзе є також головою моніторингового комітету по Україні і колишнім міністром юстиції Німеччини. Я знаю, що вона займає жорстку позицію і обіцяє продовжувати це робити поки не буде прогресу. Якщо ж вимоги потерпілих, міжнародних правозахисних організацій і Ради Європи будуть і далі ігноруватись, то я переконана – будуть серйозні наслідки. Я не думаю, що Україна може розраховувати на зняття моніторингу Ради Європи, що у свою чергу стає перепоною для європейської інтеграції. І це буде виною теперішньої влади, як Президента, який не проявляє політичної волі, так і уряду, який нічого не робить, щоб сприяти розслідуванню цього злочину.
(Прага)