Уже більше року Львівська обласна правозахисна організація «Меморіал» просить мерію виготовити домовини для жертв голодомору 1946 -1947 років. Спершу в 2006 році на колії станції «Підзамче» були знайдені 500 людських останків. Як з’ясувалось під час ексгумації, це жертви повоєнного голодомору, мешканці 16 східних областей і Бесарабії.
Голод 1947 став результатом засухи 1946 року. За різними даними, він забрав життя понад 1 мільйона осіб. Однак від 1933 року, голод 47-го відрізнявся тим, що людям дозволили шукати хліб і його купувати. Відтак тисячі східняків цілими родинами, з дітьми, рушили до Західної України. Адже в Галичині колгоспи ще не встигли знищити приватне сільське господарство. Мешканці східних областей вимінювали речі на хліб або ж залишалися працювати в полі.
За матеріалами архівів, вояки УПА отримали наказ від командувача не зачіпати бідних людей, а навпаки їм допомагати. А документи МВС свідчать, що на залізничних коліях Західної України перебували десятки тисяч мешканців східних областей. Наказ із Москви був один: зарештовувати і вбивати «провокаторів» за поширення інформації про голод. Адже за офіційної інформацією Москви, голоду в Україні у 1947 році не було.
Східняки переховувались по холодних під’їздах і горищах, опустілих будинках у Львові. Їх виловлювали енкаведисти, розстрілювали і скидали у ями біля залізничної колії. Працівники НКВД дострілювали тих, хто подавав ще ознаки життя. Про це свідчать дані ексгумації: стріляли про лежачих людях. Серед жертв чимало підлітків і маленьких дітей.
У мерії кажуть, що про людські останки нічого не знають
Голова Львівської обласної правозахисної організації «Меморіал» Євген Гринів зазначив у коментарі Радіо Свобода, що Львівська залізниця виділила гроші для виготовлення 500 міні-домовин.
Однак невдовзі у 2006 році, коли почали будувати капличку на місці виявлення жертв голодомору, будівельники знайшли ще 50 людських останків, серед яких чимало дитячих. Уже більше року людські кістки лежать у 2 мішках, а голова «Меморіалу» увесь цей час просить мерію виготовити міні-домовини і допомогти в проведенні експертизи.
«Нікого це не цікавить з перших керівників і міста, і області. Це безпрецедентна ситуація, що ми знайшли жертв голодомору і ніхто з керівників не поцікавився, не приїхав », – зазначив Євген Гринів.
Посадовці кількох департаментів Львівської міськради, які відповідають за перепоховання, кажуть, що нічого взагалі не знали про знайдені людські останки і прохання «Меморіалу».
Радіо Свобода так і не знайшло чиновника, який займається цим питанням і бачив лист від «Меморіалу».
Перепоховання жертв голодомору 1946-1947 років «Меморіал» планує на кінець жовтня, у криптах на Личаківському цвинтарі. На нього запросять представників громадських організацій зі східних областей України. Тоді ж у Львові Інститут національної пам’яті проведе наукову конференцію, присвячену голоду в Великій Україні.
Голод 1947 став результатом засухи 1946 року. За різними даними, він забрав життя понад 1 мільйона осіб. Однак від 1933 року, голод 47-го відрізнявся тим, що людям дозволили шукати хліб і його купувати. Відтак тисячі східняків цілими родинами, з дітьми, рушили до Західної України. Адже в Галичині колгоспи ще не встигли знищити приватне сільське господарство. Мешканці східних областей вимінювали речі на хліб або ж залишалися працювати в полі.
За матеріалами архівів, вояки УПА отримали наказ від командувача не зачіпати бідних людей, а навпаки їм допомагати. А документи МВС свідчать, що на залізничних коліях Західної України перебували десятки тисяч мешканців східних областей. Наказ із Москви був один: зарештовувати і вбивати «провокаторів» за поширення інформації про голод. Адже за офіційної інформацією Москви, голоду в Україні у 1947 році не було.
Східняки переховувались по холодних під’їздах і горищах, опустілих будинках у Львові. Їх виловлювали енкаведисти, розстрілювали і скидали у ями біля залізничної колії. Працівники НКВД дострілювали тих, хто подавав ще ознаки життя. Про це свідчать дані ексгумації: стріляли про лежачих людях. Серед жертв чимало підлітків і маленьких дітей.
У мерії кажуть, що про людські останки нічого не знають
Голова Львівської обласної правозахисної організації «Меморіал» Євген Гринів зазначив у коментарі Радіо Свобода, що Львівська залізниця виділила гроші для виготовлення 500 міні-домовин.
Однак невдовзі у 2006 році, коли почали будувати капличку на місці виявлення жертв голодомору, будівельники знайшли ще 50 людських останків, серед яких чимало дитячих. Уже більше року людські кістки лежать у 2 мішках, а голова «Меморіалу» увесь цей час просить мерію виготовити міні-домовини і допомогти в проведенні експертизи.
«Нікого це не цікавить з перших керівників і міста, і області. Це безпрецедентна ситуація, що ми знайшли жертв голодомору і ніхто з керівників не поцікавився, не приїхав », – зазначив Євген Гринів.
Посадовці кількох департаментів Львівської міськради, які відповідають за перепоховання, кажуть, що нічого взагалі не знали про знайдені людські останки і прохання «Меморіалу».
Радіо Свобода так і не знайшло чиновника, який займається цим питанням і бачив лист від «Меморіалу».
Перепоховання жертв голодомору 1946-1947 років «Меморіал» планує на кінець жовтня, у криптах на Личаківському цвинтарі. На нього запросять представників громадських організацій зі східних областей України. Тоді ж у Львові Інститут національної пам’яті проведе наукову конференцію, присвячену голоду в Великій Україні.
