Після визнання «документів» число бажаючих отримати паспорт у відділеннях «міграційної служби ДНР» збільшилося в 3 рази
Голова «республіки» Захарченко, який криво посміхається з рекламних щитів вздовж дороги, не дає людям спокою…
Де ночують ті люди, чиї будинки зруйновані, куди вони повертаються, де вони живуть?
«Я знаю, що війни неминучі, а від нас залежить тільки вибір своєї позиції на війні»
«Блокада всіх залізничних гілок означає ... кулю в голову. Причому десь в мирному Києві. Тому цього і не відбувається»
Боляче бачити заржавілі залізничні колії, зруйновані будинки та мости
Тут завжди чогось чекають – пенсії, приїзду дітей
У Луганську сестра готувалася до від’їзду, але не обмовилася про це ані звуком. Чому? У джунглях не подають зайвих звуків
«Фонтанна, 44 – це обнесена високим парканом з дротом шестиповерхова будівля, з цілодобовими (!) вартовими»
Низька напруга та стрибки частоти струму призводять до того, що виходить із ладу побутова техніка
ТІЗЕР: Мінуси і недоліки посади – автоматичний вступ до руху «Світ Луганщині» і заборона на виїзд «в Україну»
Здебільшого в нашій країні і близько немає розуміння, з яким серйозним противником ми зіткнулися
Болотов – далеко не перший в низці людей, що послужили угрупованню «ЛНР» і закінчили свій шлях рано і трагічно
Я намітив «міністерство» за своєю спеціальністю і спробував туди прорватися...
Ви їдете вглиб від центру всього на 10 кілометрів, але культурна картина змінюється в рази
Ілюзія про те, що Ігор Венедиктович (ватажок угруповання «ЛНР») – близька людина будь-якого «громадянина ЛНР», по суті, ніколи не мала місця
Росте незадоволення та апатія навіть серед прихильників ідеї входження окупованого Донбасу до Росії
На моїй вулиці чоловіки йшли «служити» через дім – молоді частіше, літні не витримували
«Здати аналізи в «республіканської» клініці взагалі неможливо: там уже кілька років не забезпечують реактивами»
«... Їхати треба було значно раніше, задовго до 2014-го. Вже в 90-х – ще тоді було ясно, що хорошого не буде»
В «офіційних» лікувальних закладах лікуватися не по кишені
Коли стало наближатися до півночі, треба було визначатися, чий же виступ все-таки слухати – Захарченка чи Путіна?
Ви думаєте, вигнавши все українське, ми отримали щось натомість?
Знову видовища. А хліб відкладається до кращих часів
Нам щодня вбивають в голови слово «Мінськ», щоб не було непорозумінь щодо кінцевої мети шляху
«Хто допомагає – Росія, хто лагодить – Росія, хто завжди поруч – Росія». Усередині ж самої «республіки» настрої трохи інші
Я не розумію того, хто ще в понеділок жив тут, а в четвер, переїхавши, напише: «Віддати цей смердючий Донбас»
Чутки залишилися єдиним джерелом інформації про реальне людське життя на окупованих територіях
«Продали батьківщину за шмат гнилої московської ковбаси»
Якщо шукаєш щось, будь готовий знайти те, що відповідає ключовому слову запиту, але в деталях буде зовсім іншим
БІЛЬШЕ
