Розробити законопроєкт про статус олігархів, який у перспективі обмежить їхній монополізм в економіці та вплив на політику: таку свою мету оголосив президент України Володимир Зеленський. Він дав відповідні доручення РНБО та виконавчій владі.
Експерти, опитані Радіо Свобода, визнають, що Україні важливо обмежити вплив олігархів, однак наголошують, що один законопроєкт не замінить послідовної державної політики задля зменшення такого впливу. Тим часом представники опозиції вважають таку ініціативу лише піаром.
Про необхідність обмежити вплив олігархів в Україні дедалі частіше говорять українські експерти та західні політики. Про це згадує і президент України Володимир Зеленський.
Нещодавно український президент схвально оцінив нові санкції США проти олігарха Ігоря Коломойського (колишнього бізнеспартнера самого Зеленського) та висловився проти впливу великого бізнесу на владу і на медіа в Україні.
«Ми підтримуємо це рішення і працюємо над тим, щоб повернути в Україну кошти, щоб повернути в Україну справедливість. Її головний принцип полягає в тому, що ми чітко бачимо різницю, в чому полягає великий бізнес та олігархічний клас. А от прізвища тут не мають жодної різниці. Це Медведчук, Коломойський, Порошенко, Ахметов, Пінчук, Фірташ чи будь-хто інший. Важливо одне – ти готовий працювати законно і прозоро або хочеш і надалі створювати монополії», – зреагував український президент.
15 квітня Володимир Зеленський озвучив конкретну ініціативу: прописати в законі статус олігарха і механізми обмеження його впливу.
«Вніс пропозицію розробити фундаментальний законопроєкт про статус олігарха – щоб унеможливити їхній вплив на економіку, закони й Верховну Раду», – сказав Зеленський за підсумками засідання РНБО.
Ми підтримуємо великий бізнес в Україні, а вплив олігархів на Україну допустити не можнаВолодимир Зеленський
Деталей майбутнього документа глава держави не озвучив. Але наголосив, що «олігархів перетворюватимуть на бізнесменів», а саме – позбавлятимуть їх монополізму в конкретних галузях економіки та їхнього впливу на уряд і парламент.
«Ми підтримуємо великий бізнес в Україні, а вплив олігархів на Україну, на вибір, на економіку, на Верховну раду, на закони – цього, мені здається, допустити не можна», – зазначив Володимир Зеленський.
Олігархічний «клуб» по-українськи
Терміном «олігархія» вже понад дві тисячі років називають групу людей, які поєднують великі статки та потужний вплив на владу. У сучасному світі олігархи найбільше представлені в країнах, де панує диктатура, або ж у молодих, особливо пострадянських демократіях, вважають дослідники.
Політолог Володимир Фесенко, який досліджує українських олігархів, наголошує: в українських реаліях олігархом є той, хто поєднує великий, часто монопольний бізнес, вплив на парламент та владу в цілому, а крім того – володіє засобами масової інформації чи потужно впливає на них.
Видання Forbes Україна оновило перелік найбагатших людей України. Більшість із них підпадають під визначення «українського олігарха», яке наводить Фесенко.
Переважна більшість із них за минулий рік наростила свої статки.
Найбагатші люди України (за версією Forbes)
- Рінат Ахметов (статки 7,6 мільярда доларів).
- Віктор Пінчук (2,5 мільярда доларів)
- Костянтин Жеваго (2,4 мільярда доларів)
- Ігор Коломойський (1,8 мільярда доларів)
- Геннадій Боголюбов (1,7 мільярда доларів)
- Петро Порошенко (1,6 мільярда доларів)
- Вадим Новинський (1,4 мільярда доларів)
Також до найбагатшої «десятки» українців Forbes зараховує Юрія Косюка, Олександра Ярославського, а ще подружжя Олександра і Галину Герег. Утім, цей рейтинг має оновитися вже у травні.
Ці та інші гравці великого бізнесу мають вирішальний, а то й монопольний вплив на низку галузей, як-от енергетика, видобувна галузь, нафтогазовий сектор, металургія та металопрокат, певні сектори машинобудування, торгівлі та харчової промисловості.
Окрім того, олігархи або пов'язані з ними особи контролюють найбільші українські телеканали, зазначають дослідники.
«Тристороння дослідницька група» (ТИГР), до якої входять Володимир Фесенко, Андрій Єременко та Олександр Каменець, днями оприлюднила своє дослідження «Деолігархізація», де вона аналізує особливості української олігархії та різні способи обмежити її вплив.
Дослідники згадують кілька десятків імен українських багатіїв, які мають ті чи інші ознаки належності до олігархічного «стану», або ж входили до цього «клубу» в минулому. Зокрема, там згадується олігарх під домашнім арештом Дмитро Фірташ, який чекає на екстрадицію до США у Відні, а також кум президента Росії Віктор Медведчук, який поєднує керівну посаду у політичному проєкті «ОПЗЖ» і родинний бізнес в Україні та Росії.
«Треба змінювати фундамент, а не просто шпаклювати фасад» – експерти
Ініціатива Зеленського виглядає скоріше як піар, аніж як реальний намір зменшити вплив олігархів, стверджує в коментарі Радіо Свобода депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, голова підкомітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики.
Олігархи користуються недосконалістю антимонопольного законодавства та непрозорістю медіавласностіМикола Княжицький
«Олігархи – це ті бізнесмени, які користуються недосконалістю антимонопольного законодавства, або неефективністю антимонопольних регуляторів. Це ті, хто користуються недостатньою прозорістю медіавласності: я один із тих, хто подавав законопроєкти для забезпечення її прозорості. Олігархи – це ті, хто завдяки монопольному статусу та підконтрольним медіа збагачуються та корумпують владу», – каже опозиційний депутат.
На думку Княжицького, для початку реального приборкання українських олігархів не обов'язково писати новий окремий закон. За його словами, можна почати з ухвалення законопроєктів, які посилюють антимонопольне законодавство, боротьбу з корупцією та незаконним лобізмом, які забезпечують прозорість власності в медіа.
Низка таких ініціатив вже подана до Верховної Ради, однак парламент не розглядає такі документи, бо ціла низка депутатів є залежними від того чи іншого олігарха, пояснює Княжицький.
Ідея розробити закон про статус олігарха і розпочати деолігархізацію – продиктована не лише впливом Заходу та експертного середовища. Володимир Зеленський починає розуміти, що українська влада і він сам зокрема – залежить від олігархів, і цей вплив необхідно зменшувати, пояснює в розмові з Радіо Свобода засновник громадської організації StateWatch, експерт з протидії корупції Олександр Лємєнов.
«Мені здається, він зрозумів, наскільки залежить від олігархів, їхнього капіталу та медіа, які є рупорами фінансово-промислових груп. Як наслідок, він хоче зменшити їхній вплив, який може негативно позначитися на його майбутній електоральній підтримці. Хтось йому грамотно порадив це», – припускає експерт.
За яких умов зменшення впливу олігархів (деолігархізація, яку обіцяв Зеленський на президентських перегонах) буде ефективною, і на який іноземний досвід тут варто спиратися?
Граючи в сильного та жорсткого лідера – головне не загратися: не виходити за межі КонституціїОлександр Лємєнов
Олександр Лємєнов нагадує про рамки, які є в українського глави держави.
«Граючи в сильного та жорсткого лідера (що саме по собі непогано) – головне не загратися: не виходити за межі Конституції та загальних трендів руху україни до Європи, і не будувати в Україні авторитарного режиму», – зауважує Лємєнов.
Експерт згадує про позитивні приклади деолігархізації, які Україні варто брати до уваги. Зокрема, він згадує законодавство Сполучених Штатів, яке обмежує інтереси фінансово-промислових груп, а також історію транснаціонального гіганта Standard Oil, якого століття тому Верховний суд США розділив на низку менших компаній.
«Україні є з кого брати приклад, є з чим боротися. І, сподіваюся, на це є політична воля. Якщо є бажання зашпаклювати фасад, але нема бажання змінювати фундамент, на якому стоїть суспільно-політичний та економічний лад України – то з цього нічого не вийде. Якщо президент не доведе зміни до кінця, то олігархи його знищать», попереджає Олександр Лємєнов.
Проблема української олігархії та її системного впливу на українську політику не нова: їй принаймні два десятиліття, і наразі немає способу вирішити її ухваленням одного закону, попереджає політолог Володимир Фесенко. Водночас, визнає він у спілкуванні з Радіо Свобода, на Банковій поставили правильний діагноз і слушно обрали напрямок руху.
«Дійсно, треба перетворити олігархів на великих бізнесменів. До того ж, це відповідає європейській інтеграції України. Але одним законом «про статус олігарха» цю проблему не вирішиш. Тут потрібно обмежити вплив великих компаній в окремих галузях. А як обмежити вплив олігархів на політику? Тут немає простого рішення, адже навіть великий бізнес, який не має пов'язаних депутатів та урядовців, шукає можливості для лобізму своїх інтересів», – попереджає експерт.
Він говорить про необхідність системної боротьби з політичною корупцією та чіткої тактики правоохоронних органів щодо неї.
Чи не найскладніше буде давати раду з медійним впливом: неможливо просто забирати провідні телеканали у власників, натомість потрібно діяти нестандартно і поступово, вважає Фесенко. Оскільки оголошення безкомпромісної війни всім олігархам одразу по всіх фронтах обернеться катастрофою: на його думку, тоді вони просто об'єднають зусилля для захисту від «загрози» деолігархізації.
Що робити?
Володимир Фесенко разом із колегами, які спільно досліджують вплив олігархів в Україні, виділяє кілька можливих стратегій держави щодо олігархії. Частина з них передбачає «м'яку» або «жорстку» деолігархізацію, частина – не виключає збереження українських олігархів як явища.
Можливі стратегії України щодо олігархів
(на думку Володимира Фесенка):
- Мирне співіснування: рівні «правила гри» для всіх олігархів, рівновіддаленість президента від них усіх.
- Активне залучення великого бізнесу для вирішення найважливіших державних завдань (модель, яка використовувалася в Японії і Південній Кореї), але без окремих привілеїв.
- Тривале і поступове обмеження впливу олігархів в економіці (демонополізація), в медіа, а також у політиці (через боротьбу з політичною корупцією).
- «Гнучка та послідовна» боротьба з олігархами: спочатку з одним, потім із наступним.
- Реприватизація тих бізнес-активів олігархів, які були отримані з порушенням закону, або так зване «розкуркулення»: націоналізація бізнесу всіх олігархів.
Зеленський та олігархи: як все починалося
Зменшення впливу олігархів в Україні було однією з ключових передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського.
Водночас до політичної кар'єри він активно співпрацював з телеканалом «1+1» та іншими медійними майданчиками, які належать олігарху Ігорю Коломойському.
Вже після обрання президентом України Зеленський запевняв журналістів, що на жодному з телеканалів, які належать олігархам, йому не роблять теплої ванни.
Зеленський заперечував, що співпрацює з тим-чи іншим олігархом на особливих умовах, вислуховує їхні поради чи просить їхньої допомоги.
Водночас журналісти-розслідувачі програми «Схеми. Корупція в деталях» виявляли, як глава держави, його радники та керівники його офісу непублічно зустрічаються з найбільшими українськими бізнесменами, або ті особисто прибувають на Банкову.
Після таких викриттів Офіс президента заявляв, що для цих зустрічей була поважна причина, наприклад – залучення бізнесу для боротьби з пандемією коронавірусу.
Втім, у 2021 році ситуація помітно змінилася. Так, РНБО з ініціативи Зеленського оголосила санкції проти проросійського політика та олігарха Віктора Медведчука і його бізнес-партнерів, зокрема – заблокувала пов'язані з ним телеканали.
Навесні 2021 року Зеленський публічно підтримав санкції США проти олігарха Ігоря Коломойського, і запевнив, що чинна влада в Україні взяла курс на деолігархізацію.
