ВАШИНГТОН – Коли адміністрація президента Джо Байдена оголосила олігарха Ігоря Коломойського персоною нон-ґрата, офіційно заборонивши йому в'їзд до США через звинувачення у корупції, рішення загалом підтримали люди, які наполягають на економічних та політичних реформах в Україні.
Занепокоєння викликав той факт, що США вирішили не запроваджувати фінансові санкції проти одного з найбагатших бізнесменів України – для одних це лише деталь, а для інших ознака того, що дії адміністрації США проти олігарха, який має потужний політичний вплив у своїй країні, були здебільшого символічними. Це також порушило питання: чому?
Експерти заявили, що рішення, можливо, було частково продиктоване занепокоєнням щодо того, що санкції проти Ігоря Коломойського, який є власником пакетів акцій десятків компаній в Україні, починаючи від авіакомпаній та ЗМІ, і закінчуючи енергокомпаніями та металургійними комбінатами, можуть завдати шкоди крихкій економіці України та спричинити непередбачувані наслідки.
Аналітики та спостерігачі стверджують, що таке рішення США могли прийняти через урок, винесений із санкцій, введених проти російського магната Олега Дерипаски та його алюмінієвої компанії «Русал», які три роки тому розпочали кризу у світовій металургійній промисловості.
Вашингтон був «наляканий санкціями, накладеними на Дерипаску, і тим, що вони зробили на ринку алюмінію, – сказав Радіо Свобода Джон Гербст, колишній посол США в Україні, який є директором Євразійського центру «Атлантичної ради», аналітичного центру у Вашингтоні. – Отже, є певне небажання їх використовувати. Я думаю, що це може бути головним фактором. Але це не означає, що цього не може статися в майбутньому».
США запровадили санкції проти Дерипаски та «Русала» разом із кількома іншими російськими бізнесменами, чиновниками та суб'єктами господарювання у квітні 2018 року як покарання за «злоякісну» діяльність Кремля у всьому світі, включно з агресією проти України.
Світові ціни на алюміній відтоді зросли до семирічного максимуму, оскільки каральні заходи торкнулися компаній у всьому світі, які використовують алюміній у своєму виробництві.
Пізніше США зняли санкції, пов'язані з «Русалом», після того, як Дерипаска погодився передати контроль над компанією.
Цілий масив активів
Якщо США вдарять по Коломойському фінансовими санкціями, вони застосовуватимуться до будь-якої компанії, в якій він володіє часткою 50 і більше відсотків.
США також можуть застосовувати їх до компаній, у яких він володіє менше 50 відсотків, але здійснює фактичний контроль, сказав Брайан О'Тул, член «Атлантичної ради» та колишній старший радник Міністерства фінансів США.
Фінансові санкції не дозволять приватним особам та компаніям США, таким як американські банки та технічні фірми, вести бізнес з Коломойським та компаніями, які він контролює.
Згідно зі статтею на сайті «Громадського» у 2019 році, Коломойський володів пакетами акцій десятків українських компаній, в яких працювали тисячі людей, включаючи виробників нафти та газу, нафтопереробний завод, металургійні заводи, хімічну компанію тощо.
Також йому належать акції трьох авіакомпаній – «Міжнародних авіаліній України», «WindRosе» та «Дніпроаеро». Залежно від рівня його контролю, санкції можуь перешкодити Boeing та іншим провідним американським компаніям аерокосмічної промисловості вести з ними бізнес.
Санкції проти авіакомпаній є «величезною проблемою», оскільки навігаційні системи та частини літака часто надходять від американських компаній або вважаються товарами, які контролюються США, сказав О'Тул, вказуючи на вплив санкцій США на авіаційну промисловість Ірану.
Фінансові санкції США проти Коломойського можуть також вплинути на ще одну дружню до Вашингтона країну в регіоні. Олігарх володіє однією з найбільших марганцевих шахт в Грузії, металургійним заводом та гідроелектростанцією, яка постачає енергію для їхньої діяльності. Частина металу експортується до США.
Так само як і Україна, Грузія стала об’єктом військового нападу Москви – російські війська увійшли на грузинську територію під час п'ятиденної війни в 2008 році, а потім залишилися в двох відокремлених регіонах (в Абзахії та Південній Осетії) – і вона має крихку економіку.
Хоча О'Тул заявив, що уряд США, можливо, був стурбований економічними наслідками санкцій проти Коломойського, він не вважає, що олігархи через це недоторканними.
«Мені не подобається концепція, що є хтось занадто великий, щоб потрапити під санкції, тому що... тоді ви по суті потураєте безкарності будь-кому з певним рівнем багатства. Але ви повинні знати, які наслідки ви матимете і чи з ними можна ефективно боротися», – сказав О'Тул.
Вплив на суд
Дарія Каленюк, виконавча директорка київського Центру протидії корупції (ЦПК), заявила Радіо Свобода, що фінансові санкції можуть вплинути на вирішальні цивільні справи проти Коломойського в міжнародних судах і цим можна пояснити, чому Вашингтон утримався від використання цього впливового інструменту.
Коломойський втягнутий в юридичні битви у Великій Британії та США, де впродовж багатьох років вклав значні інвестиції.
ФБР веде щодо нього розслідування у зв'язку з виведенням коштів з «ПриватБанку», колись найбільшого кредитора в Україні, на суму 5,5 млрд. доларів; Коломойського та його партнера звинувачують у привласненні мільярдів доларів з банку, яким вони володіли, за рахунок шахрайських позик та використанні частини вирученої коштів для придбання активів у США, включаючи нерухомість та металургійні заводи.
США домагаються арешту трьох об’єктів комерційної нерухомості, що належать обом олігархам і, як стверджується, були придбані за рахунок привласнених коштів. Вони це заперечують.
Окремо тепер націоналізований «ПриватБанк» позивається проти обох в цивільних справах у США та Британії, щоб повернути гроші, які, як стверджується, вони вкрали. Британський суддя заморозив активи на мільярди доларів під час розгляду справи в Лондоні.
«Уряд США, мабуть, не хотів завдати шкоди цим провадженням», потенційно надавши можливість Коломойському заявити в суді про те, що його переслідують політично, сказала Каленюк.
Американські фінансові санкції також можуть відкрити дружній вогонь, якщо вони вплинуть на активи Коломойського і тим самим зашкодять шансам «ПриватБанку» повернути свої втрати, якщо державний банк виграє будь-яку справу проти магната, розповів Радіо Свобода Сергій Фурса, аналітик київської інвестиційної компанії «Dragon Capital».
Каленюк і Фурса заявили, що включення Держдепом США Коломойського до чорного списку насправді полягає у направленні сигналу українському уряду та людям, близьким до олігарха, про те, що США серйозно ставляться до боротьби з хабарництвом і корупцією в Україні.
Політичний вплив
Прихильники реформ в Україні та на Заході роками скаржаться на те, що Коломойський використовує своїх людей у парламенті, уряді та судовій системі для блокування деяких жорстких реформ, необхідних для того, щоб поставити Україну на шлях інтеграції з Євросоюзом.
Тісні зв’язки Коломойського з президентом Володимиром Зеленським, колишнім коміком і телезіркою, також давно викликають занепокоєння серед українців та західних чиновників, які переживають, що олігарх має надмірний вплив. Він є власником телевізійного каналу «1+1», який транслював популярний ситком Зеленського до його виборів у 2019 році.
Західні чиновники стурбовані наполегливими юридичними спробами Коломойського відновити контроль над «ПриватБанком», який уряд націоналізував заради порятунку у 2016 році.
В оголошенні від 5 березня про рішення щодо заборони Коломойському та його родині в'їзду до США державний секретар Ентоні Блінкен звинуватив магната в «причетності до значної корупції» під час перебування на посаді губернатора Дніпропетровської області в 2014-15 роках.
Коломойський «брав участь у корупційних діях, які підривали верховенство права та віру української громадськості в демократичні інститути та державні процеси свого уряду, в тому числі використовуючи свій політичний вплив та офіційну владу в своїх особистих інтересах, – йдеться у заяві Блінкена. – Я також хочу висловити занепокоєння поточними та тривалими зусиллями [Коломойського] щодо підриву демократичних процесів та інституцій України, які становлять серйозну загрозу для її майбутнього».
Блінкен включив Коломойського до чорного списку відповідно до розділу 7031(c) Закону про Державний департамент, закордонні операції та відповідні програми, який дозволяє США забороняти видавати візи іноземним чиновникам, причетним до «значної корупції» або «грубого порушення прав людини».
На відміну від Глобального «Акту Магнітського», який може застосовуватися до іноземних посадових осіб, причетних до «серйозних порушень прав людини» або «корупції», стаття 7031(c) також не передбачає економічних санкцій.
Однак із 77 осіб, публічно внесених до чорного списку згідно з розділом 7031(c) станом на квітень 2020 року, майже половина також була під на фінансовими санкціями, в основному згідно з Глобальним «Актом Магнітського», як свідчать дані Конгресу США.
Хоча це не було оприлюднено, Коломойському вже раніше було заборонено відвідувати до США, повідомив минулого року Радіо Свобода колишній чиновник Держдепартаменту, знайомий із ситуацією.
На певні труднощі, які Коломойський мав при в’їзді до США в минулому, вказує і те, що, згідно із документами, він найняв юридичну консультаційну та лобістську фірму «Arent Fox» у 2017 році за 50 000 доларів, щоб допомогти йому отримати візу для інвестора E-2.
Ніщо не вказує на те, що лобістська фірма допомогла Коломойському отримати таку візу. «Arent Fox» відмовилися від коментарів.
Держдепартамент не відповів безпосередньо на питання, чому він не вирішив застосовувати санкції за Глобальним «Актом Магнітського», заявивши, що «він і надалі використовуватиме цей закон [7301(c)] та всі наявні інструменти для боротьби з корупцією в глобальному масштабі».
