Доступність посилання

ТОП новини

Зеленський і амністія: чи вийдуть українці з «податкових сутінків»


Українці тримають незадекларовані гроші або за кордоном, або в іноземній готівці, через зарегульоване українське законодавство та відсутність достатніх гарантій власності, вважають експерти. Вони оцінюють цей обсяг у 50-80 мільярдів доларів.
Українці тримають незадекларовані гроші або за кордоном, або в іноземній готівці, через зарегульоване українське законодавство та відсутність достатніх гарантій власності, вважають експерти. Вони оцінюють цей обсяг у 50-80 мільярдів доларів.

Президент України Володимир Зеленський пропонує українцям податкову амністію. Він подав до Верховної Ради законопроєкти, які дають змогу легалізувати майно і статки, придбані за рахунок тіньових доходів, за умови, що власник один раз сплатить за них невеликий податок. Якщо депутати проголосують за податкову амінстію, вона пожвавить економіку, частково виведе її з тіні та збільшить надходження до бюджету, вважають представники парламентської більшості та радники глави держави. Що передбачає податкова амністія від Зеленського, який ефект вона може мати, і які результати вона давала в інших країнах – з'ясовувало Радіо Свобода.

Оголошення податкової амністії в Україні – одна з ключових передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Втім, за її реалізацію він взявся лише наприкінці другого року свого правління.

Йдеться про чотири законопроєкти, які глава держави подав до Верховної Ради наприкінці лютого, а народні депутати включили до порядку денного на березень.

Президент України позначив ці документи як невідкладні, втім з першого березня «фінансово-податковий» комітет парламенту не встиг їх розглянути.

Радіо Свобода наводить основні моменти податкової амністії, яку ініціюють на Банковій.

Як виглядатиме «податкова амністія Зеленського»

  • Вона діятиме з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року – за умови, що Верховна Рада підтримає законопроєкти №5123, 5124, 5125 та 5126.
  • У цей період як звичайні громадяни, так і власники бізнесу, зможуть добровільно задекларувати ту частину своїх статків та майна, які вони купили за тіньові доходи (тобто ті, з яких не заплатили податок на доходи фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5%). Ідеться про тіньові доходи, отримані за будь-який період, але лише до 1 січня 2021 року.
  • Упродовж 10 днів після декларування статків, куплених за неоподатковані гроші, «амністований» має заплатити податок на легалізацію:
  • 5% від вартості, якщо майно чи кошти перебувають в Україні, зокрема на банківських рахунках, в цінних паперах чи банківських металах,
  • 9% від вартості майна, якщо українець тримає його за кордоном (в офшорах),
  • 2,5% – за умови, що на ці «тіньові» доходи були куплені облігації державної позики.
  • Від цього моменту рахунок у банку, нерухомість чи частка в бізнесі вважається «чистою», і ні податкова, ні суди не зможуть цікавитися, чи сплатили податки з тих грошей, за яких це все придбали.
  • Податкова амністія не поширюється на кошти, отримані злочинним шляхом, або пов'язані з тероризмом: тобто йдеться лише про зароблене, а не про вкрадене чи отримане від злочинних схем. Держава пробачає лише злочини, пов'язані з несплатою податків.
  • Податкова амністія не стосується коштів, які приховували посадовці. Водночас, наразі в законопроєктах немає визначення, чи зможуть легалізувати свої капітали родичі посадовців.
  • Українці, які придбали невелике майно, можуть отримати податкову амністію, не подаючи жодних декларацій: якщо йдеться про квартиру до 120 квадратних метрів, будинок до 240 квадратів, один транспортний засіб вартістю до 2, 25 мільйона гривень (якщо це не яхта, літак, гелікоптер чи автобус)
  • Податкова амністія не діятиме на суму готівки «під матрацом»: гроші треба покласти на рахунок, придбати на них майно або цінні папери.
  • Амністія є одноразовою: надалі той, хто легалізував свої статки, зобов'язаний платити податки за українськими законами.

Що чекає на тих, хто купував майно, працюючи в «тіні», й не встиг задекларувати його в період податкової амністії? Закон передбачає не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність: так, несплачені податки на суму понад 119 тисяч гривень передбачають штраф 340 тисяч гривень та конфіскацію майна.

Чи означає це, що всі українці, які коли-небудь отримували зарплату в конверті або мали невеликий бізнес і не реєстрували ФОП, повинні згадати і задекларувати все, що заробили та витратили?

Ні. Йдеться саме про майно, кошти або активи, які людина купила за неоподатковані гроші та якими вона володіє зараз.

Так, в Центрі економічної стратегії припускають, що податкова амністія орієнтована передовсім не на тих, хто був ФОПом і ховав частину доходів: ідеться насамперед про «деофшоризацію» великого бізнесу.

За словами голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, податкова амністія має на меті передовсім повернути до української економіки та до правового поля великий капітал, відтак український бюджет може одноразово отримати додатковий мільярд доларів, якщо йтиметься про основну ставку податку на легалізацію – 5%.

Мета: «Почати з чистого аркуша і повернути довіру»

Яким був задум податкової амністії від Зеленського і якого ефекту очікують від неї на Банковій? Про це Радіо Свобода розпитало економічного експерта, радника президента України Олега Устенка.

Він називає кілька цілей податкової амністії:

  • «Почати з чистого аркуша»і повернути довіру українців до держави, банків та фінансового ринку.
  • Залучити додаткові інвестиції в економіку.
  • Дати українцям змогу використовувати кошти, які лежать «під матрацами», а також захистити ці кошти від інфляції.
  • Детінізація економіки та розвиток підприємництва в Україні.
  • Додаткові надходження до бюджету.

Остання ціль податкової амністії – важлива, але не є визначальною, наголошує Олег Устенко.

«Один з мотивів – можливість додаткового поповнення бюджету. Але я би не ставив його на перше місце. Податкова амністія дає можливість коштам працювати на економіку країни – це головне», вважає радник українського президента.

Він припускає, що в підсумку українська економіка суттєво зміниться: фінансові ринки наповняться додатковими коштами, на них з'являться нові для України фінансові інструменти, в які вкладатимуть колишні тіньові заощадження. Поза сумнівом, зростатимуть обсяги банківських депозитів, але водночас – розвиватиметься фондовий ринок (ринок акцій, облігацій та інших цінних паперів), і це, своєю чергою, додатково стимулюватиме економіку, прогнозує Олег Устенко.

Втім, недержавні експерти вважають, що наповнення бюджету є чи не головною мотивацією для Банкової.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський пояснює:

«Короткостроковий інтерес влади – отримати «гроші з неба» у важкий коронавірусний рік».

Інші експерти згадують про те, що найвища ставка одноразового податку для амністії активів, які українці мають за кордоном (9%) і найнижча ставка на легалізацію коштів, вкладених в ОВДП (2, 5%) мала б стимулювати громадян і бізнес повертати гроші з-за кордону в Україну, а в Україні – вкладати їх в економіку, зокрема, у державні цінні папери.

Наразі ставки українських ОВДП – 11%, і той, хто вирішив легалізувати кошти через них – витратить 2,5% на податок, але в кінці року отримає навіть дещо більшу суму, ніж ту, яку він легалізував: податок з кожної легалізованої тисячі гривень складе 25 гривень, а прибуток через рік – 110 гривень, якщо враховувати чинні ставки за облігаціями.

Ціна питання: скільки грошей може отримати Україна?

Податкова амністія – стосується грошей, активів та цінностей, які прийшли з тіньової економіки. Її обсяг порахувати вкрай складно, однак, за різними підрахунками, в тіні перебуває від третини до половини української економіки.

Олег Устенко припускає, що наразі українці (і громадяни, і бізнес) мають від 50 до 80 мільярдів доларів активів та заощаджень, які були зароблені в тіні, та з яких не сплачувалися податки.

На його думку, навіть якщо податкова амністія виведе з тіні 10% цього капіталу, то це поверне в економіку від 5 мільярдів доларів, тобто більше, ніж кілька траншів Міжнародного валютного фонду.

Свої розрахунки наводить також Данило Гетманцев. На його думку, «тіньові» активи українців – до 50 мільярдів доларів, а податкова амністія може повернути у правове поле 20 мільярдів.

Якщо з них буде сплачено одноразовий податок 5% річних, то бюджет впродовж одного року отримає додатковий один мільярд доларів.

Втім, недержавні експерти не такі оптимістичні у своїх очікуваннях від податкової амністії. Зокрема через те, що наразі в Україні недостатні умови для того, щоб люди масово виводили з тіні кошти і надалі не боялися за їхню безпеку, вважають вони.

Експерти: амністія спрацює, лише якщо для цього створили умови

«Податкова амністія Зеленського» спрацює частково, але цей ефект буде значно менший за той, який прогнозує влада, такі оцінки наводить Радіо Свобода виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

«У світі податкова амністія спрацьовує після принципової змін статусу-кво – якщо одночасно з нею, наприклад, поліпшується податкове законодавство. Має відбутися така собі революція у цій сфері. В Україні – я не бачу таких змін», – констатує експерт.

Водночас Гліб Вишлінський говорить про те, що легалізації доходів українців можуть посприяти деякі світові тенденції. Так, у світі змінюються умови для тих, хто заради власної безпеки ховає гроші за кордоном.

«Ті, хто тримає гроші за кордоном, не обов'язково навмисне ховають їх від українського народу. Часто це наслідок обмежень на українському валютному ринку та незахищеності права власності в Україні, – пояснює Вишлінський. – в 1990-і це було легко робити. Але за останні роки все змінилося: у світі стало значно легше відстежити походження коштів та їхнього власника, навіть якщо йдеться про офшори».

В цих умовах може спрацювати знижена ставка для легалізації активів, виведених за кордон, припускає аналітик. На його думку, це, фактично, єдина зміна, яка може спонукати чесний український бізнес очистити свої статки і «прив'язати їх до України».

Ганна Вахітова, професор Київської школи економіки, закликає українську владу дивитися на причини того, чому гроші українців опинилися в тіні. І лише тоді, на її думку, податкова амністія спрацює.

Україні треба подивитися на причини цього явища. Недостатньо сказати: повертайте капітал до України!
Ганна Вахітова

«Україні треба подивитися на причини цього явища. Недостатньо просто сказати: повертайте капітал до України! Це не спрацює, якщо, наприклад, прийде новий президент і знову зміняться правила гри. Тому що потрібні верховенство права, повага до приватної власності, зменшення складності ведення бізнесу і спрощення податкової системи. В Україні ж трапляється так, що податкова пеня, яку отримує підприємець – вища від суми податків, які він не встиг сплатити», – наголошує експертка.

Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що податкова амністія спрацює лише за умови податкової та митної реформи.

Поки ми не наведемо лад в судовій та в податковій системі – не буде ефекту
Андрій Амелін

«В Україні – велика частка тіньової економіки, оскільки компанії масово оптимізують податки, і тому не можуть отримувати кредити, тому що більшість тих, хто купує нерухомість – вдається до заниження її вартості. І в цих умовах посадовці, виявляючи ці порушення, займаються таким собі напівзаконним рекетом – вважає Амелін – І поки ми не наведемо лад в судовій та в податковій системі – не буде ефекту».

Експерти говорять про принцип «батога і пряника»: з одного боку, вони пропонують спростити адміністрування податків та захистити власність українців. А з іншого – поліпшити механізми виявлення тих, хто продовжує ховатися від податків.

Податкова амністія у світі: яким країнам вдалося?

У світі податкова амністія є досить поширеним інструментом, до якого вдаються і розвинені, й бідні країни, визнає професор Київської школи економіки Ганна Вахітова. І в обох випадках ця процедура приводила як до успіху, так і до невдачі. Все залежало не лише від ставок податку на амністований капітал, а й від умов, які створювала країна для тих, хто виходить із тіні.

Експертка говорить про те, що країни, які запроваджували амністію капіталу, мали на меті не лише наповнити бюджет, а оздоровити економіку і розширити ту частину бізнесу, який чесно платить податки.

Франція відома дуже високими податками на багатство. Багаті люди виводили капітали за кордон.У 1986 році французький уряд зменшив податки на багатство в цілому, а не одноразово амністував активи, так пояснює успіх французької реформи Ганна Вахітова

Ірландія у той самий період провела результативну податкову амністію. Ця невелика країна отримала додаткові 750 мільйонів доларів, і скоротила дефіцит бюджету втричі.

Австралія у 2014 році, Індонезія у 2017 році також отримали значні кошти від податкової амністії. При цьому обидві країни робили акцент саме на багатих власниках активів, які були куплені з тіньових доходів.

Італія – один із рекордсменів за кількістю проведених амністій капіталу. Вони були не надто ефективними, і ця країна навіть отримувала міжнародні рекомендації про те, щоб не вдаватися до таких кроків.

Втім, одна із італійських податкових амністій таки мала непоганий ефект: У 2009 році італійська влада обклала репатрійовані активи єдиним податком у розмірі 5%. В результаті було задекларовано близько 80 мільярдів євро активів, і отримала додаткових податків на суму 4 мільярди євро. На Банковій вважають цю італійську амністію одним із орієнтирів для України.

Німеччина вдавалася до податкової амністії у 2004 році, його основною метою було наповнення дефіциту бюджету. Цей крок виявився не дуже ефективним: ця велика країна отримала лише один мільярд євро додаткових коштів – уп'ятеро менше, ніж планувала.

Податкова амністія у Грузії виявилася провальною: тіньові статки задекларували лише 8 осіб, і йшлося про 35 тисяч доларів, тоді як країна розраховувала на чотири мільйони

Аргентина мала декілька безуспішних спробу амністувати капітали. І лише у 2017 році амністія була успішною: завдяки низьким відсоткам податку на легалізацію та можливістю вкласти легалізовані кошти в державні облігації на пільгових умовах. Аргентина легалізувала 117 мільярдів доларів, з них 10 мільярдів – потрапили до бюджету як податки.

Індія проводила кілька податкових амністій, майже всі вони були провальними. Лише одна з них, проведена в 1997 році, була досить успішною: дала змогу залучити близько 2 мільярдів доларів податків.

Ризики: демотивація чесного бізнесу та «острівець безпеки» для олігархів?

Якщо податкова амністія в Україні відбуватиметься багатократно, то чесний бізнес, який платить податки бачитиме, що вигідніше не платити, а потім «амністувати» капітал за зниженою ставкою, говорять експерти.

«Я багато років декларую кожну копійку, і мені неприємно, коли я бачу, як інші ухиляються від податків», говорить Андрій Амелін, закликаючи зробити податкову амністію одноразовою акцією.

У випадку, коли податкову амністію хоче отримати колишній або нинішній посадовець, потрібно створити запобіжне мезанізми для того, щоб легалізація не стала зручним «острівцем безпеки» для можновладців. Якщо тіньові статки декларує посадовець, він повинен автоматично отримати заборону обіймати державні посади на декілька років, пропонує експерт.

Інший ризик – в тому, що податковою амністією користуватимуться українські олігархи, зокрема і для того, щоб узаконити свої непублічні статки, або сховати їх від переслідування на Заході.

Про таку ймовірність говорить більшість експертів, з якими спілкувалася Радіо Свобода. Вони закликають створити запобіжники у законодавстві, щоб уникнути цього. Зі свого боку, радник президента України Олег Устенко говорить, що в податковій амністії ці ризики будуть враховані:

«Ризик є. Але ті, хто знаходиться під кримінальними справами і санкціям – це зовсім інша історія. І, на мою думку, будуть створені запобіжники проти легалізації злочинних доходів».

Наразі у президентських законопроєктах про податкову амністію є пряма заборона на податкову амністію капіталів, пов'язаних із тероризмом, або із будь-якими іншими злочинами, які виходять за межі несплати податків чи нелегальних валютообмінних операцій.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG