«Банкова в телевізорі»: як і навіщо Зеленський концентрує у своїх руках телеканали?

Офіс президента і провладна партія посилюють свій вплив на медіа: про це свідчать, зокрема, переформатування державних телеканалів «Дом» і «Рада», недофінансування «Суспільного» та придбання одним із депутатів монобільшості Олексієм Ковальовим «Четвертого каналу», який раніше належав депутату минулого скликання Дмитру Добродомову. Медійні та політичні експерти наголошують, що йдеться про цілісну стратегію влади, яка сподівається збільшити свою електоральну підтримку за рахунок підконтрольних телеканалів. Водночас така політика створює додаткову загрозу свободі медіа в Україні, попереджають вони.

Кінець 2021 року – період змін у роботі одразу декількох телеканалів, які прямо чи опосередковано залежать від Банкової та окремих провладних депутатів. Що насправді відбувається в українському медіапросторі? Чи дійсно йдеться про формування єдиного медійного пулу влади?

Більшість медіаекспертів і політтехнологів, чиї думки зібрало Радіо Свобода, бачать в цьому не збіг обставин, а намагання влади посилити свою присутність на телебаченні, збільшити вплив на виборців та поліпшити імідж влади.

Вплив влади на телебачення: що змінилося?

Є шість моментів, на які звернули увагу експерти та представники опозиції.

• Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Ковальов купив у екснардепа Дмитра Добродомова «4 канал». Статутний капітал – 4,4 мільйона гривень, це не набагато більше, ніж всі разом офіційно задекларовані заощадження Ковальова, який наразі не має постійних джерел доходу. Крім депутатської зарплати.

У соцмережах Ковальов написав, що «4 телеканал» – на його погляд, єдиний серед приватних мовників в Україні «рівновіддалений від усіх політичних та олігархічних груп».

«Переконаний, подібних медіа дуже бракує в Україні, адже телеканали, що обслуговують виключно власних господарів, завдають значної шкоди нашій державі та українському народу. Відтак наша родина вирішила придбати телеканал і зробити його ще якіснішим, потужнішим та популярнішим», – написав у соцмережі нардеп.

Він наголосив, що проукраїнський вектор каналу буде збережений, незалежна редакційна політика – також.

Думки експертів щодо купівлі «4 каналу» розділилися.

Виконавча директорка «Інституту масової інформації» Оксана Романюк стверджує, що ця угода є одним з етапів формування провладного пулу медіа.

Політтехнолог Сергій Гайдай визнає факт формування такого пулу. Однак вважає, що придбання Ковальова – це приватна історія, і що він зробив покупку суто у власних політичних інтересах. А відтак «власник наразі не втручатиметься в роботу медіа, оскільки доба «Слуги народу» рано чи пізно закінчиться», а Ковальов має намір залишатися в політиці, тож медійний актив йому потрібен на майбутнє.

• Зміна формату російськомовного телеканалу «Дом», який за концепцією ЗМІ – для окупованих територій та для українців, які перебувають в Росії. Але фактично він стає загальноукраїнським телеканалом.

15 грудня комітет Ради з питань прав людини схвалив внесення правки щодо розширення мовлення «Дому» на всю Україну до законопроєкту про забезпечення прав переселенців. Парламент може проголосувати за цю норму вже в січні. Тим часом реклама телеканалу, створеного для жителів окупованих територій, вже поширюється всією територією України. В опозиційній партії «Європейська солідарність» («ЄС») такі спроби переформатування розкритикували і назвали «суцільним шоу «Дом-2», а владу звинуватили в «створенні державного медіахолдингу в порушення закону».

В Україні планують створити всесвітній канал російською мовою, аби посилити позиції держави в інформаційній боротьбі. Про це ще 29 липня говорив заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко. Чи йдеться про розширення ліцензії для «Дому», чи з’явиться ще одне медіа – достеменно невідомо.

• Переформатування телеканалу «Рада»: 15 грудня він вийшов в оновленому форматі, в нього з’явилася нова студія в Кабміні, а його фінансування збільшили всемеро.

Воно зросло з менш ніж 60 мільйонів гривень до майже 380 мільйонів на рік.

Цікаво, що з-поміж нових облич, причетних до переформатування каналів «Рада» і «Дом» помітили людей, пов’язаних з «95 кварталом» та Офісом президента. За даними проєкту антикорупційних розслідувань «Наші гроші», канал «Рада» закупив послуги зі створення програм у підрядника форумів «Україна 30». Ці програми – ініційовані Зеленським і організовані компанією дружини заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, йдеться в розслідуванні.

Віцеспікер Олександр Корнієнко не бачить проблем у тому, що парламентський канал тепер працює в уряді, оскільки «Кабмін формується парламентом».

• Телеканал «Суспільне» потерпає від недофінансування. На тлі стрімкого зростання фінансування медіа, які демонструють лояльність до влади.

У проєкті державного бюджету на 2022 рік на фінансування «Суспільного» виділено 1,8 мільярда гривень, що на 526 мільйонів менше від передбаченої законом суми.

Експерти прогнозують, що бюджетне фінансування цього мовника зменшуватиметься: він перебуватиме в такій собі «опалі». Оксана Романюк припускає, що напряму влада навряд чи впливатиме на його редакційну політику.

Політтехнологи ж говорять про те, що простішим в цьому плані є розвиток «Ради» і «Дому», а також купівля і посилення додаткових медійних майданчиків.

Кого куплять наступного – спрогнозувати важко, визнає політолог Олег Саакян.

Тривають переговори про купівлю телеканалу «Наш» Євгенія Мураєва. Про це повідомляє депутатка від «ЄС» Софія Федина. За її словами, це не єдиний канал, який намагається купити оточення Зеленського.

«Слуги купили «4 канал». Отже, «1+1», «Дом»(знищене іномовлення), «Рада» (рейдерськи захоплений), плюс переговори щодо «Наш»... Узурпація медійного простору в дії», – оцінює ситуацію опозиціонерка.

Сам Мураєв наприкінці жовтня визнав, що на нього тиснуть люди, близькі до Банкової, з вимогою продати їм принаймні половину акцій каналу.

«Вони змушують продати частку в телеканалі та погрожують, шантажують закриттям, позбавленням ліцензії. Я ще раз скажу: цього не буде. Вони намагалися це зробити через різних людей – наближених, далеких від мене», – розповів Мураєв в телеефірі.

У грудні телеканал «Аргумент ТВ» купила керівниця платформи Viasat Світлана Міщенко. Цю платформу пов'язують з Ігорем Коломойським. Після купівлі логотип компанії змінився з «Аргумент ТВ» на «УНІАН ТБ», повідомляє «Детектор медіа».

Нарощування впливу влади на телеканали: чи все законно

Очільниця «Інституту масової інформації» Оксана Романюк вважає, що такий вплив влади на медіа є порушенням стандартів свободи слова і кроком назад у медійній реформі.

«Це суперечить всьому тому, що б ми робили, якби запроваджували якісну медійну реформу», – вважає вона.

Формування лояльного до влади пулу ЗМІ вона називає «поверненням «совка», якого треба назавжди позбутися».

Порушенням законодавства експерти вважають сам факт мовлення російськомовного телеканалу «Дом» на всю країну.

Юрист ІМІ Алі Сафаров у коментарі DW пояснив, що канал заснували на базі іномовлення, якому заборонено поширювати сигнал в Україні, за винятком прифронтової зони та окупованих територій.

«В 2020 році його дозволили поширювати у прифронтових зонах і на окупованих територіях. Це підміна понять: «Дом» і так не розрахований на закордонного глядача, але транслюється російською, що заборонено в Україні, а перетворення каналу на загальнонаціональний буде дублюванням суспільного мовника», – деталізує правник.

Зі свого боку політтехнолог Олексій Голобуцький не виключає, що матимуть місце «сірі схеми» фінансування, і жодні перевірки провладних медіа не виявлять цього.

«Інформаційні телеканали в Україні не можуть бути прибутковими – це не бізнес. Хто б їх не придбав, все одно всі розуміють, що фінансування буде проводитися через «сірі» схеми фінансування чи «брудний кеш». Його можуть хоч у «коробках від ксероксів» приносити. Якщо канал провладний, то жодна перевірка цього не виявить», – вважає він.

Олексій Ковальов зі свого боку запевняє, що куплений ним «4 канал» залишиться проукраїнським та неупередженим.

До того, що нині це в інтересах власника, схиляється і Сергій Гайдай. Який припускає, що в нинішньому етапі політичної боротьби «4 канал» не братиме активної участі, бо власник думає про віддалені перспективи, «адже «Слуги народу» колись не буде, а він має наміри залишатися в політиці».

До чого призведе нарощування впливу влади на українські телеканали?

• Влада посилить свої позиції в медійному протистоянні зі своїми критиками, зокрема з представниками опозиції, з бізнесменами та олігархами, які втратили прихильність Банкової (передусім ідеться про Ріната Ахметова) та з телеканалами, які критикують ОП і монобільшість.

Про це говорить більшість експертів, з якими спілкувалося Радіо Свобода.

«В умовах протистояння з одним з ключових олігархів (з Рінатом Ахметовим) і потенційно можливих конфліктів з іншими власниками телеканалів для влади відсутність власних (лояльних – ред.) телеканалів стає одним із ключових слабких місць», – визнає політолог Олег Саакян.

У демократичній країні влада взагалі не повинна мати лояльних до неї медіа, вважає Оксана Романюк.

«Замість розвитку якісних незалежних медіа – ми бачимо скуповування їх та вливання коштів для створення нових точок впливу влади. І основною метою цих медіа стає тенденційна інформація в інтересах власників», – попереджає медіаекспертка про ризики.

• Влада спробує збільшити свою електоральну підтримку, але навіть потужне збільшення провладного пулу вже не здатне суттєво допомогти в цьому, припускають аналітики.

«Схлопування» рейтингів влади до її електорального ядра та нарощування антирейтингів провокує відхід влади від минулої тези (про те, що журналісти їм непотрібні) до діаметрально протилежної тези. Зрозуміло, що їм потрібні власні телевізійні кнопки, щоб формувати свій порядок денний та комунікувати свої дії», – пояснює мотиви влади Олег Саакян.

Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що Зеленський нині повторює помилку, яка була типовою багато років поспіль для української влади.

«Як перемогти в інформаційній війні? Це не можна зробити лише за рахунок того, що ви працюєте в інформаційному полі. Спочатку створіть реальні факти, реальні позитивні зміни в житті, і це буде найкращою зброєю проти всіх, хто вас критикує», – пропонує Сергій Гайдай.

Політтехнологи наразі намагаються реанімувати рейтинг Зеленського, але вони не зможуть переважити реальність, це визнає й Олексій Голобуцький.

«Після перемоги на виборах у влади деякий час була ілюзія, що «народна любов залишиться»... Сподіваюся, що політтехнологи влади розуміють, що невідповідність того, що показують по телевізору, і того, що люди бачать за вікном або у своєму холодильнику, нічим неможливо перебити», – наголошує фахівець.

Володимир Зеленський і його команда думають, що головна їхня проблема – програти комунікацію, оскільки потужні комунікаційні канали – в руках опонентів. Саме цей хибний пріоритет (замість роботи влади над власними помилками) і є причиною концентрації медійного впливу, уточнює Сергій Гайдай.

«Заборонити всіх та запровадити санкції проти всіх не можуть, – згадує Гайдай про санкції проти медіа-пулу кума Путіна Віктора Медведчука. – І далі вони вчиняють ще гірше. Не можна використовувати державний канал для інформаційних війн».

Владі треба було не займатися ребрендингом каналів «Рада» і «Дом», а вдатися до значно більш логічного кроку: реформувати «УТ-1», державного мовника, який вже має право мовити на всю країну та добре відомий українцям.

Тоді як «Дом» варто було б залишити як спеціалізований ресурс для окупованих територій та для закордону: щоб він «доносив правду про Україну для росіян», радить Гайдай.

• В Офісі президента поступово зменшуватимуть свою залежність від медіагрупи олігарха Ігоря Коломойського, яка наразі зберігає лояльність до Зеленського та його команди.

В ОП усвідомлюють, що залежати лише від каналів Коломойського небезпечно, уточнює Олексій Голобуцький.

Розуміючи це, влада через окремих «слуг народу» може «або докупити ще канали, або взагалі створити їх з нуля», вважає Олег Саакян.

• Концентрація медійного впливу в руках влади створить додатковий ризик для свободи слова в Україні. Про це попереджає, зокрема, Оксана Романюк.

Говорять про це і представники парламентської опозиції.

Президента Володимира Зеленського понад 45% українців вважають розчаруванням року, свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

В той же час 17,3% опитаних вважають його політиком року.

Соціологи помітили зростання обох показників Зеленського за останні 12 місяців. Торік Зеленського називали розчаруванням року 28% респондентів, а політиком року – майже 15%.

Друге і третє місця в номінації «політик року» опитані українці з невеликою перевагою віддали Дмитру Разумкову та Петру Порошенку – у них 8,1% та 8% відповідно. Після Зеленського найбільшими розчаруваннями для українців стали Порошенко, Віктор Медведчук та Разумков.

Мемом 2021 року українці назвали пресконференцію Володимира Зеленського.

Партія «Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій в Україні, однак її перевага над іншими політичними силами незначна.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Україна, влада Зеленського і агресія Росії. Чи готові українці дати відсіч Кремлю?