Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи України, за який проголосували 325 народних депутатів. Аналітики розцінюють його ухвалення як успіх України у формуванні цивілізованих міжнаціональних відносин у країні, ще один крок до ліквідації важкого радянського спадку щодо нетитульних націй, які ще з часів Російської імперії і в СРСР зазнавали дискримінації, незаконних репресій, депортацій, насильницької русифікації й асиміляції. Новий закон визначає правовий статус корінних народів України і «встановлює правові гарантії на повне володіння всіма правами людини та основними свободами осіб, що належать до корінних народів України, встановленими нормами міжнародного права, а також передбаченими в Конституції та законах України».
Проте в окупованому Криму сприйняли цю подію всупереч логіці і нормам міжнародного права, хоча і стверджують, що визнають його і дотримуються. Кримські газети пропагують не пов’язане з суттю і змістом цього закону висловлювання Володимира Путіна.
Напередодні ухвалення закону Путін провів чергову «пряму лінію», на якій серед двох мільйонів запитань було і це. Президент Росії сказав, що це може призвести до того, що «частина людей поїде, а ті, хто не зможуть, стануть переписувати свою національність або відчуватимуть себе людьми другого сорту». Він також порівняв закон зі… зброєю масового знищення. Путін додав, що «всюди вистачає вузьколобих людей і крайніх націоналістів».
Такі висновки він зробив, безсумнівно, з практики самої Росії, де корінні народи донині перебувають у стані дискримінації й асиміляції. Безсумнівно, збереження такого становища протягом тривалого часу має щось спільне зі «зброєю масового знищення», бо правозахисники мають цілий список корінних народів Росії, які вже зникли з історичної арени через утиски влади.
Це в Росії представники корінних народів, які почуваються людьми третього сорту, записувалися росіянами, щоб не зазнавати дискримінації. В Україні давно вже не так
Але в Україні цей закон гарантував саме те, що не робиться в Росії для допомоги корінним народам. Тому здається, що і самому Володимирові Путіну було б складно пояснити, чому «частина людей поїде, а ті, хто не зможе, стануть переписувати свою національність або відчувати себе людьми другого сорту». Куди їхати, якщо Україна ухвалила закон про визнання прав корінних народів? І навіщо переписувати свою національність, якщо тільки вона і гарантує забезпечення твоїх прав та інтересів? Це в Росії представники корінних народів, які почуваються людьми третього сорту, записувалися росіянами, щоб не зазнавати дискримінації. В Україні давно вже не так.
І чому цей закон – «потужний удар по росіянах», якщо росіяни в Україні не є корінним народом, та й у самій Росії вони, як визначає їхня конституція, не корінний, а «державотворчий народ»? Крім того, в цьому законі вони взагалі не згадуються. У цих словах президента Росії немає ні зв’язку з дійсністю, ні логіки.
І кого Путін вважає «вузьколобими людьми і крайніми націоналістами»? 325 українських народних депутатів? Так якби вони були націоналістами, вони б не підтримували корінні народи, влаштовували б їм репресії й дискримінації, як це робить влада в Росії. Президент сусідньої держави, мабуть, у процесі відповіді вже зрозумів, що насправді все навпаки, а не так, як він каже, і хотів виправити сказане. «У нас вони теж є. Вони діють від чистого серця, але не від великого розуму», – констатував Путін.
Не знаю, як із серцем, а ось розуму в цих оцінках дійсно не багато. Наговорити таке можна тільки в стані катастрофічної заздрості до успіхів України, яку Путін у всьому вважає конкурентом і ворогом. Адже очевидно ж, що Верховна Рада України видає більш прогресивні закони, ніж Держдума Росії.
У Держдумі ухвалили заяву, що засуджує український законопроєкт про права корінних народів, і заявили, що мають намір звертатися в ПАРЄ та ОБСЄ. Куди звертатися, якщо міжнародне співтовариство теж послідовно обстоює права корінних народів, а також підтримує позицію України щодо Криму і права корінних народів? Міжнародні організації зазначають, що український закон відповідає вимогам Декларації ООН про права корінних народів, до якої Україна приєдналася кілька років тому.
Так, законом визначено, що корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутніх мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України. Корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми і кримчаки.
Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)
«Корінні народи України мають право на самовизначення в Україні, встановлюють свій політичний статус у рамках Конституції і законів України, вільно здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток», – мовиться в законі. Законом для корінних народів України визначено гарантії правового захисту від будь-яких дій, спрямованих на:
- позбавлення ознак етнічної належності і цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;
- виселення або примусове переміщення з місць компактного проживання в будь-якій формі;
- примусову асиміляцію або примусову інтеграцію в будь-якій формі;
- заохочення або розпалювання расової, етнічної або релігійної ненависті, спрямованої проти них.
Цей закон унеможливлює повторення дискримінації і репресій, аж до геноциду і депортації, яких народи зазнавали в Російській імперії й СРСР
Законом серед основних прав корінних народів України гарантуються культурні, освітні, мовні й інформаційні права, а також права на сталий розвиток. Тобто цей закон унеможливлює повторення дискримінації і репресій, аж до геноциду і депортації, яких народи зазнавали в Російській імперії та СРСР.
Законом також визначено правовий статус представницьких органів корінних народів України, їх ресурсного забезпечення, а також питання міжнародного представництва корінних народів України.
Слова Путіна, рішення Держдуми, шовіністичні висловлювання російських депутатів, найімовірніше, пояснюються глибокою заздрістю Росії до України, яка в розвитку свого законодавства в бік цивілізованості і європейськості змогла просунутися набагато далі, ніж Росія, яка останніми змінами конституції понівечила свою правову систему і віддалила країну від норм міжнародного права.
Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
