«ЗАЕС залишилась без нормального водопостачання, і це також питання щодо безпечної експлуатації хоча б одного енергоблоку на атомній електростанції»
«У Заходу не було альтернативи, де можна ще купувати атомні електростанції, то, відповідно, санкції проти «Росатому» не запроваджувалися»
«ЗАЕС з початку її окупації залишається інструментом шантажу та залякування».
США в січні наклали санкції на російське підприємство, яке керує захопленою Запорізькою АЕС, а також на керівництво «Росатому». Разом із цим зʼявилася інформація про будівництво окупантами високовольтної лінії з території РФ до окупованого Енергодару. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами вирішив проаналізувати:
- З якою метою російська влада тягне ЛЕП до захопленої ЗАЕС?
- Який ефект матимуть санкції, накладені США?
- Чому Вашингтон наклав лише персональні обмеження на менеджмент «Росатому»?
- Чи зможе російська корпорація захоплювати нові зовнішні ринки?
Міністерство фінансів США в останні дні роботи команди Джо Байдена наклало санкції на Федеральне державне унітарне підприємство «Запорізька АЕС». Це російська компанія, яка керує захопленою українською станцією. А кількома днями раніше до санкційного списку додали керівництво російської державної корпорації «Росатом».
Про потребу запровадити міжнародні санкції проти цієї російської компанії українська влада говорить із 2022 року. Адже на початку повномасштабного вторгнення Росія захопила найбільшу атомну станцію Європи – ЗАЕС – разом із персоналом. Пізніше загарбники передали ЗАЕС під контроль «Росатому».
Україна наклала санкції на російську атомну галузь, у тому числі й на «Росатом», ще у лютому 2023 року та постійно закликала міжнародних партнерів до схожих обмежень. У грудні 2024 року українську владу підтримала Естонія. Премʼєр-міністр країни Крістен Міхал і голова українського уряду Денис Шмигаль підписали спільну заяву із закликом до ЄС накласти обмеження на «Росатом».
Але довгий час російська корпорація із портфелем закордонних замовлень у 200 мільярдів доларів не мала жодних обмежень. Чому – пояснив економіст Ілля Несходовський.
«Росатом» був постійно в особливій ситуації і до нього не застосували жодних кроківІлля Несходовський
«До певного моменту західні країни, так само як, наприклад, Німеччина розраховувала купувати газ постійно у Росії, так само і США, і Європейський союз розраховували купувати ядерне паливо у Росії. Як результат – у них така залежність. І тільки у 2023 році почали ухвалюватися рішення з приводу того, щоб зменшити цю залежність, а саме: проінвестувати у виробництво власного ядерного палива. А цей процес достатньо довгий, триватиме не один рік, але цей процес розпочався. І тоді були запроваджені певні обмеження у 2023 році з приводу ядерних програм «Росатому». Тому в цьому контексті треба сказати, що «Росатом» був постійно в особливій ситуації і до нього не застосували жодних кроків – такого не було, тому що, ще раз наголошую, у Заходу не було альтернативи, де можна ще купувати атомні електростанції, то, відповідно, санкції не запроваджувалися», – зауважив він.
Санкції і зміна влади у Вашингтоні
10 січня цього року Державний департамент США запровадив персональні санкції проти 14 топ-менеджерів «Росатому». Серед них – і генеральний директор корпорації Олексій Ліхачов. Дипломатичне відомство звинуватило посадовців «Росатому» у причетності до розробки ядерної зброї, підтримці оборонного сектора Росії, а також у зловмисній діяльності, включно з окупацією Запорізької АЕС. Також до списку потрапили два дочірні підприємства «Росатому» – «Центротех» та «Гірничо-хімічний комбінат».
Гендиректор «Росатому» заявив, що корпорація не планує серйозних змін у роботі через санкції США.
Ілля Несходовський повʼязує рішення Держдепу США зі зміною влади у Вашингтоні.
«Чому зараз? Говорімо відверто: просто Байден, розуміючи, що вже йде, його партія демократів втрачає більшість в законодавчих органах – Сенаті, Конгресі, вирішив таким чином максимально запровадити різноманітні обмеження для того, щоб Трамп був у складній ситуації. З однієї сторони, це ніби сильніша позиція для перемовин, бо діють санкції, а з іншого боку – тепер вже просто так зняти буде неможливо ці обмеження. Тому Байден це зробив наприкінці своєї каденції саме для того, щоб уже з цими питаннями розбирався Трамп», – вважає експерт.
«Все ближче до катастрофи»
Міністр енергетики України Герман Галущенко привітав санкції США і додав, що «кожен день окупації ЗАЕС наближає світ до катастрофи».
Євген Балицький, якого Росія призначила керувати захопленими територіями Запорізької області, заявив, що американський уряд фактично офіційно «визнав приналежність і самої станції, і Запорізької області до Російської Федерації», наклавши санкції проти російської компанії з однойменною назвою. Окупаційний чиновник таким чином вчергове поширює російську пропаганду, на що також звернули увагу фактчекери.
Але, як пояснив «Новинам Приазовʼя» колишній голова українського Держагентства з ядерного регулювання Григорій Плачков, трактувати обмеження треба зовсім інакше.
По-перше, визнається, що окупація Запорізької атомної електростанції незаконнаГригорій Плачков
«Це ускладнить спілкування, мабуть, на рівні такого оперативного персоналу, тому що весь світ не буде розмовляти з підсанкційною станцією. В деяких моментах я вітаю, це дуже потужний крок, і він гарний. Для нашої держави це дуже гарний крок, тому що, по-перше, визнається, що окупація Запорізької атомної електростанції незаконна, це перший крок до накладання таких великих санкцій і на саму велику корпорацію «Росатому». Там є персональні санкції на керівництво і на наглядову раду або раду директорів «Росатому», – зауважив він.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Наміри РФ
Повертати ЗАЕС під український контроль окупанти не збираються. Більше того, керівник «Росатому» Олексій Ліхачов змальовує іншу картину – «після завершення бойових дій станцію приєднають до російської енергосистеми».
20 січня керівник «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко повідомляв, що окупаційна влада будує високовольтну лінію з Ростовської області до окупованого Енергодару. На його думку, у разі завершення проєкту російська влада зможе відновити роботу захопленої ЗАЕС. А електроенергію використовуватимуть для того, щоб запустити підприємства в окупованих Бердянську і Маріуполі.
Втім, колишній голова Держагентства з ядерного регулювання Григорій Плачков вважає відновлення роботи станції малоймовірним.
Це інформаційний вкид в міжнародну спільноту – про запуск якогось енергоблока на ЗАЕСГригорій Плачков
«Питання з водою. Після того, як була зруйнована гребля Каховського водосховища, ЗАЕС, на жаль, залишилась без нормального водопостачання. І це також питання щодо безпечної експлуатації хоча б одного енергоблоку на атомній електростанції. Тому я думаю, що це знов інформаційний вкид в міжнародну спільноту – про запуск якогось енергоблока на Запорізькій атомній електростанції. Тому що ЗАЕС з початку її окупації залишається таким інструментом шантажу, інструментом залякування цивілізованої міжнародної спільноти. На мій погляд, це технічно неможливо. Наразі її неможливо запустити з багатьох технічних причин. Хоча колись вони намагались перепідключити Запорізьку АЕС, тому сказати, для чого вони тягнуть цю лінію, дуже важко», – сказав він.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Якщо ж окупанти зможуть запустити ЗАЕС, буде дуже складно сказати, куди надходитиме її електроенергія – до Росії чи до окупованих українських територій, додає експерт.
«Якщо перепід'єднати атомну електростанцію і приєднати її до об'єднаної енергосистеми РФ, там вже дуже складно розібратися, на якій електростанції: тепловій, атомній або гідро була вироблена ця електроенергія. Вони ж Крим під'єднали до обʼєднаної енергосистеми кабелями по дну Керченської протоки. А коли енергоблок приєднують до об'єднаної енергосистеми, то там вже важко відповісти, де ця електроенергія була вироблена. Це неможливо, коли вона потрапляє в мережу», – пояснив експерт.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Вплив санкцій
«Новини Приазовʼя» поцікавились в експертів, чи позначаться персональні санкції проти керівництва «Ростатому» на міжнародній активності корпорації?
У грудні 2024 року стало відомо, що «Росатом» продав Китаю свої частки у спільних підприємствах в Казахстані, які займаються видобутком урану. Казахстанський політолог Дімаш Альжанов не повʼязує це рішення напряму з санкційним тиском.
Китай допомагає Росії обходити санкції, його роль у підтримці Росії, її економіки, у веденні війни в УкраїніДімаш Альжанов
«Тут контекст ширший. По-перше, Росія дуже добре представлена у секторі видобутку урану. Тому вона розпродає ті частини у спільних підприємств з Казахстаном, які сильно не вплинуть на її домінування у галузі видобутку в Казахстані. Тому тут слід розглядати ще й політичний контекст. Тобто продаж цієї частини китайським компаніям, вочевидь, пов'язаний з широким контекстом того, як Китай допомагає Росії обходити санкції, його роль у підтримці Росії, її економіки, у веденні війни в Україні. Я думаю, що тут своєю чергою і Росія пішла на ці поступки для того, щоб отримати певний прибуток. Тобто Росія зараз витрачає дуже багато на війну, на армію, на утримання армії, тому й потребує також ресурсів. Тому тут є взаємно вигідні інтереси. Ну і не треба забувати про можливу майбутню участь обох країн у будівництві атомної електростанції в Казахстані», – зазначив він.
У Казахстані планують будувати атомні електростанції. У жовтні минулого року відбувся референдум, де, за офіційною інформацією, 71% виборців підтримав будівництво АЕС. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв не виключив будівництво другої і третьої атомної електростанції. За проєкт відповідатиме міжнародний консорціум. На участь у ньому претендує і «Росатом». Дімаш Альжанов пояснює, якою може бути роль Росії у майбутньому проєкті.
Після подій 2022 року Росія наростила свою присутність у багатьох аспектах у КазахстаніДімаш Альжанов
«Росатом» є одним із ключових учасників. Від початку ініціатива будівництва йшла від Росії. Санкції та обмеження, які були накладені на РФ з початком широкомасштабного вторгнення в Україну, створили складнощі доступу до певних технологій, тому що «Росатом» має технологію будівництва, умовно кажучи, реактора, але покладається на програмне забезпечення французів та якихось інших компаній. Тому консорціум – це ідея включити Росію, але й через консорціум надати їй доступ або до проєкту будівництва, доступ до інших технологій, яких зараз «Росатом» позбавлений через санкції. «Росатом» – один із ключових учасників, сильне лобі і після подій 2022 року Росія наростила свою присутність у багатьох аспектах у Казахстані», – каже політолог.
Наразі він не бачить суттєвих запобіжників для участі Росії у будівництві АЕС у Казахстані. Адже міжнародні санкції проти Росії чи не в останню чергу торкаються уранової галузі.
Натомість український економіст Ілля Несходовський припускає, що згодом тиск на «Росатом» буде зростати. Західні компанії поступово збільшують виробництво ядерного палива. Отже, Росію будуть витісняти з ринку.
Форум