Західні ЗМІ підсумовують результати зустрічі 14 вересня у Сочі президента Росії Володимира Путіна із Олександром Лукашенком (якого офіційно назвали переможцем нещодавніх білоруських президентських виборів, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція).
В статті американської газети The New York Times детально аналізують зустріч Володимира Путіна з Олександром Лукашенком.
Вже на початку переговорів Лукашенко відмовився «від своїх зарозумілих хвастощів, які він демонструє у себе в Білорусі, і замість цього почав поводити себе як вдячний прохач перед російським президентом, назвавши Росію «старшим братом» своєї країни і подякувавши Путіну та «всім росіянам» за допомогу», мовиться у матеріалі.
«Коли Путін на початку чотиригодинних переговорів назвав Білорусь «найближчим союзником», Лукашенко записав слова російського лідера у блокнот на колінах, що більше нагадує завзятого учня чи слухняного молодшого чиновника, ніж президента незалежної держави», – пише оглядач Ендрю Гіґґінс.
Тепер «виживання» Лукашенка залежить більше від Росії, ніж від власного народу, йдеться у статті.
Андрій Кортунов, голова Російської ради з міжнародних відносин, сказав у коментарі виданню, що Путін «ніколи не довіряв і не любив Лукашенка» і був би радий бачити, як його скидають, але не під тиском вулиці. Інакше це було б серйозним екзистенційним викликом для Росії.
Ризики для Росії
Проте підтримка Лукашенка, на його думку, «також несе великі ризики для Росії», оскільки це лише відштовхує загалом проросійське населення Білорусі.
Кремль ще не розгортав у сусідній державі свої збройні сили, і тим не менш Росія відіграє все більш активну роль у Білорусі. Наприклад, вона надіслала радників, щоб допомогти Лукашенкові, та російських журналістів, щоб зайняти робочі місця у державних ЗМІ, що залишились вакантними через звільнення співробітників, які стали на бік протестів.
У серпні Путін сказав, що Росія, «безумовно, не байдужа до того, що там відбувається».
У статті американського телеканалу CNN також підсумовують результати зустрічі Путіна і Лукашенка.
Російський лідер Володимир Путін пообіцяв Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Проте Путін мало що сказав про свій довготерміновий план щодо цієї сусідньої держави, помічають журналісти.
Занепокоєння Росії
«Для Росії ключові занепокоєння залишаються такими самими, якими вони були на початку кризи: не втратити Білорусь на користь Заходу, не допустити нестабільної або непередбачуваної ситуації у сусідній країні і не дозволити людям змінити керівництво», – сказав Кір Джайлз, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в аналітичному центрі Chatham House.
Взаємини Путіна з Лукашенком не завжди були простими, проте «Лукашенко – відома величина для Росії. І історично Путін – не прихильник змін режимів у країнах, які живуть під диктатурою».
Слабкість позиції Лукашенка, йдеться далі, тим часом, означає, що йому, можливо, доведеться надати більший контроль Путіну над Білоруссю в обмін на підтримку Росії, яка тримає його при владі.
«Обидва лідери, можливо, досягли тимчасової домовленості, стиснувши зуби, оскільки Путін визнає, що Лукашенко на сьогодні є найменш поганим для нього варіантом, тоді як Лукашенко робить все, щоб зберегти контроль над своєю країною», – підсумовують у матеріалі.
«Підтримка матиме свою ціну»
Наразі дії російського президента свідчать про те, що він не бажає бачити, як лідера сусідньої колишньої радянської республіки усувають від влади під тиском з вулиць, навіть якщо Лукашенко часто був непростим союзником для Москви, пише катарський ресурс Al Jazeera.
«Лукашенко вперше покинув Білорусь від початку політичної кризи. І його переговорна позиція не покращилася після масових протестів у неділю. Він сподівався на низьку кількість мітингувальників, щоб показати президенту Путіну, що він тримає все під контролем. Але це, очевидно, не спрацювало», – переконаний кореспондент Степ Ваессен.
Підтримка президента Путіна потрібна зараз Лукашенкові більше, ніж будь-коли раніше. «І Путін готовий надати йому свою підтримку, тому що Путін дійсно хоче, щоб Білорусь не потрапила в руки Заходу і, можливо, НАТО. Але ця підтримка матиме свою ціну», – переконаний кореспондент.
У статті також наводять думку одного з протестувальників, який у неділю заявив у коментарі Al Jazeera, що його турбують наміри Росії «захищати свої інтереси тут».
«Ми повинні дружити з Росією, але сусіднім країнам не годиться брати участь у наших внутрішніх проблемах», – заявив білоруський мітингувальник.
У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць відбуваються протести і страйки, які розпочалися після оголошення результатів виборів. Люди протестують проти офіційних результатів голосування, вважаючи їх сфальсифікованими. У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Сотні людей були затримані і під час останньої на сьогодні масової акції, Маршу героїв 13 вересня.
