24 березня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться другий тур перевиборів нового ректора цього вишу. У ньому візьмуть участь два чинні проректори КНУ з науково-педагогічної роботи – Володимир Бугров та Олександр Рожко, – які набрали у першому турі 44,04% та 15,2% відповідно.
Що про них відомо? Якими якостями, на їхню думку, має володіти новий ректор університету? Та у чому кожен із них бачить свою перевагу?
Радіо Свобода поспілкувалося з обома кандидатами, що вийшли до другого туру та попросило їх дати відповіді на два однакові запитання:
Якими якостями має володіти новий ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка?
- Володимир Бугров: «Інколи говорять, що ректор має бути науковцем чи таке інше, але ні. Ректор повинен бути управлінцем: він повинен знати, як розподіляти повноваження, делегувати їх. Друга якість – патріотизм. Третя – чесність. Я вважаю для себе абсолютно некоректним, коли людина неакадемічним шляхом отримує кошти з університету. Ми повинні створити умови, щоб кожен представник університету (викладач, співробітник, науковець, студент) мав можливість чесно заробляти».
- Олександр Рожко: «Ректор повинен бути управлінцем: вміти керувати і кадровим потенціалом, і господарством університету, тому що це дійсно велика освітньо-наукова корпорація. Він має, звісно, бути принциповим, вміти комунікувати, тримати команду, забезпечувати єдність університету і, звісно, виводити університет на лідерські позиції в Україні і на міжнародній арені».
Чим ви кращий за іншого кандидата?
- Володимир Бугров: «Я кращий саме тим, що є професіоналом в управлінні закладом вищої освіти (це вам може підтвердити будь-хто і навіть мої опоненти). Я є і патріотом (зокрема і патріотом університету). Я є чесною людиною. Першого вересня цього року буде 37 років, як я в університеті. Я жодного разу не пошкодував про те, що я прийшов саме до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тому я абсолютно впевнено вірю, що кредо «Разом до успіху» переможе і ми будемо рухатися далі».
- Олександр Рожко: «Я відчуваю у собі можливості. Я маю досвід управління університетом щодо своєї ділянки роботи. Я пройшов усі щаблі в університеті: від студента до професора і проректора університету. А чим кращий? Знову ж таки, я – фінансист, менеджер. Я маю здібності і здатність керувати університетом як великою освітньою і науковою корпорацією, і першим університетом в Україні».
Хто такі Володимир Бугров та Олександр Рожко?
Володимир Бугров – проректор КНУ з науково-педагогічної роботи (відповідає за навчальну роботу). Він – кандидат філософських наук та професор.
Бугрову 54 роки, 29 з яких він працює у системі освіти.
Він – автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць.
Згідно з декларацією за 2019 рік, Бугров має:
- автомобіль Mitsubishi Outlander 2016 року випуску;
- майже 245 тисяч гривень, 700 доларів та 188 євро на банківських рахунках;
- 50 тисяч гривень, 5 тисяч доларів, 4 тисячі євро, тисячу британських фунтів та 320 швейцарських франків готівкою.
Власної нерухомості, згідно з декларацією за 2019 рік, Бугров не має.
У грудні 2020 року він набрав найбільше голосів у другому турі виборів ректора КНУ, однак, з ним не уклали договір через законодавчу колізію.
Олександр Рожко – проректор КНУ з науково-педагогічної роботи (відповідає за перспективний розвиток). Він – доктор економічних наук та професор.
Рожку 39 років, 15 з них він працює у системі освіти.
Згідно з декларацією за 2019 рік, Рожко має:
- дві квартири у Києві, площею на 83.10 та 39.3 квадратні метри;
- майже 3,5 тисяч доларів та 1,7 мільйона гривень на банківських рахунках;
- 110 тисяч гривень готівки.
Рожко не брав участі у виборах ректора КНУ, які відбулись наприкінці 2020 року.
Чому Бугрова не призначили ректором КНУ за результатами виборів 2020 року?
У другому турі виборів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися наприкінці 2020 року, найбільше голосів (1839) здобув проректор Володимир Бугров, однак з ним тоді не уклали договір через законодавчу колізію.
«Трішки абсурдно, коли кандидат набирає 75 відсотків від тих, хто прийшов, на виборчі дільниці, і не стає ректором. Але за законом 2014 року контракт можна було підписувати лише з тим кандидатом, який набирав 50 відсотків +1 від всіх, хто мав право брати участь у виборах», – пояснив у коментарі Радіо Свобода очільник парламентського комітету з питань освіти, член фракції «Слуга народу» Сергій Бабак.
«Законодавці, які прописували закон про вищу освіту, написали дуже, в принципі, правильну норму, але працює вона лише в ідеальному світі, на жаль. Якби ми так проводили вибори президента, я думаю, що ми, мабуть, ніколи б його не обрали так», – каже він.
Після випадку з Бугровим народні депутати внесли зміни до законодавства, які згодом погодив і президент.
В оновленій редакції документа йдеться, що «обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».
Саме за цими правилами і відбуваються нинішні повторні вибори ректора КНУ.
Перший тур
У першому турі, який відбувся 17 березня, участь взяли шестеро кандидатів:
- доктор психологічних наук, професор Сергій Болтівець,
- проректор із науково-педагогічної роботи КНУ, кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров;
- доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва;
- доктор історичних наук, професор Володимир Литвин;
- проректор з науково-педагогічної роботи КНУ, доктор економічних наук, професор Олександр Рожко;
- доктор соціологічних наук, доцент Ірина Чудовська.
Про те, як відбувався перший тур перевиборів ректора КНУ за оновленими правилами, Радіо Свобода розповідало тут.
