Київський національний університет імені Тараса Шевченка обирає нового керівника. За останній час – це вже друга спроба. Усе через те, що після першого голосування наприкінці 2020 року з кандидатом, який набрав у другому турі найбільшу кількість голосів, не змогли підписати контракт через законодавчі нюанси.
Що саме було не так? За якими правилами відбувається голосування тепер? І хто саме змагається за місце ректора одного з найвідоміших вищів країни?
Професійний і мудрий управлінець, чесний патріот, лідер із внутрішнім стрижнем, який вміє переконувати людей і вести їх за собою – ось лише кілька характеристик, які опитані Радіо Свобода співробітники та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка хотіли б бачити у людині, яка наступною сяде у крісло ректора їхнього вишу.
«Ця людина має знати навчальний процес, науковий розвиток університету, розвиток матеріальної бази, вести правильну кадрову політику, турбуватись про людей. Бо університет – це дуже велика інституція, велике господарство. Треба все це охопити і тоді буде все в порядку», – розповів Радіо Свобода нинішній в.о. ректора КНУ Леонід Губерський, який загалом керує вишем із 2008 року.
Нещодавно (наприкінці 2020 року) уже була спроба обрати нового керівника Київського національного університету, однак вона виявилась невдалою.
Тоді у другому турі внутрішньоуніверситетських виборів переміг проректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, але з ним не підписали контракт.
«Трішки абсурдно, коли кандидат набирає 75 відсотків від тих, хто прийшов, на виборчі дільниці, не стає ректором. Але за законом 2014 року контракт можна було підписувати лише з тим кандидатом, який набирав 50 відсотків +1 від всіх, хто мав право брати участь у виборах. – пояснив у коментарі Радіо Свобода очільник парламентського комітету з питань освіти, «слуга народу» Сергій Бабак: – Законодавці, які прописували закон про вищу освіту, написали дуже, в принципі, правильну норму, але працює вона лише в ідеальному світі, на жаль. Якби ми так проводили вибори президента, я думаю, що ми, мабуть, ніколи б його не обрали так».
Після випадку з Бугровим народні депутати внесли зміни до законодавства, які згодом погодив і президент.
В оновленій редакції документа йдеться, що «обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».
Саме за цими правилами і відбуваються нинішні повторні вибори ректора КНУ. У першому турі, який відбувся 17 березня, участь взяло шестеро кандидатів:
- доктор психологічних наук, професор Сергій Болтівець,
- проректор з науково-педагогічної роботи КНУ, кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров;
- доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва;
- доктор історичних наук, професор Володимир Литвин;
- проректор з науково-педагогічної роботи КНУ, доктор економічних наук, професор Олександр Рожко;
- доктор соціологічних наук, доцент Ірина Чудовська.
Найбільше обурення, як у частини представників КНУ, так і в частини суспільства та політиків, викликало те, що серед кандидатів на посаду ректора університету опинився колишній спікер парламенту Володимир Литвин.
«Ми говоримо про посаду ректора одного з найкращих українських університетів і очевидно, що людина з такою репутацією, з таким бекграундом, яка звинувачувалась, зокрема, у плагіаті, – не та, що може претендувати на таку посаду. Литвин тривалий час був в топі української політики, але його перебування у цьому топі радше говорить про те, що така людина не може бути керівником університету, насамперед через його завзяте бажання просунути абсолютно антиконституційні і зрадницькі «Харківські угоди» у 2010 році. Ректор – це обличчя університету, а університет Шевченка – це обличчя України, і ним точно не може керувати така людина, як Литвин», – зазначив у коментарі Радіо Свобода народний депутат фракції «Європейська солідарність» Володимир В'ятрович.
На тому, що Литвин не може балотуватись на такий пост, наголосив 11 березня і секретар РНБО Олексій Данілов: коментуючи ратифікацію «Харківських угод», він, зокрема, сказав, що Литвину «мало було б соромно дивитися в очі студентам».
Сам Литвин у відповідь зазначив, що Данілов втручається таким чином у виборчий процес в університеті.
Із нерозумінням до кандидатури Литвина у списку претендентів на посаду ректора КНУ поставилась і частина виборців.
«Я взагалі дуже здивований, що цю людину допустили до виборів, і взагалі, що він подав свою кандидатуру. Але це вже більше претензія до університету, до ЦВК університету, як взагалі таку людину було допущено», – зазначив у коментарі Радіо Свобода студент Інституту міжнародних відносин КНУ Олександр Яцун, який брав участь у голосуванні за нового ректора вишу.
А от нинішнє керівництво КНУ в кандидатурі Литвина проблеми не побачило.
«Це не наша справа. До кожного можуть бути зауваження. Якщо ці зауваження є справедливими, розберуться. Достойні всі кандидати», – сказав у коментарі Радіо Свобода чинний в.о. ректора університету Леонід Губерський.
Тим часом у парламенті пропонують розробити механізм, який би у подальшому міг вирішувати такі ситуації.
«Якісь запобіжники мають бути в законодавстві. У нас, до речі, є подібні запобіжники: свого часу в 2014–2015 роках вносились зміни, які встановлювали заборону на зайняття ректорських посад людьми, які голосували за «закони 16 січня», – зазначила у коментарі Радіо Свобода колишня перша заступниця міністра освіти України, а нині народна депутатка фракції «Голос» Інна Совсун.
Вона також додала, що суперечлива кандидатура Литвина – не єдине, що викликало занепокоєння під час нинішніх виборів ректора КНУ.
«Минулого тижня до мене звернулись представники університету, які сказали, що є проблеми з допуском представників від студентського парламенту. Я надіслала депутатський запит з цього приводу, з питанням, які є підстави, для того, щоб представникам студентства, у яких є своя квота, заборонили брати участь у виборах. Це відверто виглядало, як спроба зірвати вибори, відтягнути час проведення голосування. Після депутатського втручання студентам сказали, що вони зможуть отримати можливість проголосувати», – розповіла Совсун.
Про те, що участь у голосуванні справді була під загрозою, Радіо Свобода підтвердили і самі студенти КНУ. Водночас вони додали, що навіть після того, як їм дали дозвіл, проблема остаточно не зникла. Справа у тім, що їм дозволили голосувати на виборчих дільницях не за місцем безпосереднього навчання, а на тих, які відповідали першій літері їхнього прізвища. В результаті багатьом довелось відпрошуватися з пар, аби встигнути проголосувати.
Чому так сталося, Радіо Свобода намагалося з'ясувати у представників університетської ЦВК, однак вони від будь-яких офіційних коментарів відмовились, зазначивши, що нададуть свої пояснення пізніше – письмово на сайті університету.
За інформацією «BBC Україна», лідерами голосування 17 березня стали два кандидати – проректори Володимир Бугров та Олександр Рожко. А Володимир Литвин посів лише четверте місце.
