Анексія Криму і наступні репресії на півострові викликали протест не тільки в Україні та серед міжнародної спільноти, а й у самій Росії. У країні з'явилися протестні рухи та необмежені у часі акції, як, наприклад, «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. 18-е число символізує День скорботи кримськотатарського народу. Саме 18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар. Їх вивозили у вагонах для худоби далеко від батьківщини, у місця спецпоселень, переважно це був Узбекистан. Багато хто загинув дорогою та у засланні на новому місці.
Починаючи з березня 2014 року, кримські татари переживають нові репресії. Від самого початку окупації Криму російською владою на півострові встановився поліцейський режим. Більше ніж 90% політичних переслідувань жителів Криму припадають на кримських татар. З листопада 2016 року група громадських активістів за підтримки пресслужби Санкт-Петербурзького демократичного руху «Солідарність» розпочала необмежену в часі акцію «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. Кожного 18-го числа місяця активісти виходять на Невський проспект з вимогою припинити репресії щодо представників корінного народу в окупованому Криму. До цієї акції долучилася Москва й інші російські міста.
Постійним учасником акції «Стратегія-18» у Санкт-Петербурзі є кримськотатарський активіст Ільяс Ешреф. 18 грудня в Санкт-Петербурзі активісти знову вийшли на акцію «Стратегії-18», і головною темою стало висвітлення ситуації з кримськотатарськими політв'язнями.
«Після служби в армії я вирішив влаштуватися в Ленінграді, я тут служив в «учебці» й полюбив це величне місто. Так досі тут і живу. Моє коріння з Алушти, мій батько народився в Алушті, й тому я регулярно буваю в Криму. Моя дисидентська діяльність почалася під час Першої чеченської війни. Тоді я публічно оголосив, що Чечня має право на самовизначення. За такий виступ був притягнутий поліцією, а звідти відіслали до психлікарні, де «лікували» пів року», ‒ розповідає Крим.Реалії активіст.
Після анексії Криму почалися репресій щодо кримськотатарського народу, активіст не міг залишатися осторонь. А після звірячого вбивства Решата Аметова пішов доводити неправомірність дій російської влади в Криму до прокуратури Санкт-Петербурга. За це отримав 15 діб арешту, а потім знову його відіслали «на лікування».
За його словами, з часом він зрозумів, що потрібно боротися з режимом разом з однодумцями.
«У 2016 році, можливо, трохи раніше, я приєднався, завдяки досвідченому активісту Асану аг'а Мумджи, до руху демократів Санкт-Петербурга, де вже разом з іншими висловлюємо свою позицію щодо веденої російською владою політики придушення інакомислення та свободи слова. Ми щомісяця 18-го числа виходимо на пікети в межах акції «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. Проводимо акції в інших випадках також», ‒ повідомляє активіст.
Як і багато інших росіян, він зіткнувся з проблемою непорозумінь щодо анексії Криму в близькому колі.
«Анексію Криму особисто я сприйняв дуже негативно. На жаль, довелося припинити спілкування з «кримнашистами», які виявилися навіть серед близьких мені людей», ‒ нарікає активіст.
Також він зазначає, що кримськотатарська діаспора в місті політично неактивна.
«З кримськими татарами в Санкт-Петербурзі я практично не спілкуюся або дуже мало, за винятком Асана-аг'а Мумджи, адже вони у своїй більшості аполітичні або перебувають під впливом російської пропаганди», ‒ вважає, виходячи зі своїх спостережень, Ільяс Ешреф.
За його інформацією, громадські активісти в Санкт-Петербурзі перебувають під жорстким тиском силовиків.
Влада намагається якомога сильніше ускладнити наше життя, думаючи, що цим вони змусять нас замовкнути та припинити свої протести
«Останнім часом стало трохи легше, а раніше поліція періодично заарештовувала нас прямо там ‒ на пікетах і найчастіше, потримавши нас у відділенні поліції від декількох годин до двох діб, відпускала. Намагалися робити це без пояснення причин затримання і без складання протоколів. Також поліція періодично приходить до нас додому для проведення профілактичної бесіди або викликає до себе у відділення. Влада намагається якомога сильніше ускладнити наше життя, думаючи, що цим вони змусять нас замовкнути та припинити свої протести. Деякі з наших активістів уже опинилися під серйозним тиском, аж до звинувачень у тероризмі», ‒ розповів Ільяс Ешреф.
На думку активіста, у Росії зростають протестні настрої проти анексії Криму. Все більше росіян, на його думку, стають противниками репресивної політики Кремля щодо кримських татар і Криму загалом.
