Два озера висохли у Криму. Скільки водойм зникли з карти півострова від 2014 року місцева влада, призначена Кремлем, не повідомляє, а на скарги екологів і активістів не реагує. За підрахунками Крим.Реалії, тільки за останній рік у Криму пересохли щонайменше 10 озер, серед них є унікальні.
Відео пересохлого гірського озера в районі Великої Ялти на пошту Крим.Реалії надіслала користувачка інстаграм із ніком Авеліна. У травні вода в озері на північ від селища Краснокам’янка ще була.
Але у вересні озеро критично обміліло. І це добре видно на іншому кадрі з відео Авеліни.
Крим.Реалії перевірили те, що показала дівчина. Йдеться про одне з трьох озер на північ від відомого селища Краснокам’янка у Великій Ялті. Дійсно, зараз від глибокої водойми залишились дві калюжі. На берегах, де раніше була вода, пасуться коні. Ще три роки тому на озері масово відпочивали туристи.
У путівниках Краснокам’янське озеро рекомендували мандрівникам. З нього видно гору Аю-Даг. До того як водойма висохла, водою з озера поливали виноградники «Масандри», вони зовсім поруч. Саме у цій місцевості вирощують унікальний сорт винограду, з якого виготовляють «Мускат червоного каменя». Це вино має 18 нагород міжнародних виставок.
Колишній гендиректор «Масандри» Микола Бойко пояснює наскільки складно вирощувати лозу для раритетного вина. «Щоб його отримати, потрібно, щоб в винограді було 29-30% цукру. Це дуже непросто, бо, як правило, це вже буває кінець жовтня, може бути на початку листопада. А раптом сніг, а раптом дощ, а раптом град».
Розташоване у горах, на висоті близько 350 метрів, Краснокам’янське озеро живилося підземними джерелами. Тепер вони вичерпались – розповідає кримський еколог Маргарита Литвиненко. «Озеро, йому десь потрібно брати воду. Перше джерело води – це опади. Опадів немає. Інший спосіб поповнення води – підземні джерела. Але підземні джерела вичерпалися. Усе. І озеро пересохло».
Масове буріння свердловин у цьому районі Криму – причина зникнення Краснокам’янського озера – вважає еколог Маргарита Литвиненко. «Зараз підземні прошарки через те, що набурили дуже багато свердловин, з них викачують величезну кількість води, і йде величезне антропогенне навантаження звичайно ж на цю ділянку, і на інші ділянки Криму, озеро вичерпалося. Тому озеро й пересохло».
В інстаграмі ми помітили, як пересохло ще одне кримське озеро неподалік села Залісне, Бахчисарайського району. Рік тому, у травні, на цьому ж озері побував блогер Сергій Покидько. Водойма була наповнена кришталево чистою водою.
Торік Крим.Реалії розповідали як зникло озеро Богайли у Сакському районі Криму. У вересні стало відомо що засохло знамените Рожеве озеро Сасик-Сиваш, розташоване між Євпаторією і Саками. Про це у фейсбук повідомив кримський активіст Ігор Курсов. Озеро щезло через видобуток піску – вважають кримські екологи.
Це дійсно могло стати причиною зникнення водойми підтвердив голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк. «Багато хто говорить про використання озер в Криму для видобутку піска. І це також може бути суттєвим фактором в тому плані, що коли видобувається пісок, робиться водозниження».
Це означає, що із видобутком піску, водойма глибшає, вода опускається нижче та йде в ґрунт. Також у Криму пересох ставок Большой, неподалік Коктебеля. Раніше тут були риба і раки, гніздувалися водоплавні птахи. Нині – порепане дно.
Також обміліло озеро Кизил-Яр, неподалік Євпаторії. Водойма була унікальною, тому що її глибокі води були соленими, а поверхневі –прісними. Тепер видно дно. Чому кримські озера зникають нам пояснив заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
«Якщо опади не випадають, то вода з тих же озер живить ґрунтові води або ґрунт на прилеглій території. І, враховуючи те, що температура у нас зростає і відбувається випаровування і таким чином водний дефіцит зростає і рано чи пізно це призводить до повної втрати води і, відповідно, озер».
Перекритий Північнокримський канал, зменшення опадів, діяльність людини і масове буріння свердловин – головні причини зникнення кримських озер – підсумовують експерти. Далі краще не буде – переконує Руслан Гаврилюк.
«Водна криза буде тільки посилюватися і не варто очікувати, що оцей один рік він був поганий, а далі все у нас буде окей. Ні, цього вже не буде, це однозначно». Наразі, за критеріями ООН, материкова Україна належить до малозабезпечених водою країн світу – пояснює Михайло Яцюк.
«Якщо на душу населення припадає менше ніж 1700 м³ води на рік – ця країна є водонезабепеченою. В Україні цей показник зріс. Він становив донедавна 1000 м³, а зараз 1200 м³ і це тільки тому, що у нас зменшилась кількість населення. А у плані ресурсу, у нас ресурс зменшується».
У Криму показник забезпечення людини водою ще нижчий – припускають гідрологи. Якщо щороку на півострові висихатимуть 10 озер, то, приблизно, за 30 років озер у Криму не стане зовсім.
