7 березня на російському порталі зовнішньоекономічної діяльності Криму повідомили про «бізнес-місію», що відбулася до Соціалістичної Республіки В’єтнам (СРВ). Поїздку організував заснований Москвою «Південний регіональний центр підтримки експорту». Російська влада продовжує робити спроби налагодити прямі «кримсько-в’єтнамські» контакти з початку окупації півострова.
Про що «рапортує» російська кримська влада після спроб організувати «кримсько-в’єтнамську взаємодію», що відбувається насправді, куди прагне В’єтнам, і як без Росії розвивати українсько-в’єтнамську співпрацю – у цих питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.
Бізнес-поїздки до Ханоя за протекцією спікера Ради Федерації
Призначений Кремлем віцепрем’єр і представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов очолив групу кримських російських чиновників, яка виїхала до В’єтнаму в квітні 2017 року. Напередодні поїздку широко рекламувала та лобіювала спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, а російські ЗМІ називали її «офіційним візитом».
На базі Російського центру науки і культури (РЦНК) в Ханої 5 квітня 2017 року організатори поїздки провели круглий стіл, учасникам «презентували кримський інвестиційний потенціал», говорили про навчання в’єтнамських студентів у кримських вишах, встановлення побратимських відносин, відкрили фотовиставку.
РЦНК у Ханої – підрозділ посольства Росії у В’єтнамі, і водночас – представництво «Россотрудичества», а також єдине джерело російськомовної інформації про «кримські поїздки» у В’єтнамі.
У квітні 2017 року Георгій Мурадов заявляв, що «В’єтнам може розпочати постачання до Криму сировини для виробництва титану», а Крим нібито готувався постачати до В’єтнаму сільськогосподарську продукцію.
За словами призначеної Росією віцепрем’єрки – міністерки фінансів Криму Ірини Ківіко, у березні учасниками «бізнес-поїздки» до В’єтнаму стали: перший заступник російського міністра економічного розвитку Криму Анушаван Агаджанян та керівниця створеного Москвою «Південного регіонального центру підтримки експорту» Ксенія Слуцька, а також представники кримського бізнесу: виробники вина і натуральної косметики.
Підтверджень домовленостей та їх реалізації немає.
Імпорт через Росію – креветки та матраци, на експорт – «краса» і Казантип
Як повідомляється на російському сайті привласненого окупаційною владою пиво-безалкогольного заводу «Крим» (Сімферополь), у вересні 2017 року продукція цього підприємства була представлена в Ханої у циклі презентацій тижня російської кухні – «Russian Gastro Week».
Прямих поставок в’єтнамської продукції на кримський ринок і «кримського експорту» до В’єтнаму немає, як і відсутнє пряме транспортне сполучення. При цьому московське ТОВ «Спим.Ру» у своєму кримському інтернет-магазині ортопедичних матраців та ліжок пропонує широкий перелік продукції на основі латексу із В’єтнаму. А російська кримська компанія «Крим-риба» запустила у продаж низку морепродуктів із В’єтнаму, які насправді імпортує та доставляє до Криму посередник із Владивостока.
Наприкінці 2022 року у В’єтнамі відбувся конкурс краси «Міс туризм світу 2022», де Росію представляла модель із Криму Юлія Павлікова.
Популярний свого часу в Криму та на пострадянському просторі, але скандальний через кримінальну складову музичний молодіжний фестиваль Казантип після заборони кримською російською владою намагався «прописатися» у В’єтнамі, але безрезультатно.
«Кримсько-в’єтнамська співпраця і торгівля» – абсурд
Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (Київ) Вікторія Мусійчук провела вивчення в’єтнамського сектора глобальної мережі Інтернет. Експертка у розмові з Крим.Реалії зробила висновок, що офіційні та партійні ЗМІ протягом кількох останніх років про «кримсько-в’єтнамське співробітництво» чи взаємні поїздки груп чиновників не писали.
Генеральний секретар Товариства «Україна – В’єтнам» (Київ) Сергій Черванчук у коментарях на прохання Крим.Реалії наголосив, що питання про перспективи розвитку співпраці В’єтнаму і тимчасово окупованого Криму некоректне.
Військові дії у поєднанні зі статусом «країни-агресора», а також запроваджені міжнародні санкції проти Росії роблять будь-яку міжнародну співпрацю з Кримом токсичноюСергій Черванчук
«Товариство «Україна – В’єтнам» спільно з в’єтнамськими патріотами України веде постійний моніторинг теми «Криму та Донбасу» в російсько- в’єтнамській зовнішній політиці. Спроби «Россотрудничества» вивести на в’єтнамський ринок кримські компанії або налагодити туристичні вояжі до Криму негайно припинялися. Військові дії у поєднанні зі статусом «країни-агресора», а також запроваджені міжнародні санкції проти Росії роблять будь-яку міжнародну співпрацю з Кримом токсичною. Навіть попри відсутність саме в’єтнамських санкцій проти Росії», – додав він.
З В'єтнаму: перетворення в країні відбуваються, є співчуття і допомога Україні
2 березня Національна асамблея (парламент – ред.) В'єтнаму призначила 52-річного Во Ван Тхионга новим президентом країни, який представляє її у зовнішніх контактах. Результати окремої кампанії проти хабарництва у січні спричинили відставку попередника. Кандидат висунутий Комуністичною партією, яка є керівним органом та єдиною політичною силою в країні.
Вікторія Мусійчук у коментарях для Крим.Реалії вказала, що офіційна позиція В’єтнаму – «дружити з усіма і не входити до жодного з геополітичних таборів», – простежується і стосовно російської війни в Україні.
«На всіх голосуваннях в ООН щодо України В’єтнам утримався. В’єтнамські дипломати пояснюють це традиційними постулатами зовнішньої політики, закладеними ще Хо Ши Міном: неухильне дотримання принципів, але гнучкість при виборі стратегії. Також це – принцип політики безпеки «чотирьох ні»: не приєднуватися до військових альянсів, не підтримувати одну країну для боротьби з іншою, ні – військовим базам і використанню території В’єтнаму проти інших країн, не застосовувати силу та не погрожувати її застосуванням», – розповіла експертка.
Сергій Черванчук, у свою чергу, в розмові з Крим.Реалії акцентував увагу на конкретній допомозі Україні з боку В’єтнаму.
«З початку активної фази російської агресії у 2022 році в’єтнамський уряд через міжнародні організації виділив Україні 500 тисяч доларів США – скромну, але найбільшу допомогу, яка вперше виділена владою країні, що воює. Про рівень підтримки України рядовими громадянами свідчать 300 тисяч доларів США, які надійшли Посольству України у В’єтнамі як пожертвування. І все це – в умовах домінування Росії в інформаційному полі В’єтнаму», – наголосив Сергій Черванчук.
За словами Вікторії Мусійчук, заяви офіційного Ханоя та реальна картина можуть розходитися.
Ханой не готовий визнати незаконними анексію Криму та окупацію східних областей УкраїниВікторія Мусійчук
«В’єтнам не голосує в ООН щодо припинення військових дій в Україні, але бере участь в організованих Росією «міжнародних армійських іграх». Поважаючи незалежність, суверенітет і цілісність держав, Ханой не готовий визнати незаконними анексію Криму та окупацію східних областей України. Надаючи від імені уряду гуманітарну допомогу Україні, всередині країни пригнічуються громадські ініціативи щодо збирання благодійної допомоги. Критикують діяльність в’єтнамських активістів на підтримку України, одночасно допускають без цензури російську пропаганду у ЗМІ, соцмережах та офлайні. Зокрема, у 2019 році російським культурним центром у Ханої було організовано вікторину «Крим в історії російського світу», де серед в’єтнамців розігрувалися путівки до анексованого Криму», – зазначила вона.
Як заявила експертка, прихильники України все ж таки у В’єтнамі є: освічені люди з доступом до незалежних ЗМІ та критичною оцінкою інформації, противники Китаю, з їхніми паралелями між українсько-російськими відносинами та в’єтнамсько-китайськими, а також які імпонують українській демократії на противагу імперськості Кремля.
Багато пересічних в’єтнамців нічого не знають про Україну і часто ототожнюють її з РосієюВікторія Мусійчук
«Багато пересічних в’єтнамців нічого не знають про Україну і часто ототожнюють її з Росією. Донедавна більшість новин про Україну подавали через призму російських ЗМІ. Нині їх теж чимало, але додалося більше англомовних джерел. Це пов’язано з відсутністю в’єтнамських фахівців з української мови. Крім того, В’єтнам має великого сусіда, з яким історично склалися непрості відносини. Це – Китай, на якого не можна не зважати. Бажання України активізувати діалог із В’єтнамом потрібно підкріпити розворотом дипломатичних зусиль з урахуванням в’єтнамсько-китайських відносин, а також у рамках АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії – ред.)», – підсумувала Вікторія Мусійчук.
Військова база Камрань та енергетика – цілі Росії у В’єтнамі
Як розповів Сергій Черванчук, хоча В’єтнам і відмовив Росії в оренді військової бази Камрань, остання залишалася одним із основних джерел озброєнь і техніки для Народної Армії В’єтнаму. Військова співпраця – сфера, де Росія поки що має переваги, але війна в Україні стала наочним підтвердженням низької якості та ефективності російської зброї, і влада В’єтнаму шукатиме шляхи диверсифікації поставок.
Москва активно використовує відновлене прагнення В’єтнаму мати власні атомні генеруючі потужностіСергій Черванчук
«Не витримує конкуренцію Росія і в енергетичному секторі. Монополія «Газпрому» скорочується міжнародними гігантами – малайзійською Petronas, іншими міжнародними енергетичними компаніями. Москва активно використовує відновлене прагнення В’єтнаму мати власні атомні генеруючі потужності, хоча й отримала в 2016 році відмову. Розмови про будівництво АЕС у Ніньтхуані на південному сході країни тривають. Якщо буде ухвалено рішення про заміщення частини вугільної генерації саме атомною, то прозорий конкурс і конкуренція поставлять під сумнів можливість Росії виконати такий контракт в умовах міжнародних санкцій», – додав експерт.
На думку співрозмовника Крим.Реалії, за останні десятиліття В’єтнам перетворився на нового південно-азійського тигра, який має одні з найвищих постійних темпів зростання економіки. У низці питань Ханой уже позбувся і поступово позбавляється залежності від Росії.
У низці питань Ханой уже позбувся і поступово позбавляється залежності від Росії
«Застосування вторинних санкцій має зробити співпрацю з Росією токсичною. Співпраця з країнами, які запровадили санкції, превалює у Ханоя, що природним шляхом заміщує російські інтереси. Залучення В’єтнаму до міжнародної кооперації дозволить задовольнити його державні потреби без «дружньої» допомоги Росії.
Запрошення на травень 2023 року В’єтнаму, Індії та Індонезії до Хіросіми на саміт G7 – відповідь Японії на китайські амбіції в регіоні. Дрейф В’єтнаму в бік Китаю малоймовірний, незважаючи на провідну роль комуністів у владі цих країн, оскільки вони є конкурентами за інвестиції у Південно-Східну Азію. Виведення В’єтнаму з орбіти китайсько-російського впливу – спільне міжнародне завдання. Для України важливість цих процесів важко переоцінити», – зазначив Сергій Черванчук.
У листопаді 2022 року міністри закордонних справ України та В’єтнаму Дмитро Кулеба і Буй Тхань Шон зміцнення двосторонньої співпраці та зернову ініціативу.
