Денис Кишиневський
Росія та Білорусь у вересні 2025 року збираються провести на території Білорусі спільні військові навчання «Захід-2025». У НАТО і особливо в країнах Балтії (Білорусь межує з Литвою та Латвією) пильно і з великим побоюванням за ними стежать, вважаючи, що саме Білорусь може стати плацдармом для російського нападу на країни Балтії та Польщу. Побоювань у зв’язку із маневрами кілька, зазначає телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
По-перше, вже є інформація, що в навчаннях візьмуть участь близько 100 тисяч військових, у 8 разів більше, ніж спочатку, на початку 2025 року заявляли в уряді Білорусі. Про це білоруському опозиційному медіа «Дзеркало» повідомив неназваний високопосадовець НАТО.
«Це будуть великомасштабні навчання. Я не знаю, чи ці цифри підтверджені, але чув, що близько 100 тисяч військовослужбовців візьмуть участь у них. Звичайно, деякі наші союзники занепокоєні цим. Їх також хвилює думка, що великі російські сили можуть залишитися в Білорусі після закінчення цих навчань», – сказав він. І наголосив, що це створить додаткову напругу в регіоні.
По-друге, сценарій та масштаб «Заходу-2025» фактично повторює ті навчання, під приводом яких Росія взимку 2022 року накопичувала військових та техніку поблизу кордону з Україною, готуючи повномасштабне вторгнення. А це означає, що Росія може знову використати Білорусь як майданчик для подальшого наступу – цього разу на країни Балтії та Польщу.
Білорусь перетворюється на генератор загроз і плацдарм для агресії проти інших країнДмитро Громаков
«Навчання «Захід-2025», які він [Олександр Лукашенко] знову намагається провести наприкінці 2025 року, повторюють фактично сценарій, який був у 2022-му. І таким чином Білорусь перетворюється на генератор загроз і плацдарм для агресії проти інших країн», – заявив ще на початку 2025 року заступник голови Міжнародного центру протидії російській агресії Дмитро Громаков.
У Мінську переконують, що жодної загрози для сусідів від навчань у Білорусі нібито немає.
«Це підвищення рівня підготовки наших військовослужбовців, підвищення рівня взаємодії між Збройними силами Білорусі та Росії, – заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін. – Ми це робимо для себе і показати загалом, що ми готові себе захищати і нікому не загрожуємо».
Генсекретар НАТО Марк Рютте вважає, що наразі у Кремлі не посміють розпочати новий військовий конфлікт у Європі. Але повністю його не виключає:
«Якщо хтось вирішить, що напад на Польщу або будь-якого з наших союзників залишиться безкарним, він зіткнеться з усією силою альянсу, – попередив він. – Наша відповідь буде нищівною. Це має бути абсолютно ясно Володимиру Путіну і всім, хто захоче нас атакувати».
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс сказав, що Збройні сили країни зараз уважно відстежують ситуацію з навчаннями «Захід-2025», і дії потенційного супротивника, за його словами, не залишаться поза увагою.
«Ми подивимося, які війська там будуть за обсягом, за географічним розташуванням. І НАТО, безумовно, на підставі цього сформує свою власну, скажімо так, присутність або відповідь», – зауважив міністр.
Військова розвідка Литви також вважає, що загроза великої війни Росії з країнами Балтії наразі невелика. Але вважає, що Білорусь, яка втрачає залишки свого суверенітету, є все більшим фактором ризику для своїх західних сусідів.
«Білорусь переймає російські уроки війни, покращує якість підготовки своїх військовослужбовців і збільшує загальну міць Збройних сил, – пояснює Елегіюс Паулавічюс, керівник розвідки Литви. – Вона також, ймовірно, нарощуватиме додаткові сили на півдні у відповідь на уявні загрози з боку України. Риторика Білорусі перегукується з позицією Росії щодо війни в Україні: там вважають її «спровокованою» колективним Заходом. Влада Білорусі виправдовує повну підтримку Росії у війні проти України і, якщо буде потрібно, дії проти НАТО».
Володимир Жигар, представник організації BelPol, створеної колишніми білоруськими силовиками, які виступили проти режиму Лукашенка, каже, що самі по собі навчання «Захід-2025» навряд чи несуть пряму загрозу Литві, Латвії, Естонії та Польщі. Однак упродовж наступних кількох років Білорусь стане серйозною військовою силою.
«На території Білорусі до 2028 року щорічно буде можливість виробляти близько 300 тисяч снарядів для системи «Град», близько 300 тисяч артилерійських снарядів, понад 100 тисяч безпілотних літальних апаратів різних видів, – перераховує він. – Крім того, практично вся військова техніка росіян, навіть найстаріша техніка, буде модернізована завдяки білоруським підприємствам, які виробляють приціли для бронетанкової техніки».
Військові аналітики припускають, що глобальний військовий конфлікт за участі Росії та НАТО може статися приблизно через три роки. Але багато, на їхню думку, залежатиме від того, по-перше, яку «мирну угоду» США, якщо їм це вдасться, нав’яжуть Україні та Росії. А по-друге, чи будуть розв’язані у Кремля руки для подальшої ескалації конфлікту, якщо Америка все ж таки вирішить вивести свої війська з Європи. Саме про ці ризики нещодавно заявив міністр оборони Фінляндії.
Держсекретар США Марко Рубіо нещодавно ще раз наголосив, що партнери США по НАТО «повинні нарощувати свій власний потенціал». Країни Балтії роблять це як у фінансовому, так і в інших аспектах. Військові витрати Литви, Латвії та Естонії вже становлять близько 4% ВВП цих країн, що робить їх одними з лідерів НАТО з грошових вливань у національних державах.
