В Україні продовжують дорожчати продукти харчування: ця тенденція триває з початку року, її не змогли стримати навіть такі сезонні фактори, як збір врожаю. «Рекордсмени» останнього півріччя – олія, цукор, птиця та м'ясо, тоді як дешевшають хіба що сезонні овочі, наголошують експерти. На їхню думку, на це впливають не лише зовнішні чинники (світова інфляція, торішній неврожай та зростання попиту на зерно і олію у світі), а й внутрішні. Втім, частина фахівців говорить про те, що високий світовий попит на продовольство не лише «накручує» ціни на полицях українських магазинів, а й приносить валюту в Україну.
Ціни на деякі важливі продукти продовжують шокувати українців. Соняшникова олія за останній рік подорожчала приблизно вдвічі, її нині важко знайти за ціною менше ніж 60 гривень за пляшку. Курятина, рис та цукор стали дорожчими більш ніж на чверть, оновили цінники молоко, гречка та свинина.
За останні два місяці подешевшали тільки деякі овочі та фрукти, але не настільки, щоб зменшити загальний рівень продовольчих цін. Такими є дані Укрстату, українських мереж супермаркетів та профільних ресурсів, які займаються ціновим моніторингом.
Що сталося з українськими цінами на продукти, і чого від них чекати до кінця року?
Про це Радіо Свобода поговорило з профільними експертами. За їхніми словами, цього року продовольчі ціни «підганяє» одразу кілька потужних чинників. Частина з них – глобальні й зачіпають майже всі країни світу. Частина – місцеві фактори, на які певною мірою міг би вплинути уряд. Втім, у найближчі кілька місяців зростання цін на продукти може вповільнитися, а деякі з них навіть трохи подешевшають, припускають фахівці.
Зовнішні чинники: коронавірус, «купа грошей» в економіці, катаклізми й апетит Китаю
Вирощування аграрної продукції – це приблизно 13% українського ВВП та близько половини її експорту, а отже – половина валютної виручки, свідчить економічна статистика. І якщо минулий рік в Україні був не надто врожайним, то нинішній є вдалим для українських селян: за прогнозами, Україна збере рекордні 100 мільйонів тонн пшениці, кукурудзи, соняшника та інших зернових і олійних культур. Але річ у тім, що понад половину вирощеного Україна експортує. Тому ціни на крупи, олію та м'ясо на полицях українських магазинів співмірні зі світовими та коливаються синхронно з ними, стверджують експерти.
Як пояснив Радіо Свобода виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, фермер не буде продавати продукцію всередині країни дешевше, ніж може продати за кордон. Тому внутрішні та світові ціни синхронізуються, якщо не обмежувати експорт.
Саме світові тенденції є основними причинами подорожчання продуктів в Україні – про це в розмові з Радіо Свобода говорять також радник президента «Українського клубу аграрного бізнесу» та колишній заступник міністра агрополітики Володимир Лапа, заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник та старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський.
«Перша причина – загальносвітове підвищення цін. Дорожчає навіть та продукція, яку Україна вирощує сама. Адже тут є паритет з експортом: те, що дешевше в Україні – вигідніше експортувати. Це провина не української сторони – а світових фінансових центрів», – стверджує Володимир Дубровський.
Чому ж ростуть ціни на зерно, олію, яйця та птицю, які експортує Україна? Фахівці, з якими говорило Радіо Свобода, наводять декілька чинників.
- Великі обсяги коштів, які країни світу витратили зі своїх резервів для підтримки економіки під час пандемії, спричинили інфляцію, і підвищили світові ціни загалом.
Про це говорить Володимир Лапа.
«Інфляція у світі є рекордною. Навіть у США вона перевищила 5%. Серед причин – інфраструктурні та інші проєкти, які передбачають «накачування» світових економік додатковими грошима. Люди, дотичні до чинної української влади – теж висловлюються на користь розкручування інфляції. І ми бачимо, що торік світові ціни на кукурудзу, соняшникову олію та пшеницю були істотно нижчими. Це наслідок «накачування» світової економіки грошима», – уточнює експерт. Відтак, на його думку, ідеться не суто про ситуацію в Україні, а про світовий контекст.
- Неврожай або песимістичні очікування щодо нього і дефіцит зернових та олійних культур на світових ринках.
Марія Колесник уточнює, що цей чинник значно потужніше впливає на ціни, ніж високий врожай в Україні.
Тут вона згадує ситуацію в низці країн, які виробляють зерно.
«У світі є дефіцитний баланс і значний попит, отже ціни протягом сезону будуть зростати – і почали відразу зі старту. Варто враховувати російський чинник: менший врожай через посуху та втрати озимини, а також запроваджене російським урядом експортне мито. Також через посуху різко знизили прогноз виробництва для Канади». Марія Колесник також згадує про те, що європейські аграрії проводять жнива із запізненням – через минулі повені, а в США – суха погода суттєво знизила врожай кукурудзи та сої.
В цій ситуації Україна дуже вигідно продає свою продукцію: вартість продовольчої пшениці в чорноморських портах (з урахуванням завантаження на борт) – перевищила 300 доларів за тонну, і зростає далі. Однак паралельно ростуть ціни в продовольчих крамницях, синхронно зі світовими, визнають експерти.
- Апетити Китаю, Єгипту та інших покупців.
Китай, найбільший імпортер зернових у світі, нарощує закупівлю низки культур, зокрема кукурудзи. Радіо Свобода вже писало про те, що цього року КНР (за прогнозом) закупить втричі більше цієї культури, ніж торік – нібито для нарощування поголів'я після епідемії чуми свиней.
Чи це відповідає дійсності? Справжні цілі Пекіна зрозуміти складно , наголошує Марія Колесник.
Україна ж експортує до Китаю до половини кукурудзи свого виробництва, а китайський державний зернотрейдер COFCO є найбільшим експортером зернових з України, свідчить статистика галузі.
За словами Марії Колесник, паралельно збільшуються закупівлі пшениці: нею цікавиться Єгипет та ще низка країн Північної Африки.
Що означає «світовий бум цін» для України
В Україні немає прямого регулювання цін на продовольство – за винятком окремих «соціальних» сортів хліба у великих містах. Також, на відміну від Росії, Україна не запроваджувала високих експортних (вивізних) мит на зернові та олійні культури: наявні мита стосуються переважно продукції тваринництва і передбачені угодою про Асоціацію з ЄС.
Втім, уряд спробував обмежити ціни, домовляючись з аграріями про обсяги експорту окремих товарів.
У квітні уряд підписав з аграріями меморандуми, які визначили граничні обсяги експорту соняшникової олії – 5,38 мільйона тонн (тоді як торішній експорт був 5,92 мільйона тонн), а також граничну межу експорту кукурудзи, пшениці та інших культур. Всі ці цифри є нижчими, ніж торішній експорт. Тоді такі «добровільні обмеження» аграрної галузі викликали критику частини експертів.
У липні Мінагро підписало з аграріями новий меморандум щодо експорту зернових – з урахуванням змін на ринку. Про це міністр агрополітики Роман Лещенко написав у фейсбуці.
«Прогнозований режим експорту та стабільність ринку в країні – основна ціль, з якою наше Міністерство, профільні асоціації, об’єднання та організації учасників зернового ринку підписали цей документ», – зазначив Лещенко.
Майже всі експерти погоджуються: крім болючого зростання цін в українських крамницях, від цієї ситуації є й позитив: Україна, як експортер продовольства – виграє від того, що її продукція дорожчає у світі, причому вся одразу. Від зерна і олії до яєць і птиці. Це більші доходи фермерів, краще наповнення бюджету, більше валюти в економіці, а відтак і міцніша українська гривня. Чи зростатимуть синхронно з доходами агропромислового комплексу українські зарплати, зокрема мінімалка?
Упродовж останнього року середні зарплати в Україні стабільно зростали, за винятком короткочасного «провалу» в січні. Проте найсуттєвішим це зростання було не в агросекторі – а у великих містах, зокрема у Києві, такі дані наводить Укрстат.
Що ж до мінімальної зарплати – то її планують переглядати 1 грудня – вона має збільшитися на 500 гривень, до 6500 гривень. Наступне підвищення – 1 жовтня 2022 року: до 6700 гривень.
Зрештою, в Україні зростають не лише цінники на продуктах харчування, а й індекс споживчих цін (ІСЦ) загалом, визнає Володимир Лапа. Однак він, посилаючись на статистику, додає: середні зарплати в Україні цього року ростуть швидше за ціни (ІСЦ).
Але тут, на думку експерта, виникає ще одна проблема: підвищення зарплат додатково «підганяє» вгору ціни на продукти.
Внутрішні чинники: корупція, монополізм і технологічне відставання
Нині в Україні наклалися і зовнішні, і внутрішні причини подорожчання продуктів, і така ситуація тримається ще з 2020 року, зазначає в коментарі Радіо Свобода старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський.
На прохання Радіо Свобода він окреслив внутрішні причини зростання цін.
- Торік Україна вдалася до невеликої емісії (виділяла кошти банкам з резервів НБУ), щоб покрити дефіцит бюджету.
- Торішній урожай в Україні був нижчий, ніж зазвичай.
- Інфляція в Україні. Вона спричинена не лише глобальними тенденціями, а й внутрішніми, тому є вищою ніж на Заході (наразі вона вже перевищує 10%), пояснює Дубровський.
- Корупція, яка здорожчує продукцію АПК, зокрема харчові продукти.
- Монополізація ринку, зокрема – в галузі птахівництва.
- Недосконалі технології, порівняно із західним аграрним сектором.
«В Україні є «корупційний податок», є монополізація ринку та недосконалість технологій. Але останнє – є наслідком перших двох чинників», – уточнює експерт.
Один з прикладів «внутрішнього тиску» на ціни, про який згадує Дубровський, та який помітила частина українців: у багатьох магазинах молокопродукти з Польщі та деяких інших країн є дешевшими за українські відповідники – попри витрати на логістику.
Володимир Лапа згадує й інші причини зростання продовольчих цін:
- Тривале підвищення середніх зарплат в Україні: українці витрачають додаткові кошти переважно на продукти, а отже вони дорожчають.
- Зростають витрати аграріїв. Так, ціна на мінеральні добрива сягнула максимуму за останні 5-6 років.
Про зростання витрат говорять і самі агровиробники. На їхню думку, певний ефект тут має і матиме також ринок землі, який діє, починаючи з липня. У компанії МХП (виробник понад половини птиці в Україні та кормів для неї ) констатують, що ринок землі стимулює поступове зростання орендної плати за паї.
Селяни-пайовики більше заробляють, але відтак зростають витрати у фермерів і агрохолдингів. Так, в компанії МХП говорять, що основна їхня витрата у виробництві курятини та яєць – вартість кормів. А під час вирощування кормових культур (кукурудзи, сої, пшениці) основною витратою є витрата на оренду паїв та земельні податки.
Українські ціни: що далі?
Наразі в Україні дешевшають лише яйця та сезонні овочі. На деякі, як-от огірки, помідори та баклажани, ціни впали до мінімальних, і вже поступово «відштовхуються від дна», свідчать ціни на ринках та в супермаркетах. На окремі овочі, а також на фрукти – ціни падатимуть ще й восени, припускають експерти.
Водночас важливі товари, які стрімко дорожчали весь рік, нині стабілізувалися на одному рівні – серед них гречка, хліб та соняшникова олія.
Світова тенденція, а також збір врожаю в Україні призведуть до періоду стабільних цін, вважає Володимир Лапа.
Ми матимемо так зване плато – коли основні продукти не дорожчають, але й не дешевшаютьВолодимир Лапа
«Основне питання в тому, наскільки швидко і в яких країнах будуть згортати програми фінансового стимулювання економіки. Якщо політика урядів стане більш консервативною (країни не «заливатимуть економіку» грошовими резервами для підтримки в час пандемії – ред.), то це вплине на ціни. Ми матимемо так зване плато – коли основні продукти не дорожчають, але й не дешевшають».
Марія Колесник, зі свого боку, очікує, що світовий попит на продовольство призведе до того, що ціни в Україні «зупиняться» ненадовго, і не на всі продукти.
«По олійних культурах, як-от соняшник і соняшникова олія, можлива корекція цін вниз восени. Оскільки ми прогнозуємо гарний врожай і сировини цього року для переробників буде вдосталь. Потім почнуть діяти загальносвітові тренди»,– а відтак ціни зростатимуть далі, припускає експертка.
Чи варто в таких випадках регулювати ціни чи обмежувати експорт товарів? Експерти попереджають, що це може призвести до багатомільярдних збитків, а бюджет – недоотримає податки з аграрного сектору.
Проєкт постанови Кабміну про обмеження експорту соняшникового насіння з'явився в Мінекономіки ще у квітні.
Тоді фахівці попереджали, що це може призвести до митного конфлікту з Євросоюзом, оскільки таке регулювання не відповідає нормам Асоціації з ЄС.
Проти спроб регулювати ціни та обмежувати експорт виступив, зокрема, міністр аграрної політики Роман Лещенко. Як альтернативу – він пропонує знижувати ставки ПДВ для виробників продовольства, а в критичних ситуаціях достатньо одноразової домовленості (меморандуму) з експортерами, вважає посадовець.
«Ці «ініціативи» – шкідливі, й вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми. Це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект... Відповідальна державна політика в цьому випадку – це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування. В усьому світі, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів. Наша пропозиція – встановити ставку 14% ПДВ на всі види сільськогосподарської продукції без будь-яких винятків», – запропонував Лещенко.
У липні 2021 року споживча інфляція (в річному вимірі) прискорилася до 10,2%, а в червні вона становила 9,5% (у порівнянні з червнем 2020 року). Такі дані наводять Укрстат і Нацбанк. За місяць споживчі ціни в Україні зросли на 0,1%: це значно менше, ніж у попередні місяці 2021 року, свідчить державна статистика. Влітку 2021 року історичного максимуму (у гривнях) сягнула середня ціна олії та курятини в Україні.
