Українські військові на більшості ділянок лінії фронту почали застосовувати FPV-дрони, що керуються через оптоволокно. Російські окупаційні сили почали це робити за кілька місяців до цього, тому масштаб використання у ЗСУ поки що не такий значний, але вже дає результати.
Журналісти телепроєкту «Донбас Реалії» побували на позиції українських операторів FPV, які вже працюють з цією технологією і з'ясовували, як вона може вплинути на поле бою.
Цей репортаж – частина випуску «Донбас Реалії» на Youtube. Дивіться відео повністю:
Гілки голих дерев щільно обступають старенький пікап українських військових, поки водій понад годину веде автівку звивистою дорогою посеред Серебрянського лісу. Це межа Донецької і Луганської області і ґрунтова дорога тут змінюється що кілька днів – замаскована і захищена від дронів противника густим гіллям дерев навіть узимку.
На колись заповідній території звична справа зустріти благородних оленів – вони не лякаються автівок і залишаються напружено стояти у лічених метрах від імпровізованої дороги. Тут постійно відлунюють вибухи і, зрідка, автоматні черги – хтось намагається збивати безпілотники, які зависають над лісом.
Із цих же хащ FPV-дрони запускають і українські оператори БПЛА 53-ї окремої механізованої бригади. Тут своєрідний конвеєр – поки один дрон летить у пошуках цілі, другий вже готують до вильоту.
Боєць із позивним «Іспанець» не шкодує клейкої стрічки, щоб міцно причепити імпровізований боєприпас до рами дрону – для нього робота з боєприпасами, як і служба в армії, в новинку.
«На початках лякався. Дуже хвилювався і трохи страшно було. Потім, коли розповіли як працює, то зараз комфортно, нормально. У мене [руки] не тряслись. Тому що якщо будуть трястися – то мені тут не місце. Гарні вчителі. Це дуже важливо», – каже боєць підрозділу Signum.
«Іспанець» називає своїх побратимів хорошими вчителями, бо вони першими застосували FPV у війні Росії з Україною – так стверджують оператори БПЛА цього підрозділу. Зараз вони полюють і за розвідувальними «крилами» противника у повітрі, і за технікою на землі. Цього разу під час вильоту помічають вантажівку, в яку і залітає дрон.
«На! В ***ло!» – коментує ураження хтось із військових у бліндажі – вантажівку уражено. Оператор дрона з позивним «Швайгер» коротко характеризує більшість вильотів зараз.
«Логістику ***мо. Дуже щільно по логістиці працюємо. В принципі, у нас 2 екіпажі і з певних місць 30-40+ по кілометрах. Глибоко в тилу розважаємо їх. Там є одна дорога у них така цікава…»
На такі великі дальності оператори літають на звичайних FPV з управлінням через радіоканал, але оптоволоконні дрони у бійців теж уже є і їх уже застосовували, розповідає «Швайгер».
«От нещодавно «беху» (бойову машину піхоти – ред.)... Був накат [на позиції], 5 одиниць – піхоту вивозили. У нас якраз дрончик на оптиці був. [...] Прямо в лючок залетіли. Одразу задимілася, загорілася. Ну, знищена. Танчик перед цим теж в’***ли з одного дрончика. Теж їхав – на дистанційному [мінуванні] розувся, зупинився. І теж полетіли – там так порохи красиво вигорали і БК!» – зазначає боєць.
Але дрони на оптоволокні для українських військових – наразі новинка. Підрозділ Signum поки що їх лише тестує і отримує від волонтерів, а не від держави. У власній майстерні військові тестують технології, щоб максимально автономно виробляти цей тип дронів.
Це контрштурмова діяльність, яка приречена на успіхОператор FPV «Швайгер»
«У нас є фахівці, які знають, як обробити матеріали. Як створити 3D-модель, як модернізувати пристрій. Ми це складаємо разом і даємо продукт. [...] Ми запросили це оптоволокно. Ми дізналися, що так можливо. І вирішили теж його використовувати. Пілоти погодилися – нам дали тестову партію. Ми її вивчили, максимально освоїли і віддали пілотам, які сказали: так, нас це влаштовує. І вже далі ми розвиваємо. Ми вже точно розуміємо, що йдемо з оптоволокном, як одним із напрямів», – пояснює військовий 53 ОМБр з позивним «Короб».
У майстерні і до того вистачало роботи – паяти, переробляти, перепрошивати дрони. Створювати експериментальні моделі. До цього всього тепер додається і «оптика».
«Ось тут можна побачити способи його намотки, але це поки дослідний зразок. Оптоволокно, яке ми використовуємо. Тут невелика котушка – це дрон, який був пошкоджений. Воно (волокно – ред.) може переломитися при вигинах, але прямо – доволі міцне», – каже «Короб».
Оператори також зазначають, що велике значення має якість усіх компонентів у будь-яких дронах. Бо від цього напряму залежить – уразять ціль чи ні. І ось яскравий приклад – виконують другий політ. Знаходять нову ціль – «буханку» і, попри проблеми із керуванням дрона, залітають прямо в неї.
– Да-да-да-да. В лобовуху!
– Нерозрив походу.
– Чого?
– Я бачив відео своє ще.
«Якісні плати ініціації – це теж велика-велика проблема. І ви тільки що могли бачити», – пояснює пізніше «Швайгер». І каже, що це далеко не перший випадок. В тому числі і з оптоволоконним дроном. «Залетіти в бліндаж до ***ар-пілотів. І там такий момент був, що в нас нерозрив», – зауважує військовий.
«При вльоті там «Мавік» у них стояв на «взльотці». Нерозрив. Ну, ми потім розібралися з ними більш летальним засобом – ТМ-кою з «баби-яги» (дрону-бомбера – ред.), так сказать. І ***ари виставили відосик, як мій дрон лежить і пікає. Так що вітаю. Ви цей, получите ще своє», – звертається до противника «Швайгер».
Боєць каже, що оптоволокно для них зараз чи не найголовніший засіб для зупинки штурмів противника – на Лиманському напрямку, періодично, окупаційні російські сили використовують бронетанкові колони.
«Це контрштурмова діяльність, яка приречена на успіх. Це той же ПТРК, тільки на 10 кілометрів. 10-12-15 кілометрів – у нас різні котушки є і ми можемо закривати різні дистанції. В чому плюс?. З одного бліндажа один розрахунок може випустити одночасно два або три дрони. Якщо їде колона, то з одного бліндажа 2-3 пілоти, з другого бліндажа 2 пілоти, з третього ще. І все – ми повністю знищуємо цю техніку», – каже «Швайгер».
З дронами із керуванням через радіоканал так не вийде – кількість частот обмежена, тому багато FPV в один момент підняти не вийде – вони заважатимуть одне одному і перебиватимуть сигнал. Але попри усі переваги оптоволоконних дронів, «Швайгер» каже, що деякі виробники завищують ціни. Також є проблеми із якістю.
«Інженери мають розуміти, для чого вони це роблять. Бо ми, по факту, у бліндажі, оце все кріплення [переробляємо] – на стяжки вийшло. А тут були пази, все надруковано на 3D-друці. Воно все хрупке і кончене насправді. Це можна зробити якісно, а можна зробити погано. Тут було зроблено погано. І ми витрачаємо час, нерви, якісь мінімальні ресурси на те, щоб просто у бліндажі переробити це все», – підсумовує «Швайгер».
Із кожним тижнем підрозділ, як і загалом ЗСУ, нарощують використання оптоволоконних FPV. Раніше ліс був хорошим укриттям від цих дронів – тепер це змінилося. Як кажуть бійці Signum, завдяки цій технології вони уразили вже кілька укриттів із пілотами БПЛА противника. Але, як кажуть у підрозділі, така технологія працює в обидві сторони.
Форум