«20–50 кілометрів від лінії фронту». Якою могла б бути миротворча місія в Україні?

У європейських та американських аналітичних колах активно обговорюють потенційне розміщення миротворчої місії в Україні у разі припинення бойових дій. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідають про те, скільки військовослужбовців міг би налічувати подібний контингент, які країни не проти надіслати свої війська та які функції мала б виконувати така місія.

Нині у світі 11 миротворчих операцій під егідою Організації Об'єднаних Націй з бюджетом понад 6 мільярдів доларів на рік. Загалом майже 70 тисяч блакитних шоломів.

Чи можлива в Україні ще одна місія ООН? Теоретично такий контингент мав би бути нейтральним, щоб розділити воюючі сторони. Або навіть примусити одну з армій до миру. Але, очевидно, на це потрібна згода РФ як постійного члена Ради безпеки ООН.

«Кремль, ймовірно, захоче, щоб це була широка міжнародна місія за участю тих країн, які вони вважатимуть нейтральними. Звісно, це були б такі країни, як Білорусь, оскільки Лукашенко нещодавно порушував питання про якусь миротворчу участь. Звичайно, росіяни хотіли б мати там свої війська. І це одразу ставить під сумнів як нейтральність, так і життєздатність такої місії», – вважає аналітик Центру стратегічних досліджень в Гаазі Девіс Еллісон.

Місія як гарантія безпеки для України

Водночас директор Центру досліджень безпеки Французького інституту міжнародних відносин Елі Тененбаум вважає, що термін «миротворчість» не є правильним у цьому випадку.

«По-перше, миру, який треба було б підтримувати, не буде, на жаль. Можливо, в якийсь момент інтенсивність конфлікту знизиться, але я не бачу жодного політичного врегулювання, оскільки має місце незаконна анексія територій Росією. Я не думаю, що ми побачимо мир, на жаль, в Україні в найближчі місяці чи роки», – каже Елі Тененбаум.

Він пропонує розгорнути європейські війська як певну гарантію безпеки для України.

За підрахунками експерта, це могло б бути від 3 до 5 бригад, близько 40 тисяч військовослужбовців разом з потужними елементами протиповітряної оборони.

«Вони, ймовірно, мають бути розміщені на схід від річки Дніпро, але не безпосередньо на лінії фронту. Можливо, десь в межах 20–50 кілометрів від лінії фронту. Якщо буде припинення вогню, то, ймовірно, воно виглядатиме так, як перемир'я між 2014–2015 і 2022 роками, що означатиме щоденні порушення та зриви з боку росіян, але з відносно низькою інтенсивністю», – вважає Елі Тененбаум.

Ідея, яку озвучив аналітик, полягає в тому, щоб європейські сили не були втягнуті в такого роду щоденні сутички, але перебували в Україні для запобігання відновлення повномасштабного вторгнення після переговорів про припинення вогню.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив про необхідність розміщення контингенту у 200 тисяч військовослужбовців. Згодом він пояснив, що кількість західних миротворців може залежати від того, наскільки Україні доведеться зменшити свою армію.

«Станом на сьогодні дуже складно говорити про великі місії, оскільки це питання, по-перше, політичної волі і солідарності між європейськими країнами, і там все дуже непросто. По-друге, це питання, власне, щоб зібрати цю місію. А чому ви думаєте, що знайдеться достатньо тих, хто захоче бути в цій місії? Третє, а яким чином оснастити цю місію? Четверте, а яким чином за неї заплатити?» – зазначає міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін.

Ціна і готовність країн долучитися

Тема миротворців не нова для України: у 2017–2018 роках активно обговорювали їх розгортання на Донбасі. РФ пропонувала розміщення на лінії зіткнення, а Україна наполягала на непідконтрольній Києву частині українсько-російського кордону.

Тоді його протяжність складала близько 400 кілометрів і Україна була за розгортання не менше від 25 тисяч миротворців. Нині ж активна лінія фронту – понад 1000 кілометрів, а весь сухопутний кордон з РФ - майже 2000 кілометрів.

«Ви згадували Донбас, там була така спеціальна моніторингова місія від ОБСЄ, яка нараховувала в піку, якщо я не помиляюсь, разом з цивільним персоналом, десь в районі 1700 осіб. І бюджет цієї місії був приблизно 140 мільйонів євро. А тепер візьміть будь-яку цифру, як ви кажете, арифметично порахуйте, додайте зброю, додайте специфіку, додайте ще багато речей, додайте логістику і зрозумійте, яку цифру ви відповідно отримаєте», – каже Павло Клімкін.

Одне з головних питань – чи є у європейських країн бажання і ресурс, в першу чергу, необхідна кількість військових, щоб розгорнути таку місію.

За даними видання The Times, контингент могла б очолити Франція або Велика Британія. Водночас низка країн поки не готова цього робити, зокрема Польща та країни Балтії – через побоювання розпорошити ресурс необхідний для оборони східного флангу НАТО.

«Коли ми говоримо про військові операції, ми зазвичай використовуємо термін «співвідношення зубів до хвоста». «Зуб» означає бойову силу – скільки бойових підрозділів перебуває в певному місці і скільки військ забезпечення їм потрібно для підтримки? Це співвідношення може бути досить високим. Дехто використовує спрощене співвідношення: один бойовий солдат на десять військових забезпечення. Це вимагає великої кількості сил із високим рівнем боєготовності», – розповідає Девіс Еллісон.

На папері війська європейських союзників по НАТО складають 1,9 млн армійців, але питання їх боєздатності – дискусійне.

За даними Financial Times, у разі потенційного конфлікту європейським силам буде складно залучити більше від 300 тисяч військових, і навіть така кількість потребуватиме місяців підготовки. За словами Елі Тененбаума, якщо США підтримають розгортання місії в Україні, то низка європейських країн все ж таки візьме в цьому участь.

«Знадобиться якесь запевнення з боку США, якщо щось піде не так. І навіть для стратегічної значущості цієї місії необхідно, щоб у внеску США залишалася хоча б певна ступінь невизначеності, якщо Росія справді вирішить випробувати ці сили і спробує спровокувати нову агресію», – каже Елі Тененбаум.

Натомість Павло Клімкін вважає, що у європейських країн не буде іншого виходу, ніж направити таку місію в Україну.

«Вона не буде значною за кількістю, але достатньо оснащеною, і виконуватиме стримуючі і моніторингові функції. Ця місія не буде елементом гарантій безпеки в нашому сенсі, як ми це хочемо, але це буде важливим чинником стримування», – зауважує Павло Клімкін.

Позиція Росії

Ще одне важливе питання, а чому, власне, Росія має погодитися на таку європейську місію в Україні? У російському МЗС вже назвали ідею з миротворцями країн НАТО в Україні неприйнятною і такою, що обернеться ескалацією.

«Необхідно чинити тиск на Росію та достатньо підтримувати Україну, щоб можна було змусити її піти на угоду. Але я не переконаний, що ми можемо до цього дійти. Ось чому, можливо, ми повинні розгорнути ці сили в будь-якому разі, навіть якщо Росія не погоджується на це. А потім загнати Росію в глухий кут або змусити її до ескалації. Тому що одна річ, яку вони продемонстрували з початку війни, – вони не хочуть прямого зіткнення з військами НАТО», – вважає Елі Тененбаум.

З іншого боку, переконаний Павло Клімкін, Росія може погодитися на розміщення європейських військ в Україні в рамках узгодження інших питань.

«Вона скаже, якщо ми готові піти на цей компроміс, то наші вимоги стосовно скорочення українських збройних сил само собою виконуються, як і інші вимоги. Тобто, в принципі, переговірний баланс ніколи не буває простим і справедливим, а буває досить цинічним», – підсумовує Клімкін.

У будь-якому випадку нині немає жодної конкретики щодо того, чи взагалі можливе будь-яке припинення вогню в Україні. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав розмови про миротворців в Україні недоречними і передчасними.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Це означає, що Київ не поверне частину територій»: Шольц про миротворців в Україні

А міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі заявив, що «попри зусилля адміністрації США щодо сприяння завершенню конфлікту, переговори про завершення бойових дій в Україні не відбудуться найближчим часом».

А очільник Кремля Володимир Путін не демонструє готовності до переговорів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Курська операція: як британські танки Challenger 2 допомогли ЗСУ прорвати кордон?

Підписуйтеся на Telegram Донбас Реалії