Україна втримує друге місце у світі за експортом зернових, відстаючи лише від Сполучених Штатів: такі дані наводить українське Мінагрополітики. Водночас більшість опитаних Радіо Свобода експертів та агровиробників говорять, що подібні результати український аграрний сектор демонструє вже декілька років. Зростання попиту і цін на продовольство, викликане пандемією, дає Україні шанс відновити економіку, використавши АПК як локомотив, радять фахівці. Але, щоб це сталося, вони закликають уряд не наробити помилок.
Україна посіла друге місце в світі за загальним обсягом експорту зернових, це показав минулий маркетинговий рік (з липня 2019 року до червня 2020-го – ред.), повідомив під час засідання Міжнародної ради з зерна заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Качка. Відтак, на його думку, Україна є одним з «гарантів продовольчої безпеки у світі» та має потенціал для того, щоб і далі збільшувати виробництво агропродукції.
«За результатами маркетингового року в сукупності, за обсягом експорту всіх зернових культур, Україна стала «срібним призером», пропустивши вперед лише США», – так оцінив показники українського аграрного сектору Тарас Качка.
Тим часом світовий внесок України у виробництво конкретних видів зерна розрахувало Міністерство сільського господарства США. За його даними, в минулому маркетинговому році Україна посіла друге місце у світі за обсягом поставок ячменю, четверте – за експортом кукурудзи і п'яте – за продажем на світових ринках пшениці.
Що означає «аграрне лідерство» України та чому це важливо
Україна експортувала 56,7 мільйона тонн зернових та зернобобових культур за рік, однак результат нинішнього маркетингового року може бути гіршим (до 50 мільйонів тонн) через проблеми з кліматом, припускає заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник. Втім, вона очікує, що в кількарічній перспективі Україна зберігатиме лідерські позиції в галузі, тоді як попит і ціни на продовольство у світі зростатимуть.
Розвиток сільського господарства позитивно впливає на економіку в ціломуМарія Колесник
«Фактично Україна показує ті самі результати, що й в минулі сезони. Але відбуваються зміни щодо конкретних культур. Так, за експортом кукурудзи Україна є не першою, а четвертою, оскільки врожай зменшився через погодні умови. Водночас розвиток сільського господарства позитивно впливає на економіку в цілому», – стверджує експертка.
Тому вона закликає уряд стимулювати прибутковість галузі та, зокрема, експорт аграрної продукції, який приносить державі чи не найбільші валютні надходження.
Сільське господарство вже декілька років є основною галуззю української економіки і забезпечує понад 40% виручки від експорту, визнає в коментарі для Радіо Свобода заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Тому, на його думку, новостворене Міністерство агрополітики та продовольства має дбати і про те, щоб Україна зберігала лідерські позиції у світі, й адаптувати галузь до нових умов. Зокрема, через зміни клімату потрібно розбудовувати системи зрошування в центральних районах України, а для збільшення прибутків галузі – переорієнтовувати її на виробництво готової продукції», адже олія дорожча за соняшникове насіння, а борошно дорожче за зерно».
Україна з 2014 року незмінно входить до п'ятірки світових лідерів за експортом основної продукції рослинництва, на цьому тлі показники останнього року не є чимось унікальним, визнає в коментарі для Радіо Свобода колишній міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Але це, на його думку, робить Україну одним з гарантів продовольчої безпеки у світі.
Сто мільйонів тонн експорту зернових не є якоюсь фантастикоюОлексій Павленко
«Ми вже є однією з країн, які забезпечують продовольчу безпеку світу. І наше завдання – тримати і надалі цей курс, але при цьому нарощувати обсяги, – вважає ексміністр. – Так, забезпечити сто мільйонів тонн експорту зернових не є якоюсь фантастикою. За наявності фінансових ресурсів, ринку землі, прозорих умов для ведення бізнесу, елеваторної та портової інфраструктури Україна може в найближчому майбутньому вийти на такі результати».
Наразі український аграрний сектор має сприятливі передумови для розвитку, тож держава може використати його як локомотив для відновлення всієї економіки після «коронакризи», радить Олексій Павленко.
Галузі та виробництва, які може стимулювати розвиток аграрного сектору
(на думку Олексія Павленка):
- машинобудування, зокрема – виробництво сільгосптехніки;
- капітальне будівництво;
- суднобудування;
- розбудова портів та логістичних систем;
- розробка і будівництво зрошувальних систем.
Важливість зрошення зростає через глобальні зміни клімату, пояснює Павленко.
«Для порівняння, одна тільки розбудова систем зрошування може найближчим часом збільшити український врожай на 10 мільйонів тонн на рік. І створити додаткові 200 тисяч робочих місць», – прогнозує ексміністр агрополітики.
Всі експерти, опитані Радіо Свобода, говорять, що для такого позитивного ефекту уряд має стимулювати аграрний сектор і водночас не зробити фатальних помилок.
Що потрібно зробити для розвитку українського АПК
(на думку експертів):
- Імплементувати норми законодавства про податкові пільги для сільськогосподарських кооперативів.
«Потрібно внести зміни до Податкового кодексу, щоб аграрні кооперативи могли не сплачувати податок на прибуток, а залишати ці кошти для свого розвитку. Ось яка ідея, закладена в кооперативи: аграрії об’єднуватимуть зусилля, щоб збільшувати додану вартість, будувати свої елеватори, розвивати логістику і виходити на експорт самостійно, а не через міжнародних трейдерів», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
- Стимулювати розвиток систем зрошення не лише на півдні, а й в центральних районах України: це збільшить врожайність та зменшить ризики в галузі (так вважають Олексій Павленко та Денис Марчук).
- Подбати про повноцінний ринок землі (Олексій Павленко, Марія Колесник).
- Збільшувати частку доданої вартості в сільському господарстві – через стимулювання виробництва і експорт готових товарів (борошна, олії тощо), а не лише аграрної сировини (Денис Марчук).
- Не обмежувати ціноутворення та експорт аграрної продукції. Якщо вона генеруватиме прибуток для економіки, то держава матиме кошти для підтримки малозабезпечених. В іншому разі галузь переходитиме в тінь, як це відбувається в Росії через «експортні мита» (Марія Колесник)
- Зменшувати ризики для галузі, зокрема, викликані сезонними стрибками цін на паливно-мастильні матеріали (Марія Колесник).
Читайте також: У Зеленського очікують, що 2021-й буде роком економічного зростання.
