Цьогоріч 24 серпня Україна відзначила 30-річчя своєї незалежності. Цього дня у 1991 році Верховна Рада проголосувала за Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня українці підтримали документ на Всеукраїнському референдумі. Тоді 90 відсотків населення висловилися за незалежність, серед них понад 54 відсотки ‒ жителів кримської автономії та 57 відсотків жителів Севастополя сказали «так».
Як кримчани зустрічали проголошення незалежності України у 1991 році? Як анексія Криму вплинула на самосвідомість жителів півострова? Наскільки незалежність країни є цінністю для молодого покоління?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: політик із Криму, народний депутат України 7-го скликання Едуард Леонов; активістка з Криму, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталія Лютікова; журналісти із Криму Микола Семена і Андрій Яницький.
Політик із Криму, народний депутат України 7-го скликання Едуард Леонов із Євпаторії добре пам'ятає дні між путчем та проголошенням незалежності України, своїми спогадами він поділився в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Я ходив і відверто чіплявся до міліціонерів, щоб вони пояснили, що відбувається. Мені було вже тоді зрозуміло, що відкочуватися назад просто не можна. Для мене проголошення незалежності було радісною звісткою.
Незалежність України ‒ це не подарунок долі, а можливість, яку вибороли кров'ю й життями людейЕдуард Леонов
Хтось розуміє та усвідомлює, що була тривала боротьба за становлення України, а для когось незалежність сталася сама собою. Хтось знав про долю Василя Стуса, а комусь здається, що все сталося випадково. Я сподіваюся, що мене можна віднести до перших і для мене незалежність України ‒ це не подарунок долі, а можливість, яку вибороли кров'ю й життями людей. Незалежність дала нам незворотність процесів, почався ренесанс і у творчості, і в технічному процесі.
Журналіст із Криму Микола Семена, який добре пам'ятає трансляцію балету «Лебедине озеро» на телебаченні й момент оголошення незалежності України днями після, ділиться своїми почуттями в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Це була внутрішня перемога, ми усі почувалися переможцями, акт про незалежність відповідав усім нашим внутрішнім прагненням.
Говорити про те, що не так зробила Україна, можна тільки викресливши дії Росії. Сама ж Україна робила все з найкращих спонукань ‒ утвердили незалежність, але постійно вставала на шляху Росія. Наша країна зробила все, що можливо, в умовах тиску.
Росія й зараз продовжує працювати щодо України. Є надія, що «Кримська платформа» допоможе Україні позбутися російського впливу. Вона не завершить свою роботу після Дня Незалежності й тільки зміцнить позиції України, ми побачимо, як до неї приєднаються ще країни. Україна має вийти на всесвітнє утвердження своєї незалежності й на формування всесвітньої антипутінської коаліції, яка знайде можливості та форму для того, щоб спрямувати Росію на цивілізований шлях розвитку.
Про вплив Росії в Криму говорив і президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю українським журналістам із Криму.
«Інформаційно з кримчанами давно працювала Російська Федерація: і паспортизація, і телевізор, і люди, які приїжджали тощо. Була проблема, що, наприклад, зірки, які приїжджали (до Криму ‒ ред.) виступати, я це пам'ятаю ще з «Кварталу», ми були єдиною українською зіркою, тому що всі інші ‒ це російські зірки. Але вони завжди говорили: «Дуже приємно у вас бути в Криму». Тому ситуація з поверненням ментальним, цим відчуттям... Я не думаю, що це дуже складно. Тому що мені здається, що вони зараз просто розуміють, що сталося», ‒ зазначив Зеленський.
Активістка з Криму, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталія Лютікова каже, що незалежність штовхнула Україну в європейському напрямку, саме так вона висловилася в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Коли я спілкуюся з молоддю з Криму, вони кажуть, що народжені в Україні й ідентифікують себе як українці. Молодь каже, що їхні ровесники з Росії ‒ це абсолютно інші люди, дезорієнтовані, відірвані у світогляді, наші ‒ вільніші в прояві своєї позиції, вони навіть одягаються не так, як росіяни, не такі затиснуті, не такі стримані, вони дивляться в бік європейських ВНЗ, прагнуть до свободи пересування світом ‒ їм це цікаво й не страшно.
Усе більше дітей у Криму, які через вік не пам'ятають Україну, але навіть вони відмежовують себе від цих, як вони кажуть, «прибульців».
Усе більше буде дітей, яким уже нічого згадувати ‒ вони народжені при окупації. І це має стимулювати нас ‒ громадянське суспільство та владу України ‒ до того, щоб активніше впроваджувати заходи з деокупації Криму та шукати шляхи комунікації, діалогу з молоддю з окупації.
Журналіст з Криму Андрій Яницький вважає, що головне досягнення України ‒ молодь, про це він сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Наші молоді люди – вільніші, прогресивніші, розумніші, ніж багато молодих людей із пострадянських країн. Річ у тім, що демократична й вільна система дає більше шансів людям на самовизначення.
Крим і Севастополь потрапили в залежність, вони як і раніше залишаються дуже дотаційним регіоном. Якщо в український період дотаційність доходила до 30-37 відсотків і це, в принципі, можна було виправити (на прикладі багатьох регіонів України, які після децентралізації стали самостійнішими), то в Криму ‒ зворотний процес. Росія захопила Крим, прив'язала його на дотаційний повідець і тримає його на 60-відсоткових дотаціях для того, щоб Крим не міг без російських вливань і систем реанімаційної фінансової допомоги... Якщо уявити, що Росія припинить дотації, то Крим опиниться в ситуації гуманітарної катастрофи.
Я впевнений, що Крим повернеться до України й потрібно вже зараз розробляти економічний аспект цього повернення.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
