Через майже три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, перед Україною – в умовах нещодавніх змін на глобальній арені та на фронті – постали нові виклики. Які вони? Радіо Свобода зібрало оцінки експертів.
«З одного боку, є дуже багато тенденцій, які викликають обґрунтовану стривоженість», – каже професорка Валерія Корабльова з Інституту міжнародних досліджень факультету соціальних наук Карлового університету у Празі. «Але, з іншого, невизначеність і включення нових факторів може по-різному вплинути на подальшу динаміку».
У фокусі зміна політики США, втім також визначальним, вважає Корабльова, буде те, як виглядатиме Європа в найближчому майбутньому.
Не менш важливими є економічні виклики.
«Україна продемонструвала фантастичну економічну стійкість під час війни. А тепер потребує зовнішньої допомоги для підтримання нинішнього рівня економічної активності, враховуючи, що війна все ще триває», – каже доцентка факультету фінансів в університеті Іллінойсу в Урбані-Шампейні Тетяна Дерюгіна.
Асиметрія
Є консенсус обох партій США щодо недоцільності прийняття України в НАТОКорабльова
«Я бачу велику асиметрію у тих припустимих сценаріях, які обговорюються в Україні та поза її межами. На рівні загального знання в суспільстві і в політикумі у владних елітах в Україні активно обговорюються саме дві життєдайні прийнятні опції. Це або членство в НАТО, або навіть ядерна зброя. Я не бачу, щоб будь-яка з цих опцій всерйоз обговорювалася в європейських і північноамериканських елітах. Є консенсус обох партій США щодо недоцільності прийняття України в НАТО», – каже професорка Корабльова.
Україна змушена переглядати власні позиції і пристосовуватися до нової позиції США на чолі з президентом Дональдом Трампом. Багато із червоних ліній, які раніше були незручними для Києва, можливо будуть переглядатися.
Міністр оборони США Геґсет заявив на засіданні Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі, що США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом врегулювання.
Разом з тим заступник спецпредставника президента США з питань Росії та України Джон Коул заявив, що Сполучені Штати не виключають потенційного членства України в НАТО, або повернення до кордонів 1991 року. Про це американський чиновник сказав у коментарі виданню Reuters у Мюнхені.
«Наразі це все ще залишається на столі», – сказав Джон Коул.
Президент Зеленський запропонував партнерам подумати про повернення Україні ядерної зброї та присутність більшої кількості військ в Україні. Натомість спецпредставник Трампа Кіт Келлог відповів категорично, що Україна не отримає назад ядерну зброю.
Якщо раніше Зеленський категорично відмовлявся від перемовин з Кремлем, то минулого тижня заявив, що готовий сісти за стіл перемовин з Путіним, за умов підтримки та надання Україні гарантій безпеки.
Україна змушена доводити, що врегулювання конфлікту в Україні для США вигідне, каже Корабльова, тобто «чинна адміністрація США тепер розглядає нашу війну більш транзакційно». Цьому, зазначає професорка, відповідає наратив щодо обміну рідкісноземельних металів України на допомогу Америки.
«Тобто, це вже не є наратив боротьби демократії проти автократії, який був офіційною позицією команди Байдена», – каже Корабльова.
Виклики для стійкості
Головним ресурсом була внутрішня консолідованість суспільства
Основний виклик на нинішньому етапі повномасштабної війни, вважає професорка Корабльова, є у тому, щоб вчитися і мати сили на довгу дистанцію.
«Оскільки дуже довго ми думали про наш опір і нашу стійкість з точки зору воєнної стійкості, сьогодні ми маємо серйозно почати думати про нашу повоєнну сталість і стійкість», – каже професорка.
«Головним ресурсом була внутрішня консолідованість суспільства, наша певна моральна і креативна перевага над ворогом, підтримка західних партнерів. Але сьогодні всі ці ресурси, на жаль, підважуються, і тому нам потрібні консолідовані зусилля, щоб їх зберігати», – додає вона.
Гарантованим партнерами України залишаються, наголошує Корабльова, нордичні країни, країни Балтії і Великобританія.
Економіка воєнного часу
За офіційними даними, за минулий рік Україна покращила свої економічні показники.
«Якщо наприкінці 2022 року через повномасштабне вторгнення ВВП України впав на 29,2% , то за минулий рік Україна показала стабільне зростання. Очікується зростання ВВП на 3,6% за підсумками 2024 року.
«Я вважаю, що за даних обставин Україна зробила все можливе, щоб впоратися з економікою в умовах воєнного часу», – каже Тетяна Дерюгіна.
Зменшення допомоги може негативно вплинути на економіку України. «На жаль, українській економіці важко підтримувати себе без зовнішньої допомоги», – зазначає економістка.
За даних обставин Україна зробила все можливе, щоб впоратися з економікою в умовах воєнного часуДерюгіна
За прогнозом НБУ, у наступні два роки зростання економіки прискориться до 4,3%–4,6% на рік. Але «такий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущеннях щодо збереження достатніх обсягів міжнародної підтримки та поступової нормалізації умов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій».
З огляду на перегляд ефективності програм міжнародної допомоги у відповідність до інтересів США, нова адміністрація призупинила роботу USAID і реформує відомство. За підсумками 2023 року, на проєкти в Україні ця агенція витратили 16 млрд доларів, найбільше у світі. Гроші йшли від прямого фінансування бюджету до допомоги фермерам, ветеранам і незалежним ЗМІ.
Президент Зеленський заявив, що Україна шукатиме шляхи іншими способами заповнити цю прогалину. На думку ж міністра фінансів Сергія Марченка, Україна у 2025 має достатньо коштів, щоб впоратися навіть якщо допомога США зменшиться, як мінімум до половини року.
«Я не бачила нічого, що переконливо свідчило б про те, що Україна не зможе протриматися ще рік, але я думаю, що це частково залежить від того, що робитиме МВФ, що робитимуть європейські партнери. Якщо вони хоч трохи активізуються, я думаю, що це може бути дуже добре для України. Найгіршим сценарієм буде, якщо інші партнери також відступлять і припинять фінансування», – попереджає Дерюгіна.
Разом з тим експерти звертають увагу на економічні процеси в Росії.
Якщо на Росію буде застосовано достатній економічний тиск, то Росії буде важче, ніж УкраїніДерюгіна
За даними Інституту вивчення вийни (ISW), Росія намагається приховати наслідки війни для економіки.
«Всі показники вказують на те, що Росія зараз переживає дуже важкі часи з дуже високою інфляцією, високими відсотковими ставками, нестачею робочої сили. І тому, я думаю, що те, як справи в Україні, частково залежить від того, як справи в Росії. І дуже можливо, що якщо на Росію буде застосовано достатній економічний тиск, то Росії буде важче, ніж Україні. І це потенційно може змінити ситуацію, коли мова йде про хід війни і поле бою», – говорить Дерюгіна.
Президент США Дональд Трамп попереджав, що якщо Росія не погодиться швидко завершити війну проти України, то Сполучені Штати запровадять сильніші санкції та тарифи проти неї. А спеціальний представник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог зазначив, що нинішні санкції проти Росії оцінюються лише на «трійку» за десятибальною шкалою.
Вплив мирних переговорів
Адміністрація Трампа дотримується позиції, що Європа має перейняти лідируючу позицію у завершенні конфлікту в Україні, і що будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте погодився щодо необхідності більшого розподілу допомоги Україні між Сполученими Штатами та європейськими союзниками.
Корабльова теж погоджується, «що насправді російсько-українська війна – це є насамперед європейська проблема, і від того, чим і як закінчиться ця війна, напряму залежить майбутнє Європи».
Я все ще бачу велику інертність в Європі і небажання змінювати свої стратегії,Корабльова
Тож чи Європа зможе вступити консолідувати сили і таки зайняти ту позицію, яку від неї очікує Трамп?
«Наразі, на жаль, я все ще бачу велику інертність в Європі і небажання змінювати свої стратегії, оскільки відмова від захисної парасольки НАТО і Америки передбачає зміну суспільної угоди в європейських країнах, бо більше ресурсу треба витрачати на захист, на воєнні технології, виробництво і армію. Це означає скорочення витрат на інші напрямки, зокрема на розвиток бізнесу і соціальні програми підтримки населення. Це є дуже болючим і є дуже багато спротиву щодо цього. На тлі цієї проблеми ми бачимо політичні кризи у багатьох країнах Європи, як у великих гравцях, так і в менших країнах», – каже професорка Корабльова.
Якщо настане замороження конфлікту, то що це означатиме для України економічно?
Дерюгіна каже, що у короткостроковій перспективі це може мати досить позитивні наслідки і економічна активність зросте:
«Майже напевно, заморожений конфлікт збільшить економічну активність порівняно з тим, що відбувається зараз. Військові, принаймні деякі з них, могли б повернутися додому; люди перестали б ховатися в підвалах по кілька разів на день. Було б менше невизначеності порівняно з тим, що відбувається зараз у гарячу війну».
Однак заморожений конфлікт у довшій перспективі набагато гірше для економіки, зазначає Дерюгіна, «тому що він все ще створює велику економічну невизначеність, якщо його не вирішити за допомогою гарантій безпеки», зокрема тому, що інвестиції в країну будуть нижчими.
Форум