Із 2020 року постійне представництво президента України в Автономній Республіці Крим, яке базується в Херсоні, відкриває ще один офіс у Києві. Чим відомство здатне допомогти кримчанам та яку роль воно відіграє в міжнародній політиці України щодо Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла заступник постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева.
‒ Що означає розширення вашого відомства в Київ? З якими питаннями кримчани можуть звертатися до вас?
‒ Дійсно, 17 жовтня 2019 року президент підписав указ, яким дещо розширив повноваження представництва. Окрім того, у тексті йшлося про те, що воно буде розташоване й у Києві, й у Херсоні. Тобто ми продовжуємо прийом громадян, як і раніше, у Херсоні, але стратегічними питаннями, які необхідно вирішувати на загальнодержавному рівні, для комунікації з міжнародними організаціями, органами влади, ми будемо працювати у Києві. Хоча ще до ухвалення указу команда представництва, у першу чергу його голова Антон Кориневич проводив зустрічі у столиці. А так ми приймаємо звернення громадян телефонною «гарячою лінією», через Skype-зв'язок, електронну пошту, ведемо й особистий прийом. Звертатися можна з різних питань, але в першу чергу це стосується проблем, які виникають у людей при взаємодії з державними органами влади. Представництво намагається на своєму рівні вирішити ці питання. Звичайно, дуже важливо допомагати тут і зараз, але також нам необхідно виключити дискримінаційні положення в законодавстві України, щоб вирішити проблеми кримчан на стратегічному рівні.
‒ Ви прийшли у представництво з правозахисної сфери, з організації «КримSOS». За що відповідаєте в команді? Як взагалі розподілені обов'язки?
Найчастіше громадяни з окупованих територій звертаються до представництва, тому що не мають якоїсь інформації
‒ У нас є кілька управлінь: міжнародна служба, служба прийому громадян, з роботи зі зверненнями, інформаційно-аналітична служба, служба з деокупації, служба правового аналізу. Ми – суб'єкти законодавчої ініціативи, але працюємо через, власне, президента України, тобто подаємо йому свої напрацювання. За мною закріплена саме служба звернень громадян. Зараз ми намагаємося зробити її більш ефективною, щоб у нас з'явився модний зараз чат-бот, до якого будь-який кримчанин міг би звернутися й отримати базову відповідь. Найчастіше громадяни з окупованих територій звертаються до представництва, просто тому що не мають якоїсь інформації. Першу хвилю цих звернень можна було б зняти чат-ботом, тому що це найбільш поширені запитання.
Також за мною закріплена інформаційно-аналітична служба, тобто аналіз того, що відбувається на території Криму, з ним потім працюють наші колеги з управління деокупації та реінтеграції Криму. Загалом ми хочемо стати інформаційним хабом для кримчан. З іншого боку, для нас дуже важливо актуалізувати питання півострова в інформаційному порядку денному як в Україні, так і за кордоном. Ми намагаємося бути таким зв'язком між різними органами влади, щоб, зокрема, на порядку денному їхніх відомств тема Криму постійно була присутня.
‒ Що плануєте робити у 2020 році?
‒ Планів багато. Одна зі стратегічних цілей ‒ розробка стратегії деокупації та реінтеграції Кримського півострова, формування кримського порядку денного для президента, щоб на всіх міжнародних зустрічах і комунікаціях всередині країни у нього була присутня ця кримська тема. Це аналіз законодавчих практик через кримську призму, щоб ми розуміли, який із законодавчих актів може нашкодити в питаннях деокупації та повернення Криму.
Словом, це низка стратегічних цілей, під які ми прописували тактичні завдання. З моменту початку роботи нашої команди ми налагодили роботу абсолютно з усіма органами влади, які так чи інакше відповідають за питання Криму: Міністерство з питань окупованих територій, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, Міністерство юстиції, Міністерство освіти та науки, Міністерство культури, всі правоохоронні органи, які займаються Кримом. На жаль, упродовж останніх шести років такої комунікації та взаємодії між різними гілками влади не було.
‒ У вас проходять зустрічі з президентом Володимиром Зеленським?
‒ Ми постійно перебуваємо на зв'язку з Офісом президента ‒ як із його радниками, так і з заступником керівника. Антон Кориневич неодноразово зустрічався з Володимиром Зеленським як на загальних заходах, так і на неформальних закритих консультаціях і зустрічах, зокрема й перед самітом в Парижі 9 грудня.
‒ У Кремлі не раз наполягали: щодо Криму вести переговори не збираються. Що кажуть в оточенні президента України про такі переговори?
‒ Володимир Зеленський неодноразово говорив про необхідність майданчика для комунікації щодо Криму з російською стороною. Також він зазначав, що однією зі сторін у переговорах мають бути США. Ми залучені в процес тим, що завжди передаємо матеріали та брифи, які стосуються Криму, постійно говоримо про це з першими особами Офісу президента. Те, що відбувається в Криму, з політичними в'язнями, ми завжди доносимо до їхнього відома. У нас є стратегічна мета – і це деокупація Криму. Звичайно ж, ми будемо робити все, щоб це питання ніколи не зникло з порядку денного роботи з нашими міжнародними партнерами.
Володимир Зеленський неодноразово говорив про необхідність майданчика для комунікації щодо Криму з російською стороною
‒ Які саме проблеми, пов'язані з Кримом, ви порушуєте в міжнародній роботі?
‒ Ми постійно моніторимо ситуацію в Криму, завжди перебуваємо на зв'язку з правозахисними адвокатами або жертвами політично мотивованого кримінального чи адміністративного переслідування. Постійно комунікуючи з міжнародними місіями, організаціями, повідомляємо про порушення прав людини. У середині грудня Антон Кориневич був головою делегації на консультаціях України з Євросоюзом щодо Криму. Там порушували питання, пов'язані з порушенням прав людини, мілітаризацією свідомості громадян, з навчанням дітей рідною мовою, переслідуванням декількох груп осіб ‒ кримських татар і українців. Ці матеріали були підготовлені нашою стороною, а потім передані делегації в Брюсселі, щоб там це озвучили.
‒ Як ви зі свого боку будете намагатися заволодіти увагою та прихильністю кримчан, для яких працюєте, з огляду на те, в якому інформаційному просторі вони зараз живуть?
‒ Одна з наших цілей ‒ збереження, відновлення та посилення зв'язків з людьми, які живуть на окупованій території. Шляхи для цього є різні. Одне з важливих питань ‒ перетин адміністративного кордону, який ми неодноразово закликали спростити, а також покращити умови проходження контролю. Ми докладали зусиль до того, щоб відкрилася спочатку режимна зона, а потім сервісні зони. Коли в день відкриття режимної зони я спілкувалася з кримчанами, вони говорили, що це небо й земля: мовляв, нарешті Україна повернулася обличчям до тих, хто живе у Криму.
Тут також питання освіти для дітей з окупованих територій ‒ ми хочемо створити фонд підтримки талановитої молоді з Криму, щоб дитина могла звернутися туди для реалізації своєї культурної або освітньої ідеї. Це спрощення вступу до українських вишів ‒ не в обмежену їхню кількість, а в будь-які. Це проблема отримання документів про народження або про смерть ‒ зараз діє судова процедура, а ми наполягаємо на тому, щоб вона стала адміністративною. Сюди ж належить проблема нерезидентства людей з кримською реєстрацією ‒ ми працюємо над скасуванням цього статусу. Таких питань дуже багато.
