Недоброчесність, непрофесійність та політична заангажованість – саме ці якості українських суддів протягом багатьох років вбивають довіру громадян, відлякують від України інвесторів та заважають боротьбі з корупцією.
Очищення і перезавантаження судів стало однією з ключових вимог до української влади після Революції гідності. Сама влада теж називала це пріоритетом.
Але судова реформа п'ятого президента Петра Порошенка не спрацювала, а судова реформа, розпочата президентом Зеленським у 2019-му, виявилась заблокованою.
Чому так сталося? І чи зможе Володимир Зеленський не лише перезапустити її, але і виправити помилки Петра Порошенка?
«Реформою номер один, я думаю, що ви здогадуєтесь, яка має бути реформа, – судова», – наголошував 25 вересня 2014 року тогочасний президент України Петро Порошенко.
Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя мали відіграти ключову роль у судовій реформі президента Порошенка.
Завдання першої – формувати суддівський корпус. Завдання другої – затверджувати його склад та очищати від недоброчесних суддів.
Однак, бажаного ефекту досягти не вдалось.
«Ключова проблема судової реформи Порошенка в тому, що всі повноваження були передані Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії, які складалися у більшості з суддів, до яких була величезна кількість претензій: вони були недоброчесні, вони ухвалювали сумнівні рішення і в принципі були з сумнівною репутацією, – і вони ж мали очистити судову систему, що було абсурдом. Це не спрацювало», – пояснює член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Перезапустити ці важливі для оновлення судової системи органи пообіцяв на початку 2019-го кандидат у президенти Володимир Зеленський. Пояснював, що йому «дуже хочеться так: кандидатів багато, політиків багато, навіть президентів багато, але закон – один для всіх».
Законопроєкт про судову реформу президент Зеленський вніс до нової Верховної Ради щойно вона розпочала роботу.
У ньому (серед іншого) пропонував:
- негайно звільнити усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
- затвердити нові правила її формування;
- створити комісію з питань доброчесності і етики, яка б перевіряла членів ВККС та Вищої ради правосуддя (ВРП).
А от про оновлення самої ВРП у цьому документі не йшлось.
Напередодні остаточного ухвалення законопроєкту посли країн заходу застерігали українську владу: «Надання ВРП повноважень затверджувати правила та методологію судового відбору перешкоджає ВККС ефективно виконувати свої функції. Таке підпорядкування має відбутися лише після реформування ВРП».
Але вже наступного дня парламент під вигуки «Ганьба!» ухвалив документ у другому читанні і в цілому.
***
Нереформована Вища рада правосуддя створила проблеми вже через місяць після набуття законом чинності.
«Вища рада правосуддя намагалася просунути той варіант, який давав всі повноваження їй у руки: затвердила такі правила проведення конкурсу, які нівелювали роль міжнародників повністю (там впливали бали, основна частина з яких визначалася на підставі тестування знань)», – пояснює член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Окрім того, Вища рада правосуддя забажала, щоб уся конкурсна комісія (яка мала складатись із трьох членів Ради суддів України та трьох міжнародних експертів):
- збирала довідки для підтвердження своїх оцінок,
- а її міжнародні представники – ще й для підтвердження своєї компетентності.
Делегувати представників до журі такого конкурсу міжнародні партнери відмовились і попросили відкоригувати правила, відповідно до вимог закону.
Вища рада правосуддя цього не зробила і зрештою повністю заблокувала роботу Вищої кваліфікаційної комісії: адже новий склад ВККС так і не був сформований, а попередній втратив повноваження ще у день публікації закону.
Усе це, а також рішення Конституційного суду, який визнав більшість положень закону Зеленського неконституційними, зламало цю судову реформу.
***
Водночас реформування української судової системи і надалі залишається однією із ключових вимог МВФ для кредитування України. Тож у червні 2020-го Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт.
Над ним парламент працював цілий рік. І хоч за цей час документ значно доопрацювали, однак українські експерти та міжнародні партнери України знову занепокоєні.
«На жаль, законопроєкт 3711, що був схвалений до другого читання 28 квітня, не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії і ми його не підтримуємо», – наголосив 8 червня під час візиту до Києва голова Венеційської комісії Джанні Буккікіо.
Головних застережень два:
- по-перше, незалежні міжнародні експерти повинні мати переважне право голосу у спірних ситуаціях при формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
- по-друге, Вища рада правосуддя має бути реформована до того, як отримає право затверджувати остаточний склад ВККС.
«Це – обов’язково, інакше судова реформа буде приречена», – зауважив голова Венеційської комісії.
У «Слузі народу» запевняють: правку щодо переважного права голосу міжнародних експертів у спірних ситуаціях при формуванні ВККС розглядатимуть у залі.
«Найважливішим є те, щоб зараз була проголосована правка 453. яка відповідає моделі, яка була рекомендована Венеційською комісією. Ми з довірою ставимось до наших міжнародних партнерів і розуміємо, що наші партнери відберуть найкращих фахівців, які мають великий досвід з точки зору доброчесності суддів і їхньої професійної етики», – стверджує член фракції «Слуга народу», голова комітету з питань правової політики Андрій Костін.
Щодо реформи Вищої ради правосуддя, яка, згідно з запропонованим законопроєктом визначатиме остаточний склад ВККС, то її у «Слузі народу» теж обіцяють провести. Але пізніше.
«Реформа Вищої ради правосуддя однозначно буде. Але на сьогоднішній день ми маємо третину недобору суддів, а щодо майже половини усіх діючих суддів не завершено їхнє кваліфікаційне оцінювання. А це – питання вищої кваліфікаційної комісії суддів. Якщо ми залишаємо при формуванні нової ВККС досить обмежені надзвичайно повноваження Вищої ради правосуддя, і всі в будь-якому випадку члени ВККС будуть доброчесними, то наше завдання – щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів запрацювала», – пояснив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Слуга народу», голова комітету з питань правової політики Денис Маслов.
Однак, експерти з такою позицією не погоджуються. Кажуть: «кадровий голод» у судах штучно створила сама Вища рада правосуддя, щоб спершу реформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а не її.
«Логіка така: давайте оберемо будь-яку ВККС, головне, щоб вона нам призначала нових суддів. Але паралельно вони, наприклад, досіне завершили призначення суддів, які ще попередня Вища кваліфікаційна комісія у липні 2019 року визначила переможцями (от буквально донедавна їх призначали, фактично затягуючи цей процес, щоб штучно створити ось цей «кадровий голод»). А, по-друге, насправді кількість суддів, яка працює зараз, приблизно така ж, як працювала два роки тому. Тому супервеликої катастрофи нема», – пояснює член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
***
Що ж робити, коли українська влада хоче спершу реформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а міжнародні партнери наполягають: першою має бути ВРП?
Експерти пропонують компроміс: надати конкурсній комісії право не лише обирати, але і затверджувати остаточний склад ВККС.
Однак у Раді наголошують: по-перше, це буде неконституційно, а, по-друге, вважають, що роль ВПР, згідно з нинішнім текстом законопроєкту, і так «дуже обмежена».
«Коли ми надаємо на 16 посад 32 особи доброчесних людей, які пройшли конкурсну комісію, яка складається із наполовину міжнародних експертів, то вибір для Вищої ради правосуддя досить обмежений: їх залишається просто з двох людей вибрати одного», – запевнив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Слуга народу», член комітету з питань правової політики Денис Маслов.
Експерти ж не погоджуються
«Коли є 32, там завжди потраплять люди, про яких майже нічого не відомо, які невідомо, як будуть працювати в умовах нашої судової системи. Це такі от «сірі конячки», на яких можуть ставити у Вищій раді правосуддя. А тих людей, які справді відповідають критеріям, вони можуть вибивати, тому що у них є дві особи на вакансію», – наголошує член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
***
А що кажуть про законопроєкт депутати інших фракцій?
«Ми будемо голосувати лише за однієї умови: якщо будуть відстояні рекомендації Венеційської комісії, громадських експертів, послів G7 – це те, що буде забезпечена вирішальна роль міжнародних експертів», – розповів у коментарі Радіо Свобода член фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
Позицію «Європейської солідарності» на момент виходу цього матеріалу отримати не вдалося.
А от в ОПЗЖ і «Батьківщині» законопроєкт оцінюють негативно.
«Хочуть узаконити зовнішній вектор впливу на кадрову політику. По суті відбувається кадрова інтервенція в судову систему нашої незалежної країни», – зазначив Радіо Свобода член фракції «Опозиційна платформа – За життя» та перший заступник голови комітету з питань правової політики Василь Німченко.
«Іноземці не повинні впливати на формування суддівського корпусу. Ми багато разів піднімали це питання на засіданнях комітету і мені ніхто не зміг навести жодного прикладу в жодній країні світу, де б іноземці впливали на формування суддівського корпусу», – зазначив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Батьківщина» та член комітету з питань правової політики Сергій Власенко.
Однак, залучення міжнародних фахівців до реформування суддівської системи – є поширеною практикою в країнах, які розвиваються, стверджують експерти.
«Зараз в Албанії проходить досить серйозна судова реформа, де дуже високопоставлені судді втратили свою посаду через те, що органи за участі міжнародних експертів фільтрують судову систему Албанії. Європейський суд визнав, що такі механізми є законними. Плюс Венеційська комісія чітко сказала, що жодної загрози суверенітету це не становить. Єдине, що вона каже, що це має бути одноразово і тимчасово», – пояснює член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко
***Ухвалити зміни до формування Вищої кваліфікаційної комісії у Верховній Раді обіцяють вже до кінця наступного тижня.
А якими є плани на завершення всієї судової реформи?
«Є вже чітко вималювана стратегія реформування судової влади, яку затвердив президент своїм указом, є розуміння, які необхідно ухвалити закони щодо судоустрою і статусу суддів, процесуальне законодавство удосконалити. Оскільки вже є розуміння і є бачення, то, я думаю, що оптимістично в наступному році – 2022 – судова реформа вже може бути завершена», – спрогнозував у коментарі Радіо Свобода член фракції «Слуга народу» та член Комісії з питань правової реформи при президентові України Федір Веніславський.
Нині українським судам довіряє менше двох відсотків українців, і лише трохи більше 10 відсотків впевнені, що можуть отримати в Україні справедливе рішення суду незалежно від свого статусу чи фінансів.
