Крижаний вітер збиває з ніг, у темряві геть нічого не видно, нема ні сонця, ні зірок, нема жодного натяку на бодай якість промінчик світла… Ні, це не астрономічна чорна діра – такий вигляд, за християнськими віруваннями, матиме Всесвіт після закінчення вищого Божого (Страшного) суду, якщо гріхи людські переважать їхні чесноти. Тема вищого Божого суду стала вельми популярною у ранньому середньовіччі й знайшла відображення у фресковому живописі храмів України. Велика композиція, присвячена Страшному суду, збережена на фресках у Кирилівській церкві Києва. Про це розповіла Радіо Свобода завідувач науково-дослідного сектору Національного заповідника «Софія Київська» Ірина Марголіна.
– Зауважу, що для легкості «зчитування» образів і сюжетів під фресками автори малюнків залишили написи. А картини Страшного суду зазвичай розміщували у переддвір’ї храму, у нартексі (притворі – ред.). Тож коли ви заходите до Кирилівської церкви, вас «зустрічає» цілий фресковий комплекс XII століття – розповідь про те, як готували «судове засідання» і хто міг розраховувати на милість Божу, а на кого чекали вічні пекельні муки.
– То яким є Страшний суд, як його бачать відвідувачі Кирилівської церкви?
– У центрі композиції зображений Ісус Христос (Верховний суддя), обабіч якого апостоли, з одного боку стоїть Богородиця, з іншого Іоанн Предтеча, вони тримають у руках відкриті книги – але у книгах немає написів! Апостоли показують людям ці книги, бо саме у ці книги будуть вписані їхні діяння за життя.
Діва Марія та Іоанн Предтеча, звертаючись до Ісуса як Верховного судді, виступають як адвокати людства
І за ці діяння їх судитимуть, і якщо добрі справи переважать, людина потрапить до раю, а якщо переважатимуть справи і вчинки погані, вона потрапить до пекла. Фактично, ця мальована композиція є своєрідним попередженням. А Діва Марія та Іоанн Предтеча, звертаючись до Ісуса як Верховного судді, виступають як адвокати людства.
– Тобто ми бачимо цілу процедуру підготовки і проведення «судового процесу»?
– Так, перед нами розгортається композиція судового процесу, де маємо Верховного суддю і присяжних (апостолів), а трохи нижче бачимо підсудних, тих, хто йде на суд. Написи підказують: там є «подвижники», «мученики», а на окремій композиції зображена ціла княжа родина. Спершу мені здавалось, що це абстрактна княжа сім’я, але потім я вирішила дослідити композицію й портрети уважніше.
– І чия княжа родина йде на суд Божий?
– Це родина засновника Кирилівської церкви Всеволода Ольговича, яку веде ангел. Навпроти бачимо зображення ангела з вагами, на вагах зважують добрі й погані вчинки людини. Далі зображено групу людей, що зупинилися біля воріт пекла. До речі, там немає жодної жінки, виключно чоловіки! Там багато багатіїв, лихварів, сказати б, корумпованих чиновників… Навпроти, на композиції, де ворота відкрились, ми бачимо зображення пекельних мук, які переживають грішники.
– А як люди дізнаються, що час збиратись на Страшний суд?
– Всевишній покличе одного з янголів – і той буде згортати небо у сувій. На композиційному полі представлена фреска, вона відома як «Янгол, який згортає небо», – янгол стоїть посеред буревію, ледве втримуючи рівновагу, й виконує Божий наказ…
