У квітні Верховна Рада України перерозподілила бюджет на 2020 рік. Довелось зменшити видатки на науку, культуру, освіту та кіно. Щоб більше залишилось на боротьбу з епідемією та систему охорони здоров'я. Але не лише для них.
Мало хто помітив – але додаткових майже пів мільярда гривень, з-поміж іншого, пустили на фінансування ДФС та податкової міліції у її складі, чим подвоїли бюджет цього органу.
Як таке можливо – адже цю нереформовану структуру, яка тримає у страху чимало українських підприємців мали ось-ось ліквідувати? І як вже друга влада поспіль, попри публічні обіцянки, провалює створення на її місці Бюро фінансових розслідувань за західними стандартами?
13 квітня. В Україні запроваджений карантин у зв’язку з поширенням пандемії коронавірусу.
У цей день народні депутати на позачерговому засіданні Верховної Ради голосують за зміни до державного бюджету на 2020 рік. Головна ідея – акумулювати гроші для боротьби з COVID-19 в Україні.
«Непрості часи вимагають від нас відповідальних дій», – виголошував тоді з трибуни в сесійній залі парламенту прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Судячи з усього, одне із них – скорочення фінансування низки сфер.
Серед іншого, в той день було урізано фінансування Українського культурного фонду, підтримку української книги та фінансування Суспільного мовника. «В мінус» пішла і наука – скоротили фінансування досліджень і винаходів.
Натомість видатки на інші сфери лише зросли. Зокрема, і на податкову міліцію та Державну фіскальну службу. На них додатково виділили 450 мільйонів гривень з державної скарбниці.
Кошти забрали і від Бюро фінансованих розслідувань – органу, який мав би замінити податкову міліцію, але створення якого зрештою провалили.
Таким чином загалом на податкову міліцію й ДФС виділено близько мільярда – йдеться про ту ж структуру, яку раніше хотіли ліквідувати.
Не всі підтримували таке збільшення. Так, наприклад, народний депутат від фракції «Голос» і член бюджетного комітету парламенту Володимир Цабаль розповів «Схемам», що намагався цьому протидіяти, але марно.
– Сама ДФС зараз збором доходів не займається. Тобто, це той орган, який просто мав реформуватись в дві частини. Ну і, відповідно, сенс збільшувати фінансування того органу, який вже умовно не існує, в якому умовно залишилось якихось пару функцій, які там історично, всі ми знаємо, були не дуже успішними.
– А чому тоді збільшили?
– Мені Мінфін так і не пояснив.
Водночас і в самій президентській фракції говорять про необхідність розпрощатися з податковою міліцією.
«Взагалі треба цю податкову міліцію і всі підрозділи, які займаються підприємцями – їх треба ліквідувати однозначно. Замість цього треба створити Державне бюро фінансових розслідувань», – говорить депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
Ліквідувати не можна залишити: обіцянки політиків
У 2012 році, за часів президента Віктора Януковича і прем’єр-міністра Миколи Азарова, з’явилася пісня про податкову міліцію, яка нібито написана пересічними її працівниками.
У ній – красномовні рядки: «Податкова міліція – це закон і справедливість. Це порядність і сміливість. Це дотримання права. Це захист держави».
Водночас багато хто оцінює роботу податкової міліції не так, як співається в пісні.
Після Революції гідності різні очільники країни хотіли її ліквідувати – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань.
Такі обіцянки ще в 2015-му давав тодішній прем’єр Арсеній Яценюк.
«Податкова міліція має піти в минуле. Тому до парламенту має бути внесений напрацьований закон про створення служби фінансових розслідувань. Демілітаризована, без погонів, без автоматів – але з мізками», – заявляв він п’ять років тому.
І в 2016-му він все ще не полишав надію ліквідувати податкову міліцію: «Наше завдання – це ліквідація податкової міліції. Проєкт закону про створення служби фінансових розслідувань готовий».
Через рік, у 2017-му, цю ж ініціативу попередника, яка подобалась громадськості, підхопив і наступний очільник українського уряду Володимир Гройсман.
«Про що йде мова? Мова йде про те, щоб ліквідувати податкову міліцію вже остаточно», – відзначав тоді Гройсман.
«За» тоді ж висловлювався і п’ятий президент України Петро Порошенко: «Було три священні корови – СБУ, поліція і податкова міліція, яку ніхто навіть чіпати не міг. Моя пряма політична воля полягає в тому, що цю структуру – податкову міліцію – слід ліквідувати».
У 2018-му прем’єр Гройсман все ще не полишив надію створити новий орган фінансових розслідувань: «Треба ліквідувати, щоб органи не мали права приходити до підприємців і перевіряти. Ми маємо створити інтелектуальну службу – службу фінансових розслідувань».
У 2019 році вже новий український президент Володимир Зеленський та «нові обличчя» у владі, в свою чергу, також взяли на озброєння ініціативу попередників.
Так, народний депутат від президентської фракції «Слуга народу» і голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще торік переконував, що «це програмний пункт президента України, це програмний пункт партії «Слуга народу», який ми впроваджуємо в життя. Йдеться про створення органу, який відбере повноваження у Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції, яка буде ліквідована. І буде єдиним органом, що буде розслідувати злочини в сфері публічних фінансів».
Утім, уже через три місяці – в січні 2020 року – «програмний пункт» президента і його фракції несподівано був відхилений комітетом, який очолює той же Данило Гетманцев.
А згодом, за рекомендацією комітету, за його відхилення проголосувала Верховна Рада.
Чому ж був відхилений цей законопроєкт?
«Я достеменно не знаю. Як мені повідомили в комітеті, зникла політична воля на прийняття цього законопроєкту в тому вигляді, в якому він був підготовлений до другого читання, – розповіла «Схемам» народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, членкиня комітету з питань фінансів. – Я нагадаю, що до другого читання за моделлю, яку ми обрали, Бюро фінансових розслідувань підпорядковувалось Кабінету міністрів».
Сам же Данило Гетманцев відмовився пояснювати журналістам причину, чому ж очолюваний ним комітет зрештою відмовився від підтримки «програмного пункту президента» – але зазначив, що він і донині «дуже агітує» за цей законопроєкт.
– Законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань був відхилений за пропозицію нашого комітету Верховної Ради. Про мотиви я вам не можу повідомити.
– Чому?
– Просто не можу.
– Із чим це пов’язано?
– Пов’язано з тим, що просто не можу – і тому не повідомляю.
– Просто дивно, оскільки ви раніше агітували за цей законопроєкт.
– Я і зараз агітую. Дуже агітую. Зараз на розгляді насправді законопроєкт від «Голосу» і альтернативний, від наших депутатів, намагаємось винести на комітет.
– Коли буде ліквідована податкова міліція?
– Відповідно до рішення нашого комітету, ми запропонували податкову міліцію на сьогодні, поки вона представляє собою, скажімо так, не дуже ефективний орган, підпорядкувати податковій. Вона буде ліквідована повністю, коли буде прийнятий закон про Бюро фінансових розслідувань.
Натомість ймовірну причину перегляду підтримки законопроєкту про Бюро фінрозслідувань коаліцією називає депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, колега Гетманцева по фінансовому комітету.
«Ця редакція передбачала, що контроль за цим Бюро буде на рівні Кабміну, а саме через Міністерство фінансів. Після цього коаліція вирішила змінити своє рішення. І запропонувала постанову про відхилення. Я думаю, через те, що президент України не хотів віддавати свої повноваження щодо контролю за фінансовим і безпековим блоком, як і від СБУ, так і в принципі за цим органом», – висловив припущення Железняк.
Президент Володимир Зеленський через п’ять днів після провалу реформи – створення нового органу – Бюро фінансових розслідувань – перебував у швейцарському Давосі, де давав нові обіцянки так, наче нічого не відбулося.
«Ми запустили Антикорупційний суд – починаючи з вересня, він працює. Наближаємось до запуску Бюро фінансових розслідувань. Тобто, амбітні плани…», – розповідав глава держави в Швейцарії.
А через місяць після цієї заяви президента, 19 лютого, відбулося засідання фінансового комітету парламенту. Серед його гостей були і міністерка фінансів, і очільник фіскальної служби. І там також лунали згадки про нові прогнози щодо ліквідації податкової міліції.
Відповідне питання підняла вже згадана депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.
– У мене ще суто екзистенційне питання – чому досі не ліквідована ДФС?
– ДФС – це податкова міліція на сьогоднішній день, вона правоохоронну функцію виконує. Тому вона буде ліквідована, відповідно, після прийняття спецзакону про статус правоохоронних органів…, – відповіли їй тоді на комітеті. А головуючий Гетманцев додав: «Ще, Ольго, не скоро буде ліквідовано. На жаль».
Куди підуть гроші?
17 січня парламент відхилив законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань – за таке рішення віддали голоси 253 депутати.
А через два дні після провалу реформи ДФС, яка перебуває в процесі реорганізації, попросила Міністерство фінансів суттєво збільшити їй фінансування.
Середня зарплата працівників на 2020 рік становила понад 6 тисяч гривень. А ДФС просила підняти її розмір для центрального апарату – до понад 21 тисячі. А для регіонів – до 13 з половиною.
Також фігурує сума в 51 мільйон гривень – ці гроші просили надати на оплату послуг, крім комунальних. Здебільшого – це транспортні послуги.
А лише за місяць до цього ДФС просило на цю ж статтю вп’ятеро меншу суму – трохи більше від мільйона.
Зрештою Мінфін подав до парламенту 18 мільйонів гривень.
Утім, примітно, що в 2018 році Рахункова палата знайшла порушення саме за цією бюджетною програмою – оплата послуг. Гроші використовували без офіційно затверджених норм витрат.
А ще тоді Рахункова палата знайшла порушення при нецільовому використанні службових автомобілів – а саме: при оплаті пального.
Чому ж парламентарі все-таки підтримали рішення уряду збільшити фінансування податкової міліції? «Схеми» запитали про це в народної депутатки від фракції «Слуга народу» і членкині бюджетного комітету Верховної Ради Лесі Забуранної.
– Податкова міліція непереатестована, давно мала бути ліквідована. Утім, ви голосуєте за те, щоб додавати гроші цій структурі. Чому?
– Я вбачала об’єктивні моменти, чому ця реформа не могла відбутися так стрімко. І в той же час розуміння того, що ці функції мають здійснюватися, скажімо, спонукали мене підтримати це рішення уряду.
Гроші на ДФС – це гроші здебільшого на податкову міліцію.
На сьогодні там немає жодного рядового. А на 30 старших прапорщиків податкової міліції припадає 444 полковники.
Простих прапорщиків – 19, 1022 підполковники, по пів тисячі майорів, капітанів та лейтенантів і один генерал-майор податкової міліції.
Податкова міліція – це по своїй суті правоохоронний орган всередині органу виконавчої влади. Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти, що й інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду.
Які це справи, для прикладу, роз’яснює Гетманцев: «Це нелегальний спирт, це нелегальний тютюн, це паливо нелегальне – тобто, це все те, де йдуть системні правопорушення, системні злочини, пов'язані з ухиленням від оподаткування. І податкова міліція – це той орган, який повинен ефективно з цим боротися. Те, що, на жаль, вони не борються з цим, а, скажімо, не припиняють правопорушення, скажімо м'яко, – це так, це є ця проблема».
Головний фіскал країни
Два місяці тому Кабмін призначив головою Державної фіскальної служби Сергія Солодченка – вихідця з податкової міліції, до якого є питання щодо люстрації. І саме того ж дня уряд вирішив суттєво збільшити фінансування ДФС.
Коли на співбесіді Солодченка спитали про його найбільші досягнення – і він розгубився: «Досягнення? Зараз я – начальник головного слідчого управління ДФС України, і мої досягнення – ми робимо роботу».
Тоді ж члени комісії розпитали у нього, звідки в нього великий будинок у передмісті Києва.
– Ви ніколи не працювали в бізнесі, але у вас тут, на Петропавлівській Борщагівці, будинок на 386 метрів, також достатньо багато коштовностей, заощаджень і так далі.
– В 2013 році будинок був придбаний моєю матір’ю, яка все життя працювала в бізнесі. Вона на території Луганської області працювала, здається. Вона придбала цей будинок – і ми всі разом переїхали в 2013 році в Київ і тут мешкаємо.
Примітно також, що будинок нинішнього очільника ДФС після Революції гідності потрапив у програму розслідувань «Наші гроші». Відповідно до декларації, показаної журналістами, у 2014 році податковий міліціонер був мільйонером – як вони зазначили, «загальний дохід Солодченка за 2014 рік становив 1 мільйон 700 тисяч гривень, з яких 1,5 мільйона – подарунки, призи та виграші».
Сергія Солодченка призначили, попри те, що він може підпадати під закон про люстрацію, що забороняє обіймати державну посаду.
Що він робив у часи президента Януковича? На сайті ДФС вказано розпливчасто: «проходив службу на керівних посадах у податковій та Міндоходів в Луганській області».
Однак у рішенні апеляційного окружного суду від 2016 року, яке знайшли «Схеми», його посади названі чіткіше. І вони, на думку самої ДФС та суду, підпадають під люстрацію.
Відповідно до них, у 2012 році Сергій Солодченко був керівником слідчого відділу податкової міліції, згодом – заступником керівника управління податкової міліції – керівником слідчого управління Державної податкової служби у Луганській області.
Із 2018 року касаційна скарга на рішення щодо поширення обмежень люстраційного законодавства на нинішнього очільника ДФС, на відмову в поновленні на службі в податковій міліції перебуває у Верховному суді. Та суд відповів, що справу ще й досі не розглянув, бо велике навантаження.
Як сталося, що Солодченка знову призначили податковим міліціонером?
Схоже, керівництво ДФС змінило думку – з невідомих причин. Через рік після суду і три роки після Революції гідності Солодченко написав заяву про люстраційну перевірку на нову посаду в ДФС. І в результаті цього разу він уже не підпадав під люстрацію.
У лютому на фінансовому комітеті парламенту з’ясувалося, що у ДФС є по суті два керівники: один – екскерівник установи, очолює ліквідаційну комісію з реорганізації і займається скороченням, а інший – Сергій Солодченко – виконує протилежну роботу – займається розбудовою установи і витрачатиме додаткове фінансування.
– Пан Денис Гутенко, він був звільнений, чи він працює зараз в службі? – запитували в Солодченка на засіданні комітету.
– У зв'язку з тим, що мене не призначив Кабмін на виконання… поклав виконання обов'язків голови, він залишився головою ліквідаційної комісії з питань реорганізації.
Сам Сергій Солодченко на фінансовому комітеті парламенту давав пояснення, навіщо треба більше грошей установі, яка реорганізується.
– Державна фіскальна служба планує працювати, я так розумію, у 2020 році. Чому так терміново, можливо, це ваше звернення до Кабміну, щоб було виділено додатково до 470 мільйонів, які були заплановані в бюджеті, ще 400 або 450 мільйонів, – питав у Солодченка заступник голови фінансового комітету Андрій Холодов.
– У нас є проблема з фінансуванням. Тобто в нас заробітна платня разом з виплатами по звільненню людей, які звільняються, буде здійснюватися на кінець травня. Далі в нас не буде грошей на зарплату. Міністру фінансів я доповідав, і вона буде з'ясовувати, звідки будуть перекидати гроші: з ДМС чи з податкової.
Автопарк київських фіскалів і податкових міліціонерів
10 квітня. Ранок біля податкової міліції Києва.
«Схеми» фіксують, як до її внутрішнього двору заїжджають зовсім не бюджетні марки авто: Jaguar, Lexus, Mercedes.
Серед машин журналісти помітили і Тoyota Prado керівника оперативно-аналітичного відділу ДФС у Києві Віктора Ситника, і Volkswagen Touareg Романа Семенця – очільника оперативного управління. Ця власність є в їхніх деклараціях.
Також знімальна група побувала і під стінами Державної фіскальної служби в Київській області.
Там «Схеми» зафіксували, як близько 10-ї ранку на Lexus приїхав на роботу Роман Чепілко.
Це авто він придбав торік – при чому, судячи з його декларації, дуже вигідно – автівка 2015 року обійшлася йому в 130 тисяч гривень. Його посада зазначена на сайті як «керівник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів».
Журналісти також звернули увагу, своє авто він ставив, схоже, на паркомісце, яке потрапило до звіту Рахункової палати за 2018 рік.
У ньому, зокрема, значилося, що ДФС оплачує за стоянку десяти автомобілів, хоча службових має вдвічі менше.
Але згодом фіскали пояснили, що стоянка використовується для гостей та автомобілів, які привозять, у тому числі, кореспонденцію.
Про секрет, чому ж не вдається так довго ліквідувати податкову міліцію і створити новий орган, розповів Олександр Данилюк. Він був міністром фінансів у часи президента Петра Порошенка і секретарем РНБО вже за президента Володимира Зеленського.
«Це величезний бізнес, який державні структури і конкретні люди не хочуть втрачати. Виграють від цього ті, хто зараз заробляє. Заробляють і в СБУ, і в МВС, і навіть в ті й же податковій міліції. Статус-кво всіх влаштовує», – пояснив він журналістам.
Скарги підприємців на податкову міліцію та ДФС
Підприємець із Сум Віктор Федорченко мав досвід спілкування із Державною фіскальною службою. Йому натякали і про свій вплив, і на його гроші.
Федорченко – генеральний директор ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко». Своє спілкування з ДФС він описав так:
«Прийшли до нас. Написали цілу петицію, вказали на якісь порушення. А потім кажуть: ось, давайте домовлятися, півтора мільйона дасте нам. Ось Полив'яний прийшов – там є такий, заступник начальника податкової, і каже: «За те, що я – посередник, мені пів мільйона, решта – керівництву».
За словами Федорченка, він цю розмову записав і передав до НАБУ. А ще поскаржився прем’єр-міністру і в ДФС: «Ми звернулися до НАБУ – була порушена кримінальна справа. Є записи, так. НАБУ, власне кажучи, зафіксувало всі ці його вимоги, що він вимагав. Після цього була друга перевірка – теж понавиписували. Ось же рішення суду. Ось так і працюємо. Постійно ось так іде – тому що ніхто персонально не відповідає за свої дії», – розповів він журналістам.
Олексій Полив’яний, який начебто натякав на гроші підприємцю, торік перейшов у реформовану нову установу – Державну податкову службу України.
«Схеми» звернулися до нього з проханням про коментар і чекають на відповідь. Але після того, як журналісти почали до нього телефонувати, з його роботи – податкової служби на Сумщині – надійшла відповідь, що Олексій Полив’яний з 28 квітня перебуває у відпустці.
У скарзі підприємця вказане ще одне ім’я – на той момент головного фіскала у Сумській області – Олексія Мазуренка.
«Схеми» запитали також і у нього про ці обставини. Він відповів, що ця історія йому відома з місцевих ЗМІ: «Про існування якогось начебто вимагання коштів від пана Федорченка я дізнався із засобів масової інформації. Це перший пункт, коли на місцевому телебаченні було розміщено інтерв’ю пана Федорченка. Це було наприкінці травня минулого року. Чи звертався пан Федорченко до правоохоронних органів з приводу ймовірних якихось, на його думку, вимагань, я вам сказати не можу, можливо, і звертався, якщо він це сам на камери журналістам розказував. Чи існує кримінальне провадження за його заявою – ні, на той момент, ні на сьогоднішню дату інформації в мене немає. Жодного запиту, вимоги, повістки або інших процесуальних документів ні на мою адресу, ні на адресу головного управління не надходило від будь-якого правоохоронного органу з даного приводу», – сказав Мазуренко.
Красномовний випадок, який показав ефективність роботи податкової міліції – це історія, яка сталася з Вадимом Махомедом. У його компанії, яка займається вебсайтами, три роки тому провели обшук. Однак згодом з’ясувалося, що міліція помилилася.
«І коли я приїхав, запитав, хто ви, що ви, чому ви приїхали, що ви від нас хочете, чому блокуєте нашу роботу. Вони сказали, що типу обшук, – пригадує Вадим Махомед. – Я попросив хоч якісь документи, постанову суду. Але, чесно кажучи, я читав цю постанову, я не міг нічого зрозуміти. тому що там жодної згадки про компанію IDEIL не було зовсім, жодної згадки мене особисто не було, жодної людини, яку б я знав, не було», –розповів він журналістам.
Але той день був не дуже вдалим для підприємця: «У нас зникли 2 упаковки кави і гроші – ми збирали одній із колег на день народження, на подарунок. А взагалі я вже потім, в спокійній обстановці, вчитався в усі ті постанови, виявилось, це була судова справа стосовно зловживання і ухилення від сплати податків якимись херсонськими компаніями при будівництві доріг… І під ту справу ми якимось паровозом потрапили».
Про роботу ДФС зсередини може свідчити й інший факт. Торік керівника відділу головного управління фіскальної служби у Житомирській області Олександра Проценка позбавили премії за те, що він штучно завищував показники вилучених підакцизних товарів.
У офісі бізнес-омбудсмена розповідають: щороку чверть скарг, які надходять до них на правоохоронців, припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, які міліціонери відкривають, не доходять до суду чи розсипаються там.
«З точки зору статистики Офісу генерального прокурора, у 2019 році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень по ухиленню від сплати податків. У тому ж році було закрито 262 кримінальні провадження – з них 259 за відсутністю складу злочину. І це було зроблено ще до того часу, як обставини потрапили до суду – це, власне, було зроблено на етапі досудового розслідування», – розповів «Схемам» заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак.
Під час карантину, кризи, коли іншим скорочують витрати, податковій міліції значно збільшили фінансування. Зробили це під призначення нового очільника Сергія Солодченка – податкового міліціонера, який обіймав високі посади в часи Януковича.
Тож майже пів мільярда додаткових коштів піде на орган, на роботу якого є чимало скарг від підприємців і який взагалі мав бути ліквідований – що обіцяє вже друга влада поспіль.
