Розмаїття недорогих роздрібних товарів із Китаю стало звичним для українців. Китай також є лідером у високотехнологічних галузях, а український експорт товарів, зокрема металургії, до КНР, навпаки, скоротився у десятки разів. Експерти застерігають, що в майбутньому таку економічну залежність від Китаю можна використати з метою політичного тиску на Київ з боку Пекіна. Радіо Свобода аналізує, як саме розвивається двостороння торгівля.
Після чергового ракетного обстрілу, радіоринок на Караваєвих дачах у Києві відновлює роботу. Більшість електроніки на розкладках – китайського виробництва. Як кажуть регулярні відвідувачі, «так було завжди».
Попри підтримку російського військово-промислового комплексу з боку Китаю, товари з КНР на ринку у Києві майже не мають конкурентів.
«Я навіть ніколи не цікавився, звідки ці товари. І люди, які за ними йдуть, також. От вам потрібна батарейка отака (показує специфічну батарейку у формі паралелепіпеда – ред.). Де ви її зараз шукатимете? В магазинах вона 300 грн коштує. В мене – 50. Яка вам різниця, звідки я її привіз? Це законно? Так. Головне, що не з Росії», – розповідає один із продавців.
Ціна є пріоритетом для середнього покупця на українських ринках чи в поодиноких ятках біля зупинок транспорту.
«Якшо товар коштує до 100 грн, то ви з ним не церемонитесь… Я в політику стараюсь не вникати, тому я вам скажу так: ви або купуєте оце, або йдете [деінде] і берете дорожче», – так пояснює домінування китайських виробів у своєму асортименті Світлана, яка продає посуд та побутову хімію на іншому столичному ринку.
Китай є зручним постачальником товарів кінцевого споживання для населення УкраїниДмитро Єфремов
Сьогодні Китай продовжує наводнювати український ринок товарами, помітно витісняючи із нього західних конкурентів, оскільки одночасно із запитами українців зросла і якість китайських виробів. Зокрема, електромобілів, самокатів, смартфонів та іншої електроніки.
«Китай є зручним постачальником товарів кінцевого споживання для населення України. [Вони] відзначаються помірно низькою ціною і доволі високою якістю. Можна купувати аналогічні товари з інших країн більш високої якості, але вони коштуватимуть значно дорожче. Оскільки населення України не є багатим, то воно не тягне диверсифікацію постачання джерел подібних товарів», – каже Радіо Свобода експерт Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія» Дмитро Єфремов.
Попри військову допомогу Пекіна Москві, Китай знову став найбільшим торговельним партнером України. У 2024 році Україна імпортувала китайських товарів на 14,4 млрд доларів США, повідомила Державна митна служба України. За інформацією міністерства економіки, минулого року до Китаю Україна експортувала товарів на 2,3 млрд доларів. Таким чином, загальний товарообіг між Україною і КНР склав майже 17 млрд доларів США і знову забезпечив Китаю звання головного торговельного партнера Києва, яке він втратив у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, через різке падіння експорту до КНР.
Критики стверджують, що комуністична влада Китаю надає субсидії, кредити під низькі відсотки та іншу підтримку виробникам, що дозволяє їм пропонувати товари за нижчими цінами та витісняти міжнародних конкурентів. Тому в багатьох країнах, від США до Бразилії, Таїланду й Мексики, уряди запроваджують заходи, щоб обмежити китайське домінування у торгівлі на підтримку національних виробників.
Потенційно Китай може застосовувати залежність будь-якої країни від торгівлі з собою як засіб тискуДмитро Єфремов
Київ націлений і надалі поглиблювати економічну співпрацю із Пекіном. У грудні 2024 року, приймаючи вірчі грамоти у нового посла КНР в Україні, президент Володимир Зеленський підкреслив таку зацікавленість.
«До війни Україна та Китай мали великі обсяги торгівлі. Звичайно, ми хочемо, щоб це відновилося і щоб наші відносини були більш міцними в більшій кількості напрямів», – сказав Зеленський.
Торгівля і політика
Торговельним партнером України номер один Китай вперше став у 2019 році, випередивши Росію. Хоча деякі економісти схильні говорити про те, що у 2024 році найбільший товарообіг Києв мав із ЄС, у розрізі окремих країн першість КНР сьогодні знову безсумнівна.
У 2024 році обсяг закупівель з Китаю є на 28% більшим, ніж попереднього року, і на 40% перевищує показник 2022 року. Таким чином, Україна продовжує стабільно нарощувати імпорт з КНР впродовж уже трьох років повномасштабної війни з Росією, в якій Пекін приховано підтримує Москву.
«Потенційно Китай може застосовувати залежність будь-якої країни від торгівлі з собою як засіб тиску на таку країну, її зовнішню політику. Прецеденти такого мають місце», – каже китаєзнавець Єфремов.
Як приклад, він наводить обмеження, які в різний час Китай вводив щодо Австралії, Республіки Кореї та Японії з метою домогтися змін в їхній зовнішній політиці. До прикладу, КНР обмежував експорт вугілля, вина, ячменю та лобстерів з Австралії, щоб примусити Канберру діяти в інтересах Пекіна, раніше писала агенція Bloomberg.
«Наскільки це може працювати з Україною? Сказати складно, оскільки потенційно Україна може диверсифікувати постачання цих товарів з інших джерел. Це коштуватиме дорожче і, відповідно, населення України постраждає, оскільки йому доведеться купувати інші товари за більш високою ціною», – зазначає китаєзнавець.
Політичні цілі Китаю включають у себе збільшення впливу на нашу країнуЮрій Пойта
Керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта бачить ознаки того, що Китай зараз намагається активно інвестувати у проєкти з повоєнної відбудови України саме з політичних міркувань. І в цьому може полягати загроза від економічної залежності від КНР, каже експерт.
«Ці політичні цілі [КНР] включають у себе збільшення впливу на нашу країну, розширення впливу на українську економіку… Китай намагається домінувати, заходити із економічно привабливими пропозиціями, щоб увійти у низку секторів, зокрема інфраструктурних… Це створює низку серйозних викликів для суверенітету нашої держави», – каже в коментарі Радіо Свобода Юрій Пойта.
Якщо ж говорити про експорт з України до Китаю, то з початком повномасштабної війни він сильно впав: з 8 млрд доларів у 2021 році до 2.5 у 2022 році і 2.3 у 2024-му. Це пов’язано з тим, що традиційні ланцюжки поставок, зокрема, морем, суттєво постраждали. Однак, на обсягах імпорту бойові дії відчутно не позначились.
«Це пов’язано як з потребами власне війни, так і з необхідністю компенсувати втрати окремих виробничих потужностей», – пояснює у коментарі Радіо Свобода старший аналітик KSE Institute Дмитро Горюнов і зазначає, що такий висновок справедливий не лише для імпорту з Китаю.
Якщо ж говорити про торгівлю саме із КНР, то тут лідерська позиція серед інших пов'язана з тим, що Китай – це «найбільший виробник різноманітних товарів у світі, до того ж у тому числі в нижчому ціновому класі, що для небагатої країни важливо», каже Горюнов.
Нарощувати експорт до КНР загалом може бути вигідним для української економіки, оскільки передовсім йдеться про потенціал поставок агропродукції, а Китай не схильний застосовувати політичні важелі, коли йдеться про імпорт зернових, каже Дмитро Єфремов.
«Першочерговий мотив, яким керується Китай, пов'язаний з його національною продовольчою безпекою. Для Китаю це є, можна сказати, ідеєю фікс убезпечити своє майже 1,4 мільярдне населення від різноманітних криз, пов'язаних із браком сільськогосподарської продукції», – каже експерт.
Війна – окремо, а економіка – окремо?
Китай лідирує у багатьох галузях, і йому просто немає заміниЮрій Пойта
Серед товарів, які Україна імпортувала з Китаю у період з січня по листопад 2024 року, найбільші частки припадають на електричні машини (31%), ядерні котли (14%) та літальні апарати (8%). Щодо першої категорії, то сюди входять багато різних категорій товарів, зокрема, смартфони або різноманітне енергетичне обладнання, наприклад, генератори, сонячні панелі, акумулятори і так далі. Через атаки РФ на українську енергосистему, зростання імпорту таких товарів не викликає здивування.
Таким чином, найбільшими імпортерами минулого року з Китаю були дистриб'ютори різних електронних товарів та енергетичний сектор. Також великим кінцевим споживачем китайською продукції є українська армія, адже китайські FPV-дрони мають абсолютне домінування на світовому ринку.
«Такі обсяги імпорту з Китаю обумовлені тим, що Китай має дуже великі промислові потужності. І в тому числі завдяки державній підтримці стратегічних галузей промисловості, він лідирує у багатьох галузях, і йому просто немає заміни», – пояснює в коментарі Радіо Свобода Юрій Пойта.
Як приклад, експерт наводить серйозні інвестиції уряду КНР у виробництво електромобілів, що вже стало проблемою для ЄС, який намагається захиститися від тотальної залежності від поставок електрокарів з Китаю.
Для України це також справедливо: за даними Інституту дослідження авторинку, серед усіх нових електромобілів, які імпортували українці в 2023 році, частка китайських машин склала понад 80%. І виграють цю конкуренцію китайські виробники завдяки набагато кращому співвідношенню ціна-якість.
Інтерес КНР до українського збіжжя падає
Через повномасштабну війну чи не найбільше постраждав експорт української металургійної продукції. За даними Державної митної служби, він впав у майже 34 рази за два роки: з 3.2 млрд доларів США у 2021 році до 95 млн – у 2023-му.
Серед причин падіння аналітики ресурсу GMK Center виокремлюють скорочення внутрішнього виробництва, порушення ланцюгів поставок, а також підтримку урядом КНР власних виробників.
Китайські імпортери, які закуповували значні обсяги фуражного зерна в Україні, тепер шукають альтернативні джерелаПавло Рябікін
Сьогодні основним товаром, який українські виробники поставляють до КНР, стала агропродукція, про яку ми вже згадували, однак і цей сектор страждає.
Якщо раніше Україна була головним постачальником соняшникової олії до Китаю, то тепер це місце зайняла Росія. У 2022 році частка Києва становила 53 відсотки, а минулого року скоротилася до 23, повідомляє АПК-інформ.
Через перебої у поставках, пов’язані із блокуванням портів, а також здорожчання транспортування «китайські імпортери, які раніше закуповували значні обсяги фуражного зерна в Україні, тепер шукають альтернативні джерела», пояснював наприкінці 2023-го тодішній посол України в КНР Павло Рябікін.
Один з найбільших експортерів українського зерна – компанія «Нібулон» – теж зіткнулась із скороченням попиту з Китаю після початку повномасштабної війни в Україні.
«Це обумовлено передусім ринковими факторами. З одного боку, Китай скоротив імпорт зерна через економічну рецесію, зниження споживання та високі власні врожаї», – розповів у коментарі Радіо Свобода директор з торгівлі «Нібулону» Володимир Славінський.
Відсутність китайського попиту змушує українських трейдерів диверсифікувати експортні ринкиКатерина Мудріян
Він зазначив, що блокування портів теж вплинуло на експортні шляхи, оскільки згідно з міждержавними фітосанітарними протоколами, експорт з України до Китаю дозволено лише через сертифіковані українські порти. Щоправда, як зазначив Славінський, після відкриття «зернового коридору», експорт українського збіжжя у КНР відновився.
Аналітики очікують падіння попиту Китаю на українські зернові і надалі. Експорт кукурудзи з України до Китаю може знизитися, прогнозує аналітикиня агенції ASAP Agri Катерина Мудріян.
«Відсутність китайського попиту вже змушує українських трейдерів диверсифікувати свої експортні ринки, збільшуючи поставки в інші країни Азії та Близького Сходу», – зазначила Мудріян.
Водночас, китайський бізнес вже зараз співпрацює з компаніями на окупованих Росією територіях України. Про це свідчить публікація видання NV, в якій йдеться про те, що щонайменше десяток приватних китайських компаній постачає підприємствам на окупованій Луганщині та Донеччині устаткування або інші товари.
На думку експертів, опитаних NV, у Росії не вистачає коштів для розбудови захоплених українських територій, а тому Кремль може навмисно залучати КНР до інвестування в окуповані території. Як наслідок, пише видання, метали та вироби з них, виготовлені на окупованих територіях України, можуть експортуватися до Китаю в обхід української митниці.
- Китай став основним торговельним партнером для понад 150 країн і регіонів, повідомляють китайські митники. Серед них також Росія і США.
Форум