Кіра Рудик залишається головою партії «Голос». Таке рішення ухвалили на з'їзді політсили, що відбувся в Києві 29 липня. Як проходило голосування – відомо лише з офіційних повідомлень партії, оскільки захід тривав у закритому форматі. Обмеження діяли не лише для журналістів, а й для партійців. Так, голова львівського осередку «Голосу» Ярослав Рущишин розповів Радіо Свобода, що на з'їзд не пустили членів партії, котрі приїхали зі Львова. Аргумент – карантинні обмеження.
У партії повідомили, що партійців не пустили, бо приміщення де проходив з'їзд, не дозволяло розмістити велику кількість людей. Натомість, наголосили у партії, всі делегати партії, котрі мали бажання бути на з'їзді – були на ньому. Всього приїхало 22 делегати. Саме вони, голосами більшості залишили Кіру Рудик на посаді очільниці політсили.
Ще до того, як стали відомо, що Рудик зберігає свою позицію, семеро членів партії, котрі є народними депутатами, через незгоду з лідеркою партії та форматом проведення партійного з'їзду, покинули «Голос».
Загалом, у партії покладали великі надії на цей з'їзд. Останні пів року в середині «Голосу» тривали публічні чвари та скандали, лунали взаємні обвинувачення. Частина «Голосу» вимагала звільнення керівництва партії та фракції. У червні цього року «Голос» анонсував з'їзд партії, на якому, нібито, мали поставити «крапку в цій внутрішній кризі».
Після сьогоднішнього з'їзду стало очевидно: кризу не вирішили, а поглибили. Ще до початку з'їзду низка партійців заявили, що вони не братимуть участі в з'їзді та покидають лави «Голосу».
Депутатка Олександра Устінова назвала з'їзд партії «черговою профанацією керівництва та цементування контролю Кіри Рудик над партією»
«На жаль, керівництво в особі Кіри Рудик та контрольована нею політична рада «Голосу» штучно створили умови, за яких 75% партійців та місцевих депутатів не будуть представлені на з'їзді. З'їзд формувався, виходячи не з кількості партійців та депутатів, представлених у місцевих громадах, а за лояльністю до керівництва», – заявила Устінова.
Станом на 29 липня про вихід з партії повідомили семеро народних депутатів – Юлія Клименко, Олександра Устінова, Соломія Бобровська, Роман Лозинський, Ярослав Юрчишин, Володимир Цабаль та Ольга Стефанишина. Остання покинула партію досить екстравагантно – заяву про вихід із «Голосу» написала на шматку туалетного паперу.
Формат заяви Стефанишиної Кіра Рудик назвала «неповагою до виборців».
«Надалі будувати спільну політичну силу немає можливості. Один із делегатів на з'їзді поставив питання про те, щоб виключити цих колег із партії», – оголосила після з'їзду Рудик і сказала, що політсила і надалі вважає своїх колег «ефективними і гарними представниками української політики».
Тут варто нагадати: вихід із партії не дорівнює втраті мандату. Ті, хто покинули партію, лишаються членами парламентської фракції «Голос» і, відповідно, продовжують виконувати обов'язки народних депутатів. Втратити мандат вони можуть лише за умови виходу з фракції.
Наразі ж ніхто з народних депутатів, які залишили партію «Голос», не подав заяву про вихід із фракції. Про це після з'їзду повідомив голова фракції «Голос» у Верховній Раді Ярослав Железняк.
Загалом, на заміну Кірі Рудик партійці «Голосу» пропонували дві кандидатури.
Народні депутати, котрі покинули «Голос», а також ті, хто не є членами партії, але входять до парламентської фракції політсили, зокрема Андрій Шараськін, Наталія Піпа та Галина Васильченко, на посаду голови політсили пропонували кандидатуру Ярослава Юрчишина, допоки той не повідомив про свій вихід із партії.
«Я не думаю, що це кінець (вихід семи членів – ред.). Зараз, я думаю, будуть ще виходи, не менш гучні, з регіонів. Вже писали міста Сміла, Новоукраїнка, з Тернополя... це буде тривалий процес», – сказав Юрчишин, відповідачи на запитання, що буде далі з партією. На питання, які у партії перспективи, Юрчишин відповів, що «ніякі».
Кандидатуру Юрчишина на посаду очільника партії також підтримував народний депутат «Голосу» Ярослав Рущишин, який, на відміну від своїх колег, залишається у партії та є керівником львівського осередку політсили. А крім того, Рущишин був ще одним претендентом на посаду голови партії.
За словами Рущишина, його кандидатуру висувала львівська обласна організація «Голосу». Водночас, член політради партії Андрій Осадчук зазначає, що Рущишина пропонували ті самі семеро депутатів, які покинули партію.
Цікаво, що тривалий час виглядало так, ніби Рущишин є досить наближеної фігурою до Кіри Рудик. Про це говорить хоча б така деталь, що очільниця політсили святкувала Різдво у колі родини Рущишина у Львові.
Це було певною несподіванкою, коли Рущишин спочатку виступив за відставку з посади голови фракції «Голос» Ярослава Железняка, а згодом зажадав і відставки самої Кіри Рудик.
«Якби ми були задоволені (керівництвом партії – ред.), ми б інших кандидатур не висували. Партія потребує змін. Це породження внутрішніх конфліктів і виведення їх на зовні – це політична інфантильність, яка не може характеризувати національну партію. Це (перспектива лишити на посаді Кіру Рудик – ред.) – є цементування тих проблем, які є в «Голосі», – сказав Рущишин у коментарі Радіо Свобода.
За словами Рущишина, його не варто зараховувати до жодного з таборів партії. «Я намагався їх примирити і об'єднати. Я поклав на це пів року. Треба визнати, мені не вдалося», – зазначив Рущишин.
Він каже, що партія і надалі буде співпрацювати з тими, хто покинув політичну силу, але як саме, пояснити не зміг. «Будемо думати», резюмував народний депутат.
У будь-якому разі, до голосування за альтернативні кандидатури справа не дійшла, оскільки, як офіційно повідомили в партії, «делегати з'їзду «Голосу» висловили підтримку Кірі Рудик».
На запитання, чи привітав її Святослав Вакарчук з переобранням на посаду, Рудик відповіла, що «ще не читала месенджери».
