Айла Обрадович
Кенан Церимаджик
Росія вербує громадян Китаю на війну проти України, – зокрема, за допомогою реклами у китайській соціальній мережі Weibo. В одному з таких роликів чоловіки залишають роботу, аби вирушити воювати за Росію – проти України. Ролик (російською мовою з китайськими субтитрами) завершується закликом до дії: «Ти чоловік. Будь чоловіком». Далі у рекламі переходять до матеріального аспекту – новобранцям пропонують бонус за підписання контракту в розмірі від 7 до 21 тисячі доларів США та щомісячний дохід близько 2400 доларів (за нинішнім курсом). Чому громадяни КНР погоджуються стати до лав армії РФ і воювати проти України? Розбиралось Радіо Свобода.
Лише один цей ролик набрав сотні тисяч переглядів. Але таких – що поширюються в Китаї з метою знайти охочих відправитись на війну проти України – чимало.
Подібні оголошення знову опинилися в центрі уваги після того, як 8 квітня президент України Володимир Зеленський заявив про взяття ЗСУ у полон двох китайських найманців, які воювали на боці Росії. Зеленський також звинуватив Росію у проведенні «систематичної кампанії» з вербування китайських солдатів і зазначив, що, окрім двох громадян Китаю, які опинилися в полоні ЗСУ, в російській армії воюють щонайменше 155 вихідців з КНР.
Чому громадяни Китаю йдуть воювати проти України?
Найбільшим спокусливим фактором, схоже, є фінансовий. В оголошеннях, розміщених у китайських соціальних мережах, йдеться про зарплату, що перевищує середній щомісячний дохід за межами великих міст Китаю. У розділах коментарів до оголошень про контракт на службу в армії РФ про оплату на першому місці, за ними йдуть запитання про те, який рівень володіння російською мовою потрібен.
У відеоролику, опублікованому 9 квітня в соцмережах Володимиром Зеленським, один із полонених китайців говорить, що до вступу на службу він ніколи не брав участі в бойових діях і навіть не тримав зброї в руках, доки не вирушив до Росії на навчання.
Водночас, як повідомляє Reuters, китайські офіцери, які перебувають у тилу російських військ, за схваленням Пекіна прибули туди, щоб вивчати тактику війни.
В інтерв’ю, опублікованому місяць тому на YouTube, китайський журналіст Чай Цзін розмовляє з громадянином Китаю, який воював на передовій у складі російських військ. Найманець назвав свій позивний і розповів, як і чому він вступив на службу.
За його словами, він приєднався до російських військ наприкінці 2023 року, приїхавши до Росії за туристичною візою. Він додав, що був у складі «штурмової групи» поблизу лінії фронту на сході України і поділився відеороликами, на яких, зважаючи на все, він знятий у Бахмуті під час кровопролитних боїв, унаслідок яких місто було зруйноване.
Читайте також: Війна РФ проти України: у Держдепі США відреагували на повідомлення про захоплення в полон двох громадян Китаю
Він також розповів про труднощі, з якими він та інші іноземні солдати стикалися у своїх російських підрозділах, зокрема мовний бар’єр і расизм. Боєць зазначив, що раніше служив у збройних силах Китаю, а на його рішення вступити до російської армії вплинули обіцянки грошової винагороди. Також, за його словами, ним рухало бажання здобути бойовий досвід.
Після публікації інтерв’ю найманець став регулярно розповідати в китайських соціальних мережах про те, як він воював в Україні. «Я зрозумів, що одного дня можу тут загинути, тому вирішив поділитися реальним досвідом, адже китайський народ давно не переживав війни», – заявив він.
Якою є реакція Пекіна і Москви?
Пекін – найближчий партнер Москви. Західні чиновники стверджують, що він відіграє важливу роль в економічній підтримці Росії протягом усієї війни. Водночас Китай утримався від відправлення військової допомоги.
У Міністерстві закордонних справ КНР водночас закликали своїх громадян триматися подалі від війни і назвали «абсолютно необґрунтованим» твердження про те, що на війну вирушає велика кількість людей. У Кремлі ж заявили, нібито Росія не залучає Китай до війни проти України, а Пекін займає «виважену позицію».
Володимир Зеленський не став стверджувати, що китайський уряд санкціонував участь найманців в Україні, але звинуватив Пекін у тому, що той заплющує очі на вербування Росією його громадян.
Дійсно, немає прямих доказів того, що громадяни Китаю відправляються на фронт у межах державної ініціативи Пекіна. Багато новобранців не мають військового досвіду, розповіли Reuters двоє американських чиновників і колишній співробітник західної розвідки на умовах анонімності. За їхніми словами, китайські військові мають мінімальну підготовку і не чинять помітного впливу на військові операції Росії.
Водночас є непрямі свідчення того, що китайська влада і не вживає цілеспрямованих зусиль, аби зупинити вербування громадян КНР до російської армії.
Китайський інтернет піддається жорсткій цензурі, а соціальні мережі ретельно відстежуються й контролюються китайською владою. Однак багато постів із закликами вступати до російської армії (деякі з них були опубліковані кілька місяців тому) досі залишаються в соцмережах і продовжують поширюватися.
Війна Росії проти України і Китай
Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн.
Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.
Нещодавно «Схеми» (Радіо Свобода) у своєму розслідуванні розповіли, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.
У жовтні 2024 року адміністрація президента США Джо Байдена вперше наклала санкції на три юридичні та одну фізичну особу за їхню причетність до розробки та виробництва російських ударних БПЛА дальнього радіусу дії «Гарпія-3».
Раніше Вашингтон вже запроваджував санкції проти підприємств КНР, які надають критично важливі ресурси для російської військово-промислової бази. Однак це були перші американські санкції, запроваджені проти підприємств КНР, які безпосередньо розробляють цілі системи озброєнь у партнерстві з російськими фірмами, зазначили у Міністерстві фінансів США.
Форум