«Ми знайшли докази щонайменше двох китайських фірм, які зараз працюють біля Маріуполя. Можемо припустити, подібні фірми діють і на території Запорізької або Херсонської областей, бо ці дороги – це частина отакого великого шляху».
«Це досить масштабна робота, яку розгортають китайські фірми».
«Вони розробляють радіоактивний щебінь, який можливо використовувати тільки на окупованій території».
Китай інвестує в окупацію України, стверджують журналісти «Реальної газети», які провели розслідування і дізналися, як працює китайський бізнес на окупованих територіях та хто за цим стоїть.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дослідити цю тему та дізнатися:
- Який саме бізнес ведуть китайські компанії на окупованих територіях Донеччини і як це пов'язано з захопленими регіонами півдня?
- Чи працюють підприємці з Китаю на окупованих частинах Херсонщини і Запоріжжя?
- Як можна вплинути на китайські компанії, які ведуть бізнес у захоплених Росією регіонах?
За даними розслідувачів, китайські компанії створюють фабрики з видобутку та виробництва будівельних матеріалів на окупованій частині Донецької області. Цю продукцію потім використовують для відбудови знищеного окупантами Маріуполя та прокладання доріг для російської військової техніки, яка їде на фронт.
Однією з таких компаній є ТОВ «Каранський кар’єр». Сам кар’єр розташований у селищі Мирному Волноваського району Донеччини, недалеко від Маріуполя. Колись там видобували щебінь для будівельних потреб. У серпні 2022 року до будівлі занедбаної фабрики провели електрику, завезли нову техніку та обладнання і почали активно видобувати щебінь.
У листопаді 2023 року підконтрольний Кремлю так званий «прем’єр» незаконного угруповання «ДНР» Євген Солнцев заявив про те, що «Каранський кар’єр» підписав угоди про співпрацю з двома китайськими фірмами. У лютому 2024 року там відкрили нову фабрику з виробництва бетону. Джерела «Реальної газети» в окупованому Донецьку кажуть, що китайські інвестиції насправді «зайшли» в проєкт «Каранський кар’єр» із самого початку його окупації ще 2022 року, але офіційно співпрацю оформили лише через рік.
Також Солнцев минулого року повідомляв, що намічені варіанти взаємодії ще з двома китайськими компаніями у галузі запуску та модернізації металургійних підприємств регіону.
Маріуполь: «граніт дроблять на щебінь»
Редакторка сайту «Реальна газета» Олена Фєтісова розповіла «Новинам Приазов'я», що наразі спостерігається чітка тенденція зацікавленості китайських компаній у роботі на окупованих територіях України.
Ці дороги – це частина отакого великого шляху, який називають там «Дорога «Новоросія»Олена Фєтісова
«Ми знайшли докази щонайменше двох китайських фірм, які зараз працюють біля Маріуполя. Там граніт вони дроблять на щебінь і відправляють для будівництва доріг. І це те, що нам було доведене. Ми можемо припустити, що подібні фірми діють і на території Запорізької або Херсонської областей, бо ці дороги – це частина отакого великого шляху, який називають там «Дорога «Новоросія» – це оця траса, яка має з'єднувати материкову Росію, окуповані українські території півдня, окупований Крим – і от це виходить таке от велике коло», – каже журналістка.
Вона підкреслила, що щебінь, який видобувають китайські компанії, в першу чергу, використовують саме для будівництва доріг, але також може бути залученим до зведення будинків у Маріуполі.
«Ці дороги пропагандою подаються як перемога, як благо, як принесення цивілізації на окуповані території. Вони показують там красиву широченну трасу. Проте, в першу чергу, вона використовується для того, щоб по ній (трасі) їхала техніка, щоб по ній їхали снаряди, щоб швидше відбувався підвіз ресурсів (на фронт) та евакуація російських військових. Це все робиться для цього, а подається воно як цілком цивільний проєкт. Також ми бачимо, що в Маріуполі відбувається будівництво зруйнованих Росією будинків, які планують продавати в іпотеку. Тобто не для тих людей, які втратили житло, а для тих, хто захоче приїхати з Росії й купити собі там будиночок біля моря. І, власне, з Маріуполя роблять отаку вітрину так званого «русского мира», – зауважила Фєтісова.
Обсяги виробництва, до якого залучені китайські компанії, досить масштабні, зазначила Фєтісова. Цілком можливо, що цих матеріалів вистачає на забезпечення будівельних робіт і на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
«Донецькі пропагандисти похвалилися тим, що відбувається «переродження кар’єру». Це досить масштабна робота, яку розгортають китайські фірми там. Бо, наприклад, в нас є інформація, що ці заводи біля цього кар'єру працювали певний момент у дві зміни. Цей кар'єр величезний, там працює величезна техніка, він частково затоплений, там величезні поклади цього граніту. Можливо, і немає такої потреби десь на Запоріжжі або ще де-інде робити це, оскільки вони цілком можуть забезпечити весь південь такими об'ємами», – наголосила журналістка.
Небезпечний граніт
Журналіст із Донецька Дмитро Дурнєв розповів «Новинам Приазов’я», що всього кар’єрів у Донецькій області близько 100. Найвідоміші з них – Каранський і Кальчицький. Журналіст зазначив, що матеріали, видобуті у Каранському кар'єрі, можуть бути небезпечними.
«Кальчик – це, можна сказати, елітний граніт першої категорії. Ці категорії кажуть про міцність граніту, його радіоактивність і придатність до видобутку. Ну, от з Кальчика, це під Маріуполем, такий кар'єр. Цей граніт їхав до Москви, там Останкінську вежу будували з бетону, в який підмішували кальчицький граніт. А в Карані – це граніт третьої категорії. Він не такий міцний і він дуже радіоактивний. Тобто у граніту з Кальчика радіоактивність – десь 6 мікрорентгенів, а у каранського – до 40 буває, і це дуже багато. Цей щебінь придатний для будівництва доріг і залізниці поза межами населених пунктів. Але окупантам зараз в маріупольських будинках треба мати дозиметр, щоб зрозуміти, з якого граніту зроблені дома», – попередив він.
Віддали китайцям, і вони розробляють радіоактивний щебінь, який можливо використовувати тільки на окупованій територіїДмитро Дурнєв
Журналістське розслідування показує, що китайські працівники не залучені безпосередньо до видобутку граніту у Каранському кар'єрі, розповідає Дурнєв. На його думку, це може свідчити про те, що китайські підприємці розуміють небезпеку і не готові туди відправляти своїх людей.
«Китайці, коли кудись заходять, вони завозять своїх людей. Наприклад, технопарки в Білорусі, в Москві, це їхній абсолютний принцип. Я бачив розслідування про туристичний бізнес у Москві, коли китайці приїжджають зі своїми екскурсоводами, їх водять у китайські ресторани і возять в готелі, якими володіють китайці, навіть у Москві. А тут жодного китайця немає. Це про щось нам повинно говорити. Їм віддали родовище, яке дуже велике, там до дорозвідки було 100 млн тонн розвідано вже. Воно дуже велике – десь 480 гектарів. Туди потрібно було дуже великі гроші вкладати, але віддали китайцям, і вони розробляють радіоактивний щебінь, який можливо використовувати тільки на окупованій території», – зазначив журналіст.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Херсонщина: хочуть зацікавити портами?
Чи зацікавлений Китай працювати на інших окупованих територіях, зокрема, у захоплених частинах Херсонської й Запорізької областей? У розслідуванні, яке нещодавно опублікувало видання NV, сказано, що Кремль намагається інтегрувати захоплені регіони до міжнародного транспортного коридору довжиною 9000 км.
Річ у тім, що Росія будує автомагістраль Ростов-на-Дону – Маріуполь – Мелітополь – Сімферополь, яка має з'єднати ці території з російською транспортною мережею. Крім того, 2023 року, за даними окупаційних ЗМІ, китайські бізнесмени відвідали захоплену частину Херсонщини, де російська влада намагалася зацікавити їх місцевими портами та сільськогосподарськими ресурсами.
Призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо тоді заявляв, що Росія хоче захопити Миколаїв та Одесу, і після цього побудувати «великий торговельний шлях» з Китаю до Європи.
У листопаді 2024 року окупаційна влада повідомила, що китайські підприємці долучаться до співпраці у сфері господарства у Скадовську. Вони начебто готові надати обладнання та технології, а також взяти участь у реалізації інвестиційних проєктів у цьому місті.
Дороги з маріупольського щебня на півдні
Політолог із Херсону Володимир Молчанов розповів «Новинам Приазов’я», що матеріали, які використовують для побудови доріг на окупованій частині півдня, дешевше привозити з Донеччини, ніж із Росії. Тому, цілком імовірно, що розбудова всієї дорожньої інфраструктури здійснюється з використанням тієї сировини, яку видобувають китайські компанії поблизу захопленого Маріуполя.
Всі ці будови робилися саме з щебеню, добутого і привезеного з новоокупованих територійВолодимир Молчанов
«Практично вже завершена реконструкція вже існуючої дороги, ділянки, яка окупована – Одеса-Новоазовськ. Це ділянка від російського кордону до Мелітополя. Але, крім того, побудували нову абсолютно дорогу між Скадовськом і Каланчаком, вздовж берега Чорного моря для того, щоб, мабуть, убезпечити себе від можливого прориву ЗСУ до Олександрівки і Північно-Кримського каналу. Інша дорога, яка існувала до цього, проходила вздовж цього каналу, повторюючи його річище. Крім того, вони (окупаційна російська влада) реконструювали і практично перетворили на автобан існуючу дорогу від селища Мирного, біля Каланчака до Новоолексіївки Генічеської громади через Новотроїцьк. Ця дорога раніше була частково відремонтована. Це просто 4-смуговий автобан, який є альтернативним шляхом до Чонгарських мостів. Всі ці будови робилися саме з щебеню, добутого і привезеного з окупованої частини Донеччини. Саме з новоокупованих територій, а не з тих, що були окуповані ще у 2014 році», – підкреслив він.
Інші сфери окупованої частини півдня навряд чи можуть бути цікаві китайським компаніям для прибуткової комерційної діяльності, вважає політолог.
«Ні про яке відновлення портів не йдеться. Ці порти ніколи не мали якогось значення. Це були суто такі місцеві каботажні порти. Спроби певного налагодження зв'язку з Туреччиною, зокрема, поромні переправи, вони не мають ніякого сенсу зараз в умовах окупації. Тому китайцям немає чого робити в портах. Що стосується сільськогосподарського виробництва, звісно, це могло б бути цікавим, але ця галузь вже захоплена самим Сальдо. Його не цікавлять ніякі інвестиції туди, тим більше в умовах відсутності зрошення через відсутність Каховської ГЕС (зруйнована окупантами у 2023 році), немає відповідно зрошувальних каналів, і сільське господарство там буде в занепаді, воно вже занепадає. Таким чином китайцям поки що це не вдається таким цікавим, щоб вони реально туди зайшли», – вважає Молчанов.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
«Зупинити китайський бізнес санкціями»
Керівник міжнародної консалтингової компанії, ексдипломат Вадим Трюхан вважає, що вплинути на рішення китайських підприємців можна за допомогою санкцій: як українських, так і західних.
«Треба встановлювати чіткі назви, перелік тих компаній, які заходять на окуповані території, і накладати на них санкції. Зокрема, Україна через механізм, який, згідно з нашим законодавством, полягає в тому, що РНБО розглядає відповідні списки і накладає санкції. Вони можуть бути різні. Заборони діють на всій території України, від конфіскації майна відповідних компаній, якщо воно є на території України, до позбавлення права в'їзду високопосадовців цих компаній. Але часто-густо ці компанії можуть виявитися такими, що не мають на території України майна чи не працюють на території, підконтрольній Україні. Тому треба діяти через наших партнерів і намагатися через наші дипломатичні представництва переконувати партнерів в необхідності запровадження санкцій проти них. Це завдання, яке цілком нам під силу», – вважає він.
Китай – це далеко не єдина країна, компанії якої працюють як у Росії, так і на окупованих територіях, додав Трюхан.
- Попри військову допомогу Пекіна Москві, Китай знову став найбільшим торговельним партнером України. У 2024 році Україна імпортувала китайських товарів на 14,4 млрд доларів США, повідомила Державна митна служба України.
- За інформацією Міністерства економіки, минулого року до Китаю Україна експортувала товарів на 2,3 млрд доларів. Таким чином загальний товарообіг між Україною і КНР склав майже 17 млрд доларів США і знову забезпечив Китаю звання головного торговельного партнера Києва, яке він втратив у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, через різке падіння експорту до КНР.
Форум