Сучасні технології дали нове життя скульптурам Йогана Георгія Пінзеля, майстра епохи бароко, який працював у Галичині наприкінці XVIII століття. У Львові творять проєкт Pinsel.AR, у рамках якого дерев’яні скульптури майстра сканують методом фотограмметрії. А незрячі особи можуть тепер «побачити», тобто відчути руками, скульптури Пінзеля.
Йоганн Ґеорґ, Іоан Георгій, Іван Георгій, Йоган Георгій, Йоан Георг – ім’я видатного скульптора XVIII століття Пінзеля пишуть і вимовляють по-різному навіть дослідники його життя і творчості.
У музеї «Івана Георгія Пінзеля» у Львові від сьогодні діє постійна експозиція «Пінзель. Тактильна експозиція» для людей із порушеннями зору. Можна відчути красу восьми скульптур Пінзеля, витонченість ліній, переходи. Відскановані вісім творів майстра – «Херувим», «Юрій Змієборець», «Пророк Аарон», рельєф «Дванадцятирічний Ісус у Єрусалимі», «Святий Яким». Ці скульптури, які Пінзель творив у другій половині XVIII століття, зберігаються у фондах Львівської Галереї мистецтв і Національного музею.
Зважаючи на карантинні обмеження, адже незрячим відвідувачам потрібно доторкуватись до скульптур, копії покрили автомобільною фарбою, що дозволяє проводити дезінфекцію.
Ангела ніколи не тримала в рукахОксана Лапичак
«Це ангел. Очі, ніс, губи, щоки. А це волосся таке закручене. А це крила! Так ще не доторкувалася. Ангела ніколи не тримала в руках. Руками роздивлялась речі у музеях. Добре, що є така можливість, що може розглянути ангела, скульптури Пінзеля. Ми не бачимо рис обличчя, а форми бачимо», – ділиться своїми відчуттями Оксана Лапичак, яка народилась незрячою.
Pinsel.AR – довготривалий проєкт
Виставка «Пінзель. Тактильна експозиція» є продовженням проєкту Pinsel.AR, метою якої є популяризація спадщини Пінзеля. Оскільки використані сучасні технології, то автори ідеї сподіваються, що Пінзель зацікавить молодь.
Ще є дві скульптури Пінзеля. Їх вважали втраченимиРоман Гук
«Три роки тому виникла ідея застосувати сучасні технології до скульптур Пінзеля, зробити їх доступними для більшого кола людей. Скульптури Пінзеля дуже складно втілювати технічно. Він у бароковій скульптурі – вершина світового мистецтва. Ми вирішили оцифрувати і дослідити його творчість. Проєкт складається не лише зі сканування, залучено інших фахівців, це ІТ-компанії, які роблять мобільні аплікації, компанія, яка робить веб-ресурс, дослідники, реставратори, історики. Ми під час роботи знайшли 100% підтвердження, що ще є дві збережені великі скульптури Пінзеля в Україні. Це, очевидно, були останні роботи майстра перед смертю. . Версій було багато. Борису Возницькому не вдалося до них отримати доступ», – каже науковий працівник Львівської галереї мистецтв, автор проєтку Pinsel.AR Роман Гук.
Науковець пояснює, що робота над скануванням скульптур довготривала, робиться методом фотограмметрії, коли фотографується об’єкт із різних ракурсів і на різній відстані. Аби зісканувати одну скульптуру, потрібно від 6 до 12 годин. Далі відсканований матеріал і фотографії опрацьовуються фахівцями, комп’ютерна програма моделює скульптури у 3D-моделі. Відтак можна помандрувати віртуально експозицією і оглянути кожну роботу зусібіч, використовуючи мобільні додатки для Android та iPhone. Це дає можливість ближче ознайомитися з технікою унікального митця Йогана Георгія Пінзеля, який різьбив свої твори з дерева.
3D-друк, наголошують ініціатори проєкту, дає можливість незрячим людям пізнати скульптурну пластику Майстра на дотик, а майбутнім художникам, скульпторам, реставраторам – опановувати різні техніки малюнку, пластики і моделювання.
Автори проєкту, а це громадська організація «17», ініціатива «Мій майбутній спадок», Львівська галерея мистецтв, домовились із німецькими представниками зісканувати вісім боцетті (різьбярський ескіз для виробничих цілей) Пінзеля, які зберігаються у Баварському музеї в Мюнхені. За даними дослідників, у 1762 році, коли помер Пінзель, його дружина Єлизавета втретє вийшла заміж. У 1999 році на антикварному базарі у Мюнхені виявили скульптури Пінзеля, вочевидь, їх привезла вдова.
Бренд Пінзеля
Найбільша колекція скульптур Пінзеля зберігається у Львівській галереї мистецтв. Однак багато робіт Пінзеля знищені або ж вкрадені.
У Львові почали працювати над розкруткою бренду скульптора Іоана Георга Пінзеля у 2007 році. Тоді для переважної більшості людей це ім’я було незнайомим. Фахівці порівнюють Пінзеля із видатним митцем чеського бароко Матеєм Брауном, римським скульптором Лоренцо Берніні і навіть із великим Мікеланджело.
Ім’я Пінзеля вперше згадує у 1923 році священник Владислав Жила у своїй книжці, де він пише про львівський костел і монастир Домініка.
Мистецтвознавець, директор Львівської картинної галереї Борис Возницький (помер у 2012 році )організував у 1960–1970 роках експедиції і саме йому вдалося врятувати скульптури Пінзеля. У 1978 році в приміщенні колишнього костелу сестер кларисок у Львові Борис Возницький відкрив виставковий зал картинної галереї. А у 1996 році тут відчинив двері музей «Львівська сакральна барокова скульптура XVIII століття. Творчість Івана Георгія Пінзеля».
Пінзель стає брендом ЛьвоваТарас Возняк
«Коли у 2007 році Івано-Франківська, Львівська, Тернопільські обласні ради оголосили рік Пінзеля, то його прізвище знали заледве 3% людей. Після численних заходів і публікацій статтей, десь уже близько 25% просто знали прізвище. Це не означало, що вони зналися на його творчості. Принаймі ім’я було на слуху і процес почав рухатись. Наслідком стала ініціатива провести виставку в Луврі. На той момент це мені видавалося неможливим. Змінювались посли Франції в Україні, час йшов і таки ця виставка відбулася. Потім твори Пінзеля ми повезли в Австрію, Італію. Думаю, Пінзель вже стає брендом Львова. Це має різні аспекти – від високого мистецтва, виставки у Мілані і до побутового, коли є товари у кав’ярнях із зображенням скульптур Пінзеля. Тобто, і так формують бренд митця, як і Моцарта у Відні, де висока музика і цукерки», – говорить директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.
А тепер ще й у віртуальній формі почалась кампанія популяризації Пінзеля.
Відомий невідомий Пінзель
Митець жив і творив на Львівщині, Тернопільщині та Івано-Франківщині. Донині тривають здогадки довкола походження Пінзеля, місця його поховання. У 1994 році польські науковці оприлюднили документи, які привідкривають біографію Пінзеля. Церковні книги з Бучача були вивезені в роки Другої світової війни до Польщі. У метриках згадується прізвище Пінзеля.
Талановитий митець творив у місті Бучачі, що на Тернопільщині, куди приїхав у 1740 році, як невідомий майстер. Він займався будівництвом міської Ратуші, зокрема створив для неї вирізьблені кам’яні фігури. Опісля його роботи прикрасили Святоюрський собор у Львові, монастирський костел у Маріямполі, костел Успіння Пресвятої Богородиці у Монастириську, костел у Годовиці та інші сакральні об’єкти. Пінзель мандрував містами та селами і творив свої неповторні скульптури, до яких тепер можуть доторкнутися і незрячі люди.
