Деякі європейські чиновники оцінюють перспективу розгортання європейських військових сил в Україні у якості миротворчого контингенту як малоймовірну. Чому?
Прихід президента США Дональда Трампа до влади, ймовірно, ознаменує тектонічний зсув у політиці Вашингтону щодо України – із задекларованим прагненням до мирної угоди або припинення вогню і чітким бажанням США вийти з конфлікту.
Це змусило європейських лідерів обговорювати раніше немислимі ідеї про те, як забезпечити післявоєнну безпеку України без участі США.
Очолює список пропозиція президента Франції Емманюеля Макрона щодо розгортання європейських військових сил в Україні, якщо укладуть угоду.
Вперше про це заговорили майже рік тому, а після перемоги Трампа на виборах знову заговорили з новою силою. Минулого місяця міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що Рим хотів би приєднатися до потенційної місії, а його німецький колега Борис Пісторіус сказав, що Берлін «готується» і «розглядає сценарії».
Але на шляху до здійснення цієї місії є деякі перешкоди.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що такі дискусії є передчасними і, враховуючи вторгнення нацистської Німеччини в Україну під час Другої світової війни, важко уявити, що німецькі війська будуть розгорнуті в країні.
Глава зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кая Каллас заявила, що поки Росія обстрілює Україну, «нам немає про що говорити».
Немає абсолютно ніяких ознак того, що на цей момент Путін взагалі зацікавлений у переговорахЯн Бонд
Звичайно, вона мала на увазі публічно. Але її коментар підкреслює ще один фактор, який може зробити європейську військову роль безперспективною: російський президент Володимир Путін.
«Я думаю, що немає абсолютно ніяких ознак того, що на цей момент Путін взагалі зацікавлений у переговорах, – сказав Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ. – Ви знаєте, Путін думає, що він перемагає».
«Складне завдання»
Бонд не самотній у цій оцінці. Президент США Дональд Трамп, схоже, не погоджується. На своїй пресконференції в Мар-а-Лаго 7 січня він заявив, що вірить, що зможе досягти угоди протягом шести місяців. Але навіть у цьому разі немає жодних ознак того, що Путін погодиться на європейські військові сили.
Ніку Попеску з Європейської ради з міжнародних відносин бачить ще одну складність. Як постійний член Ради безпеки ООН Москва може заблокувати будь-яку миротворчу місію.
«Проблема традиційних миротворчих місій полягає в тому, що вони пов’язані рішеннями ООН, а це означає, що Росія може накласти вето або припинити місію в будь-який час. Така місія також не обмежувалася б західними країнами, а включала б війська з інших частин світу», – сказав він.
Те, що обговорюється, – це військова присутність, щоб запобігти новій війніНіку Попеску
Попеску, який був міністром закордонних справ Молдови у 2021-2024 роках, заявив, що дискусія між європейськими лідерами не стосується миротворців.
«Те, що обговорюється, – це військова присутність, щоб запобігти новій війні. Це означає, що війська, не легкоозброєні миротворці, а оснащені засобами протиповітряної та радіоелектронної боротьби, захищатимуть такі міста, як Одеса та Київ».
Попеску визнає, що це «складне завдання» для європейських армій.
Британія і Франція мають найсильніші в Європі збройні сили, але вони перевантажені.
Після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах військові були зосереджені на антитерористичних і контрповстанських операціях. Протягом останнього десятиліття їх скоротили, а в нещодавньому парламентському звіті йдеться про те, що Британія «недостатньо підготовлена» до протидії російській загрозі.
У липні прем’єр-міністр Кейр Стармер оголосив про перегляд оборонної стратегії, заявивши, що британські збройні сили «спорожніли».
Французька армія має більшу чисельність, ніж британська, але вона також розтягнута багаторічними бойовими діями в Африці. Французькі експерти висловлюють сумніви щодо її здатності впоратися з конфліктом більш високої інтенсивності, як, наприклад, в Україні.
«У нас залишилося лише шість ракетних установок дальнього радіусу дії, у нас немає реальних засобів боротьби з безпілотниками», – зазначив у листопаді Лео Перія Пеньє з Французького інституту міжнародних відносин.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки Києва для припинення війни з Росією будуть ефективними лише за умови надання їх Сполученими Штатами. Деякі прихильники європейської військової присутності кажуть, що це можливо лише за умови допомоги США в таких сферах, як планування, логістика та розвідка.
Політичні обмеження
На додаток до цих військових обмежень існують і політичні. Чи дійсно європейські уряди готові розгорнути значні сили в Україні всупереч бажанню Росії і без участі США на місцях?
Ця ідея може бути глибоко непопулярною серед громадської думки. Опитування в Західній Європі постійно показують низький рівень підтримки введення військ в Україну.
Ризики відправки такого контингенту, навіть у небойовій ролі, були б величезними. Потрібно було б встановити правила ведення бою, які б передбачали, як реагувати на обстріл з боку російських сил, а політичні наслідки жертв могли б бути величезними.
Макрон вже втратив більшість у Національних зборах Франції. Стармер щойно повернув свою Лейбористську партію до влади після 14 років перебування в опозиції. Обом лідерам є що втрачати від кривавої кризи за участі їхніх військових в Україні.
Багато хто також вказує на небезпеку ескалації. Це, здається, одна з причин, чому адміністрація президента США Джо Байдена, президентський термін якого закінчився, виключила будь-яку військову присутність в Україні.
Втім, деякі аналітики стверджують, що ситуація на полі бою може загостритися настільки, що європейські лідери будуть змушені діяти.
«Якщо ви – Польща, то перспектива розпаду України з мільйонами біженців, які перетнуть ваші кордони, і російськими військами, які підійдуть до вашого кордону, набагато, набагато гірша, ніж перспектива необхідності робити більше для зміцнення нинішньої лінії фронту в Україні», – сказав Ян Бонд.
Але, додав він, «ми ще дуже, дуже далекі від цього».
Форум