Від початку повномасштабної війни російська армія повністю зруйнувала понад 400 закладів освіти в Україні, ще понад 2 тисячі пошкодила. У Харкові понад 60% шкіл зазнали ушкоджень внаслідок російських атак. Та незважаючи на постійні обстріли, школи в Харкові продовжують працювати. Частина з них – у метро. Про це репортаж телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Заняття під землею – поки що єдиний безпечний варіант для навчання дітей у Харкові.
Як працюють харківські підземні навчальні заклади? Що думають про це вчителі?
Салтівка – найбільший та найбільш зруйнований спальний район Харкова. До початку повномасштабної війни тут жило близько півмільйона людей. Марія Матюша, вчителька молодших класів, повернулася додому з евакуації із двома дітьми рік тому.
«Коли ми повернулися, парковка була майже порожньою, а зараз іноді не знаєш, куди машину поставити», – каже вона.
Близькість до російського кордону та регулярні обстріли міста Марію не зупинили, бо вона дуже хотіла повернутися додому.
«Що мені подобається у Харкові, що життя не зупиняється. Стріляють – ну, і стріляйте. Всі своїми справами займаються, і все», – сміється жінка.
Після чергової ранкової російської атаки Марія Олександрівна збирається на роботу до школи, яку обладнали прямо в одній із станцій метро. Побачити своїх першокласників для неї як ковток свіжого повітря.
«До цього я працювала онлайн, – розповідає вона. – А потім, коли дізналася, що буде метро-школа, я туди одразу пішла. Тому що так легше. Ти хоч би бачиш їх. А так, через екран, щось не виходить – відразу в сльози. І що ти зробиш?»
Марія Олександрівна показує наслідки прильотів на їхньому багатоповерховому будинку: сусідній під'їзд горів, розбиті вікна забиті фанерою.
«От навіть видно, куди прилетіло... І у нас уламками було винесено вікно на кухні. У кімнатах пластик. Як воно не спалахнуло – одному богу тільки відомо»
Повітряна тривога у Харкові триває, а Марія Олександрівна їде на перший урок своєю машиною. Сирена тут звучить настільки часто, що жінка її просто не помічає.
«Я вже навіть не стежу, бо все працює. Якщо в інших містах все закривається, магазини, наприклад, то у Харкові це все працює. Життя триває», – каже Марія Олександрівна.
Тим часом автобус із супроводжуючими на зупинці забирає дітей. І хоч ранок у місті був гучним, першокласники їдуть до підземної школи з позитивним настроєм.
«Я думаю, що дітям – нічого, а нам дуже страшно за дітей, – зізнається супроводжуюча Наталія Веприцька. – Маємо в разі чого зорієнтуватися, де укриття, куди діти дітей. У душі молимося, щоб довезти їх цілими»
Марія Олександрівна зустрічає своїх учнів під землею, на вході в метро-школу. Класи там обладнали у службових приміщеннях метрополітену, вони розташовані над платформами, де курсують потяги. Є клімат-контроль, інтерактивна дошка, ігровий куточок. А звукоізоляція настільки хороша, що шуму від поїздів, які проїжджають повз станцію, взагалі не чути.
«Коли я зайшла перший раз до класу, я розгубилася. А що мені з ними робити? Їх так багато. Вже відвикла за два роки від дітей у класі. Вони до мене звикали. Я до них звикала. А зараз так класно, коли вони вдаються з автобуса, обіймаються одразу, цукерки, серця приносять. Готові хоч на край світу, щоб їх обійняли, потискали. Це дуже класно»
Хоча уроки відбуваються у скороченому форматі, за цей час вчителька намагається дати першокласникам максимум: навчити їх читати, писати, рахувати та, головне, спілкуватися між собою.
«Ці першокласники не ходили в садок, вони не адаптувалися до спілкування з однолітками, їм це було важко. Ми перші місяці тільки вчилися спілкуватися і дружити»
Діти у Харкові навчаються у дві зміни. День – у метрошколі, день – онлайн із дому.
Такі класи розташовані на п'яти станціях метро. Крім учителя у класі є кілька помічників та дитячий психолог.
Зміна Марії Олександрівни та її першокласників закінчується опівдні. Вже за годину до цього класу прийдуть на навчання інші діти.
Після уроків Марія Олександрівна показує клас, у якому працювала до повномасштабної війни. Тут усе ніби завмерло в часі, залишилися дитячі зошити та книжки.
Поки важко уявити, коли тут знову зазвучить дитячий сміх, але вчителька вже через день знову побачить своїх першокласників не через екран комп'ютера, а за шкільними партами в підземці.
І це дає їй маленьку надію на те, що колись усе буде, як раніше, до війни.
- За два роки повномасштабної війни внаслідок російських абстрілів, ракетних та дронових атак пошкоджено понад 2,6 тисяч будівель закладів освіти, а 406 шкіл повністю зруйновано, повідомив перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко.
- Зараз в Україні працюють 12 902 школи
- За межами країни перебувають 516 тисяч українських дітей шкільного віку.
- 95 тисяч дітей живуть на окупованих Росією українських територіях
- За даними ювенальних прокурорів, внаслідок розв'язаної Росією повномасштабної війни 450 дітей – загинули, а постраждали – понад 1318.
Форум